Особливості створення іміджу підприємця

На початку капіталістичного розвитку індивідуальне підприємництво створило власність, яка, в свою чергу, сприяла його подальшому становленню. Власність у ті часи була індикатором таких людських якостей, як: працездатність, заповзятливість, винахідливість, сумлінність та низки інших, що у сукупності склали ту відому «господарську» мотивацію, яка стала основою підприємництва.

Про яку «господарську» мотивацію могла йти мова, якщо накопичення власного капіталу 90-х років минулого століття здійснювалося в нашій країні за рахунок «роздержавлення» спільного майна, коли керівники державних підприємств, урядових та партійних структур розпродали та «списали» загальнодержавну власність, при цьому отримавши свою частку на «чорний день».

Імідж лідерів бізнесу – це набагато серйозніше питання, ніж здається на перший погляд. Реально не відображення уваги до своєї аудиторії, своїх підлеглих, партнерів, клієнтів. Підприємець, імідж якого не відповідає цим очікуванням, не може розраховувати на довгу кар'єру в бізнесі. Йому необхідно відчувати елемент персонального контролю за подіями, що виражається в підвищенні уваги до його особистості та думок. За відсутності подібної уваги людина більш схильна до колективних протестів, страйків і інших форм насильницьких дій.

Справжній підприємець повинен бути завжди націлений на пошук ефективних засобів впливу на споживачів. Одним із таких засобів є його особистий імідж. Практика підтверджує
правильність такого положення:

Імідж: справжнього підприємця – це сильний психологічний засіб впливу на населення як взагалі, так і на людей, що його оточують.

Деякі сфери бізнесу, наприклад діяльність трастових компаній, неможливі без цілеспрямованої роботи з населенням. Проведення тих чи інших нових для населення економічних перетворень, типу приватизації, повинно починатись з роботи із суспільною думкою. Бізнес оцінюється сьогодні населенням по-різному і це теж сфера необхідної роботи для фахівців. Саме тут іміджмейкерам необхідна робота з такими поняттями, як репутація і престиж підприємця, соціальна відповідальність бізнесу, оскільки вони створюють сприятливі контексти його діяльності.

З цього погляду, імідж підприємця – це не тільки і не стільки засіб завоювати увагу, це скоріше спосіб реагування на вимоги своєї аудиторії, яка хоче сприймати дану персону саме такою, а не іншою. І що поганого, якщо імідж змушує людину бути розумною, чарівною, такою, якій можна вірити?

♦ Протиріччя образу підприємця

Образ підприємця найчастіше складається з протиріч. З одного боку, максимум відкритості і мінімум секретів – майже як «скляна» фігура. З іншого боку, як говорять французи, там, де кінчаються секрети, там все кінчається.

Управлінська комунікація підприємця повинна будуватись на міфах, створюватись і живитись ними. І, крім інших причин, цьому є й одне універсальне пояснення: міфи мають довге життя. Часом для народження міфа досить однієї лише деталі – за умови, що вона «укладається» у концепцію образу підприємця і що засоби масової інформації приймають ті ж правила гри.

Створення іміджу підприємця – копітка справа. Учені виділяють такі магістральні шляхи побудови іміджу бізнесмена: продовження легенди, успіх підприємства під власним ім'ям, перетворення свого імені в марку, уособлення своєї компанії, участь в освітніх програмах, публікація книг, керівництво партією тощо.

У традиційному підприємництві гроші – це не стільки можливість задовольнити якісь власні потреби, скільки засіб зберегти і розширити свій бізнес. Ще Карл Маркс вказував:

Коли капіталіст «прагне» до нагромадження насолод замість насолодження нагромадженням, він стає нездатним виконувати цю функцію. У справжнього підприємця немає ні зайвих бажань, ні зайвого часу, він працює, не знаючи спочинку, тому що просто не вміє по-іншому. Якщо ж у цього підприємця виникне бажання розкошувати, то це не просто зупинка посеред дороги, а симптом паралічу, не досягнення мети, а провісник провалу.

Зрозуміло, що така орієнтація на справу, а не на задоволення чи насолоду як головний сенс життя, не виникне сама по собі, для її формування необхідні певні культурні умови. Якщо ж такі умови відсутні, то це шлях не до справжнього підприємництва, а до аморального, грабіжницького нагромадження грошей, «солодкого життя» до певної пори.

Про це, зокрема, свідчить і перший досвід появи підприємців на специфічному культурному підґрунті у нашій країні. Багато дослідників звертали увагу на явне засилля серед «нових українців» не стільки підприємців капіталістичного типу, скільки спекулянтів та шахраїв, які, залучивши на свій бік кори столюбних державних чиновників та народних депутатів намагаються отримати якнайбільший зиск з того капіталу, що опинився в їхніх руках, і використовувати накопичене для забезпечення розкішного існування для себе, своїх родичів та близьких.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Заходи щодо підвищення іміджу ВНЗ	\|	Напрями вдосконалення іміджу підприємця

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.