Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Головним принципом управління діяльністю банків виступає принцип: «купити дешевше — продати дорожче».

Поняття банку як фінансової установи його місце в банківській системі

Тема 1. Банки та поняття банківських операцій

1.Поняття банку як фінансової установи його місце в банківській системі

2.Класифікація банків

3.Організаційна структура комерційного банку

4.Банківські об’єднання

5.Види банківських операцій

6.Реєстрація комерційного банку

7.Ліцензування банківських операцій

Слова, що були схожі за звучанням зі словом bank та позначали різні поняття зі сфери грошового обігу, увійшли до більшості європейських мов практично одночасно — в епоху швидкого розвитку торгівлі в середньовічній Європі, яка тоді ще не знала сучасного поділу на національні держави.

На початку 80-х років ХХ століття в США банком вважалася будь-яка установа, що залучає кошти на депозит та надає кредити.

Сучасний банк – це універсальне фінансове підприємство, що здійснює професійне управління ресурсами суспільства в їх грошовому виразі й виконує специфічні функції в економіці на законній підставі та під юрисдикцією державних органів, що забезпечують регулювання та контроль банківської діяльності.

Основна функція банків – посередництво при розподілі вільних грошових ресурсів, тобто залучення коштів від тих, хто ними тимчасово не користується, і передача тим хто їх потребує.

Найважливіше завдання комерційного банку – максимізація вартості капіталу, тобто підвищення рівня доходів на кошти, що були вкладені в банк засновниками та акціонерами.

Тому основним показником діяльності комерційного банку вважається прибуток як різниця між доходами від банківських операцій та витратами на їх здійснення.

Банківська система України складається з двох рівнів(рис. 1.1):

I. перший представлений Національним банком,

II. другий — комерційними банками.

Класифікація банків[1]

Сучасна банківська практика виділяє значну кількість різноманітних ознак, за якими здійснюється класифікація банків.

1. За формою власності:

- Державні установи (Ощадбанк, Укрексімбанк);

- Акціонерні товариства;

- Тов. з обмеженою відповідальністю (Приватбанк);

- Спільні підприємства (Інвестбанк, Райфайзенбанк Аваль)

2. За територіальним характером діяльності:

- банки, що здійснюють діяльність на окремій території обмежуючись одним регіоном (ПолтаваБанк);

- регіональні банки (які виконують операції в багатьох регіонах через філіальну мережу);

- республіканські (що активно працюють на вторинних ринках);

- філіали й представництва за кордоном;

- міжнародні.

3. За розміром:

- найбільші (банки, сукупні активи яких перевищують 1 млрд. грн.);

- великі (банки, сукупні активи яких менше 100 млн. грн.);

- середні (банки, сукупні активи яких перевищують 10 млн. грн.);

- малі банки (банки, сукупні активи яких не перевищують 10 млн. грн.);

4. За наявністю філіальної мережі:

- банки, що відкрили філії;

- територіально відокремлені підрозділи.

5. За сферою діяльності:

- універсальні банки (банки, що здійснюють різноманітні операції та надають комплексні послуги);

- спеціалізовані (що виконують окремі специфічні операції та обслуговують певні галузі економіки функціонуючи в означеному сегменті ринку):

o іпотечні,

o інвестиційні,

o ощадні,

o зовнішньоекономічні,

o клірингом

Іпотечні банки — основний вид діяльності – мобілізація фінансових ресурсів шляхом випуску власних довгострокових боргових зобов'язань та здійснення кредитування під заклад об'єктів нерухомості.

Інвестиційні банки — це установи, що залучають кошти через емісію цінних паперів власногоборгу та вкладають їх у корпоративні та державні цінні папери, а також надають послуги з гарантованого розміщення випусків цінних паперів різних господарських елементів.

Ощадні банки — це фінансові інститути, діяльність яких базується на залученні заощаджень населення у формі вкладів і їх використанні на ринку міжбанківських кредитів га через надання споживчих позик.

Зовнішньоекономічні банки – займаються залученням та розміщенням коштів в іноземній валюті, обслуговування зовнішньоторговельного обороту клієнтів через здійснення відповідних кредитно-розрахункових операцій.

На сьогодні дійсно спеціалізованими в Україні практично виступають тільки два банки — Державний експортно-імпортний банк України та ВАТ «Державний ощадний банк України».

Організаційна структура комерційного банку[2]

Структура управління будь-якого комерційного банку залежить від форми власності та спеціалізації даного банку. В Україні оптимальною є схема організаційної побудови комерційних банків (додаток А).

Органами управління банку є:

загальні збори учасників;

спостережна рада;

правління (рада директорів) банку.

І. Вищим органом управління банку є загальні збори учасників.

До виключної компетенції загальних зборів банку належить прийняття рішень щодо:

визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання;

зміни розміру статутного капіталу банку;

призначення та звільнення голів та членів спостережної ради банку;

розподілу прибутку;

припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу.

ii. Спостережна рада банку обирається загальними зборами з числа учасників банку або їх представників. Члени спостережної ради банку не можуть входити до складу правління (ради директорів) банку та ревізійної комісії банку.

Функції спостережної ради банку є такими:

þ призначення і звільнення голови та членів правління (ради директорів) банку;

þ контроль за діяльністю правління (ради директорів) банку;

þ прийняття рішення щодо покриття збитків;

þ затвердження умов оплати праці та матеріального стимулювання членів правління банку;

þ підготовка пропозицій щодо питань, які виносяться на загальні збори учасників;

þ здійснює інші повноваження, делеговані загальними зборами учасників банку.

iii. Правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює:

ý управління поточною діяльністю банку,

ý формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку,

ý несе відповідальність за ефективність його роботи.

Голова правління (ради директорів) банку керує роботою виконавчого органу та має право представляти банк без доручення.

iv. Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю банку, наприклад:

ý контролює дотримання банком законодавства та нормативно-правових актів НБУ;

ý розглядає звіти внутрішніх і зовнішніх аудиторів та готує відповідні пропозиції загальним зборам учасників;

ý вносить на загальні збори учасників або спостережній раді банку пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки, стабільності банку та захисту інтересів клієнтів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Банківські об’єднання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.

Головним принципом управління діяльністю банків виступає принцип: «купити дешевше — про­дати дорожче».

Головним принципом управління діяльністю банків виступає принцип: «купити дешевше — продати дорожче».