Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Відбулися кардинальні зміни у світовому порядку. На авансцену виходить Європа1.

У Європі в цей період піднялася імперія Карла Великого, якій багато в чому наслідувала Священна Римська імперія німецької нації.

5.3. У Ки­таї — могутні імперії династій Тан (618—907 рр.) і Сун (960— 1279 рр.). Пізніше на зміну халіфату, що розпався, й імперії Сун прийшла Велика Монгольська імперія, яка об'єднала ве­личезні простори Азії та Європи.

Нова епоха дезінтеграції і ра­дикальної зміни світового порядку припала на XIV—XVIII ст.

Період XIV—XV ст. характеризувався настільки істотними політичними зрушеннями, що його можна характеризувати як своєрідну геополітичну революцію, її суть полягала в переміщенні центру економічного життя в Західну Європу: (причому її інтеграція за імперським типом була ускладнена. Політичні зміни XIV—XV ст. створи­ли передумови для зовнішньої експансії європейців. А вона, у свою чергу, привела до формування світового ринку, що спри­яло розвитку капіталізму, як у самій Європі, так і в інших регіонах світу. )

У зазначений час у Європі:

- На заході йшла Реконкіста — відвоювання Піренейського півострова іспанця­ми в арабів, на східний — криза і розпад Золотої Орди.

- У Північно-Західній Європі Столітня війна (1337—1453 рр.) серйоз­но послабила імперські Домагання Англії і Франції на конти­ненті й одночасно зробила незалежнішими багаті міста Фланд­рії.

- У Центральній Європі багато десятиліть точилися гуситсь­кі війни, що послабили Священну Римську імперію німецької нації і підготували Реформацію XVI ст.

- У Середземномор'ї з падінням Константинополя в 1453 р. припинила своє існуван­ня Візантійська імперія.

- Майже одночасно, у 1455 р., остаточ­но розпалася Монгольська держава. Впали "універсальні" ім­перії, які претендували на "вічність" і "об'єднання усього сві­ту".

Домінування Європи починається з кінця XV ст. і утвер­джується у XVI ст.:

1. Це час Ренесансу, Реформації, становлення капіталізму.

2. Майже одночасно, в XV ст., у Європі: Виникли відразу кілька центрів сили — Іспанія, Португалія, Франція, Англія. Ці централізовані держави конкурували між собою і прагнули створити могутню і пануючу в регіоні імперію. Од­нак, заважаючи одна одній, вони були не в змозі встановити політичну гегемонію на своєму континенті.

3. Тоді погляди були звернені за його межі. Великі географічні відкриття сприяли європейській експансії в інших регіонах. З одного боку, був до­сягнутий певний рівень господарського розвитку, з іншого — капіталізм міг розвиватися, тільки розширюючи сферу свого впливу. Завоювати країни периферії, потім створити там гос­подарські структури відповідно до своїх потреб, — от що було необхідно для капіталістичних метрополій. Таким чином, Ве­ликі географічні відкриття були пов'язані з формуванням європоцентристської світової системи. Створювалися колоніаль­ні імперії, що були складовою нагромадження капіталів, а потім основою світового ринку. (На той час Османська і Росій­ська імперії були зайняті боротьбою одна з одною і не могли істотно вплинути на колоніальні завоювання європейців.)

4. Віхою в історії Європи і світу стало формування Вестфальскої, або державно-центристської, моделі світу.

На початку XVIII ст. вперше з'являється термін "баланс сил"2, що набув пізніше значного поширення. Однак цей баланс незабаром став відчу­вати напругу внаслідок посилення позицій Великобританії і значної протидії з боку Франції. Іспанія, Португалія, Швеція, Нідерланди, які мали колись дуже сильні позиції у світовій політиці, почали їх втрачати. Замість них активними актора­ми стають Пруссія і Росія.

Протягом усього XIX ст. у політичному житті Європи відбу­валися постійні зміни в балансі сил між різними державами:

Особливо серйозний "виклик" був кинутий Наполеоном з його претензією створити свою імперію. Справа закінчилася пораз­кою Франції і Віденським конгресом 1815 р. На ньому було укладено комплекс договорів, що передбачав збереження рів­новаги між великими державами.

5. Головним засобом і джерелом посилення могутності та впливу для ведучих європейських держав стають колонії. Конкуренція на периферії не наражала на небезпеку позиції в самій Європі доти, доки наприкінці XIX ст. на планеті не за­лишилося територій, які можна було б перетворити у свою ко­лонію.

Світ був поділений між колишніми активними учасни­ками світової політики. Однак на початку XX ст. в неї вступа­ють нові сильні гравці — Сполучені Штати Америки, Японія, Німеччина, Італія із своїми домаганнями.

6. Результа­том суперництва стала Перша світова війна. В ре­зультаті була сформована Версальсько-Вашингтонська систе­ма міжнародних відносин. Цього разу охоплювалася не тільки Європа, а й увесь світ. Вона будувалася насамперед на інтересах країн-переможниць, утискаючи інтереси переможених, а також новоутворених держав (у Європі їх налічувалося 9). Її суперечливість і нестабільність були однією з причин, що призвели до Другої світової війни.

7. По закінченні сформувалась Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Незабаром основною характеристикою її стала біполярність, тобто протиборство двох наддержав — СРСР і США. (В 1949 р. було створено Організацію Північноатлантичного дого­вору (англ. North Atlantic Treaty Organization — NАТО), в 1955 р. ~~ Організацію країн Варшавського договору). По­няття "баланс сил" стало одним із головних, що характеризу­вали Ялтинсько-Потсдамську систему.


Читайте також:

  1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
  2. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
  3. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
  4. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
  5. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
  6. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  7. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  8. Аналіз чутливості рівня беззбитковості до зміни основних факторів
  9. Атмосферний тиск повітря, та його зміни з висотою та горизонтально
  10. Афінний шифр k-ro порядку.
  11. Бінарне відношення порядку.
  12. Біохімічні зміни в організмі при розтренуванні і перетренуванні




Переглядів: 801

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 12. Міжнародні відносини Європи. | Історія інтеграційних процесів в Європі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.