ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ. ЛІНІЙНО- ФУНКЦІОНАЛЬНІ, ДІВІЗІОНАЛЬНІ, МАТРИЧНІ
Організаційні структури підприємства
Згідно з виробничою і загальною структурою підприємства формуються конкретні органи управління ним. Управлінський персонал підприємства поділяється на: лінійний та функціональний. Лінійний персонал забезпечує безпосереднє керівництво виробництвом (діяльністю фірми).
Функціональний персонал допомагає лінійним керівникам виконувати функції управління своїми підрозділами (службами, відділами).
При цьому між лінійними керівниками та посадовими особами апарату управління виникають певні організаційні відносини. Сукупність лінійних та апаратних органів управління і відносини між ними утворюють систему управління фірмою.
Організаційна структура управління будь-яким суб’єктом господарювання – це форма системи управління яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.
У практиці господарювання можуть застосовуватися кілька типів організаційних структур залежно від масштабів діяльності, виробничо-технологічних особливостей, стратегічних і поточних завдань діяльності підприємства. Основними типами організаційних структур управління є: лінійно-функціональна, дивізіональна та матрична.
Лінійно-функціональна організаційна структура управління спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі (рис. 1.4).
К
К
К
Ф2
Л1
Ф1
Л1
Л2
Ф3
Ф2
Ф1
В1
В2
В3
В4
В5
В1
В2
В3
В4
В5
В1
В2
В3
В4
В5
а - лінійна б – функціональна в – лінійно –
функціональна
Рис.1.4 Лінійна, функціональна, лінійно-функціональна схеми управління
Вона дає змогу організувати управління за лінійною схемою (директор – начальник цеху – майстер), а функціональні відділи апарати управління підприємства лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійний керівник не підпорядковано керівникам функціональних відділів апарату управління. Така структура є доцільною за масового виробництва за сталим асортиментом продукції та не значними змінами в технології її виготовлення.
Дивізіональна організаційна структура управління (рис.1.5) базується на поглибленні поділу управлінської праці. За цієї структури кожен виробничий підрозділ корпорації має власну достатньо розгалужену структуру управління, яка забезпечує автономне його функціонування. За дивізіональної структури управління групування видів діяльності суб’єкта господарювання здійснюється із застосуванням принципу поділу праці за цілями.
Генеральний директор
Відділ маркетингу
Відділ фінансів
Начальник відділення з виробництва продукції А
Начальник відділення з виробництва продукції В
Начальник відділення з виробництва продукції С
Ф2
Л1
Ф1
Л1
Л2
Л
В1
В2
В3
В4
В4
В3
В1
В2
В1
В2
В3
Рис. 1.5 Дивізіональна організаційна структура управління
Переваги дивізіональної організаційної структури управління:
1. Гнучке реагування на зміни в зовнішньому середовищі.
2. Швидке прийняття управлінських рішень та поліпшення їх якості. Але водночас вона потребує збільшення чисельності апарату управління і витрат на його утримання.
За матричної організаційної структури управлінняпоряд із лінійними керівниками підприємства і раціональним апаратом управління виокремлюють ще й тимчасово предметно-спеціалізовані ланки – проектні групи (рис. 1.6)
Проектні групи утворюються зі спеціалістів постійних функціональних відділів і лише тимчасово підпорядковуються керівнику проекту. Після завершення робіт над проектом вони повертаються до свої функціональних підрозділів.
Головна особливість матричної організаційної структури – це їхня виняткова висока гнучкість та орієнтація на нововведення.
Недоліки матричної структури:
1. Збільшення чисельності управлінського персоналу.
2. Зростання кількості інформаційних зв’язків між працівниками підрозділів та можливі конфліктні ситуації між ними.
