Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні концепції виховання у зарубіжній педагогіці.

Виховання – спеціально організований, цілеспрямований, творчий процес формування педагогічно доцільних суб’єкт-суб’єктних морально-естетичних виховуючих відносин для всебічного і гармонійного розвитку особистості кожного учня.

ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ

В основі побудови 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів лежить принцип урахування особистісних досягнень школярів.

Функції оцінювання

Методи контролю

1) Спостереження

2) Усне опитування.

3) Індивідуальне опитування

4) Письмові й графічні контрольні роботи.

5) Тестовий контроль.

6) Програмований контроль.

7) Іспити.

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є

1) знання, вміння та навички,

2) досвід творчої діяльності школярів,

3) досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

1. виховна,

2. навчальна,

3. діагностико-коригуюча

4. стимулюючо-мотиваційна

5. контролююча

Чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень школярів є обов’язковим і основним, його результати відображуються у класному журналі в окремій колонці.

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру чи навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік –– на основі семестрових оцінок.

Соціальне виховання – цілеспрямований процес формування соціально-значущіх якостей особистості дитини, необхідних для успішної соціалізації.

Результат виховного процесу – вихованість особистості – орієнтація на загальнолюдські цінності, інтелігентність, колективізм, креативність, гідність, незалежність в судженнях і відповідальність у вчинках.

Компоненти виховного процесу:

· емоційно-мотиваційний;

· змістовний;

· процесуальний

· контрольно-регулюючий;

· результативний.

---------------------------------------------------------------------------------------------

Закон – філософська категорія, яка відображає істотне, стійке, повторюване, загальне для даної галузі відношення між явищами об’єктивної дійсності.

Закономірність – певна впорядкованість подій, відносна постійність, сталість головних детермінуючих факторів, регулярність зв’язку між речами.

Педагогічні закономірності виховання – адекватне відображення об’єктивної дійсності виховного процесу, що характеризується загальними стійкими властивостями при будь-яких обставинах.

Закономірності:

1.Чим педагогічно доцільніше організовані спілкування та суспільно-корисна діяльність вихованців, тим активніше формуються їхні багатопланові відносини і ефективніше здійснюється виховний процес. С+с/к Д=В+ВП

2.Чим значніший вплив виховного процесу на внутрішню сферу особистості, тим вищий його результат. ВП—О (потреби, мотиви, інтереси, емоції, інтелект) =Р

3.Чим цілеспрямованіше виховний процес спирається на у комплексі своїх впливів на вербальні і сенсорно-руховіособливості вихованців, що лежать в основі їхньої свідомості і практичних дії, тим ефективніше здійснюється гармонійність духовного, морального, трудового і фізичного розвитку. ВП–в+с/р особливості =д,м,т,ф розвиток.

Суперечності виховного процесу:

Внутрішні:

· Між зростаючими особистісними і соціально-значущими завданнями, які належить розв’язувати вихованцеві і його можливостями.

· Між зовнішніми впливами і внутрішніми можливостями

Зовнішні:

· Між організованими впливами виховання батьків, школи і стихійними впливами обставин життя

· Невідповідність виховних впливів школи і родини

· Відсутність єдиних вимог у педагогічному колективі

Принцип – 1) вихідне положення, що регулює життєдіяльність людини;

2) сукупність прийомів ставлення людини до об’єктів, явищ оточуючої дійсності та до інших людей.

Принципи організації виховного процесу:

1. Суб’єктності

2. Зв’язок виховання з життям

3. Гуманізації і демократизації виховуючих відносин

4. Особистісної орієнтації

5. Урахування конкретно-історичного періоду

6. Комплексного підходу

7. Допомоги і захисту, опори на позитивне

8. Опора на національно-культурні традиції

9. Наступності і системності

10. Самоактивності і самостворення

11. Культуровідповідності і полі культурності

12. Нероздільності виховання, самовиховання і навчання

13. Поєднання поваги з доцільною вимогливістю

14. Єдності дій школи, сім’ї, громадськості, урочної і позаурочної діяльності

15. Індивідуального підходу у поєднанні з вихованням у колективі

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

1. Екзистенціалізм

2. Прагматизм

3. Неопрагматизм

4. Позитивізм

5. Неопозитивізм

6. Неотомізм

7. Діалектичний матеріалізм

8. Біхевіоризм

----------------------------------------------------------------------------------------------------

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Під оцінкою успішності учнів розуміють систему певних показників, що відбивають об’єктивні знання та вміння учнів.	\|	ГРОМАДЯНСЬКЕ і правове ВИХОВАННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.