Розвиток ідеї “лінійного” міста.

Перша концепція лінійного міста належить Сорріа Матта (Іспанія). Таке місто мало розвиватися у вигляді вузьких смуг шириною 500 м уздовж транспортних ліній. Лінійні міста з’єднували точкові міста минулого, покриваючи країну сіткою трикутників, між сторонами яких розміщувалися території для сільського господарства та промисловості. Ідеї Сорріа частково було реалізовано в процесі будування на початку століття (1904 р.) мадридського лінійного міста.

Подальшим розвитком лінійного міста можна назвати ідеї промислового міста Тоні Гарньє (Франція) з чіткою структурою окремих компонентів.

Особливо яскраво концепцію лінійних міст було втілено у виконаному 1929 р. поясному місті Мілютіна. Ідея Мілютіна полягала у досягненні тісного зв’язку між житлом, громадським обслуговуванням, транспортом і виробництвом, які розташовувались у паралельних зонах.

На основі розвитку цих концепцій у 1944 р., нім. арх. Гільберсеймер створив лінійно-поясне місто (членування житлових груп і виробництва). Також розвиток ідеї лінійного міста підтримав Лє Корбюзє та грец. арх. Доксідіадіс зі своїм «дінаполісом» (рівномірне зростання вздовж ліній комунікацій в одному напрямі та формув тим самим системи відкритої для розвитку). У 1966 лінійну концепцію розселення підтримала радянська група НЕР (Бабуров, Гутнов, Лежава, Садовський, Харитонова). За композицією НЕР (новий елемент розселення) лінійний, витягнений уздовж трас і компактний у вигляді замкненого кільця.

Сучасні мегаполіси також тяжіють до лінійного міста.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дати визначення функціонально-планувальної і архітектурно-планувальної структури міста.	\|	Структурно – территориальный подход в градостроительном проектировании.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.