МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА У СОТОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ЗЕД УКРАЇНИ. 2009 р. – скорочення обсягів експорту та імпорту товарів при збереженні негативного сальдо на тлі світової фінансово-економічної кризи та обмеження можливостей використання регулятивних заходів зобов'язаннями перед СОТ; 2010 р. – подолання наслідків кризи та поступове відновлення росту обсягів зовнішньої торгівлі товарами при одночасному збільшенні негативного торгового сальдо (за попередніми даними, воно склало - 9,3 млрд. дол.). Особливості сучасного стану зовнішньої торгівліУкраїни товарами: висока зовнішня відкритість національної економіки – у 2009 р. квота ЗТО сягнула 72,5 %; поглиблення дисбалансу між експортом та імпортом – починаючи з 2005 р. має місце негативне сальдо торговельного балансу, яке досягло у 2008 р. найнижчої позначки -18,6 млрд. дол., або 20 % ВВП; біполярна структура зовнішньої торгівлі – в експорті переважає продаж сировинних товарів і напівфабрикатів до країн ЄС і готової промислової продукції до країн СНД, а в імпорті – закупівля енергоносіїв в країнах СНД та товарів високого ступеня обробки в ЄС; недостатня географічна диверсифікація експорту та імпорту – сумарна питома вага семи найбільших торговельних партнерів України у 2009 р. складала 46 % товарного експорту та 55 % імпорту; висока концентрація товарної структури експорту та імпорту –в експорті переважають товари, вироблені підприємствами чорної металургії (у 2009 р. їхня частка склала 31 %) та продукція АПК (19 %), а в імпорті – енергоносії (32 % товарного імпорту у 2009 р.) і продукція машинобудування (14 %); залежність експорту від кон'юнктури на зовнішніх ринках через велику частку металургійної продукції в експорті та енергоносіїв в імпорті. Сучасний етап розвитку державного регулювання зовнішньої торгівлі України розпочався у травні 2008 р., коли Україна вступила до СОТ. Зміниу торговельній політиці, які зумовлені зобов'язаннями, взятими Україною при вступі до СОТ, вже спричинили певну дію на зовнішню торгівлю: - покращилася позиція вітчизняних експортерів металопродукції, продукції хімічної промисловості тощо. Це відбулося через зменшення можливостей для іноземних конкурентів щодо ініціації антидемпінгових, компенсаційних та інших спеціальних заходів проти української продукції. Якщо у середині 2007 р. проти експортованих з України товарів впроваджувалося 37 обмежувальних заходів, то у 2008-2009 рр. - не було застосовано обмежувальних заходів. Завдяки застосуванню норм СОТ у червні 2009 р. було припинено дію спеціального мита, запровадженого Туреччиною щодо поставок українського скла. - скасування кількісних обмеженьна імпорт металопродукції з України; це стосується відміни квотування ввозу українських сталеливарних виробів до країн ЄС. Після вступу України до СОТ: 1. Розвитку експорту товарів сприяють зниження імпортних тарифів на українські товари; скасування кількісних обмежень на імпорт товарів з України; зниження або скасування українських обмежень на експорт сільськогосподарської продукції; зменшення кількості антидемпінгових розслідувань проти українських товарів. 2. До чинників розвитку імпорту товарів належать зниження ставок ввізного мита на деякі види продукції, передусім сільськогосподарської; полегшення доступу до українських ринків продукції імпортного виробництва внаслідок зниження нетарифних бар'єрів. Читайте також:
|
||||||||
|