Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 6. Аналіз умов праці в галузі

Пропаганда управління ризиками

Як засіб пропаганди управління ризиками можна розглядати відображення фактора ризику в інструкціях з охорони праці, визначення обов’язків стосовно цього питання у посадових інструкціях, обговорення ризикової ситуації на засіданнях, розробка перспективних планів та ін. Однак серед усіх засобів приоритетними є міри з попередження та мінімізації ризиків до того, як вони виникнуть на підприємстві.

Відповідно до рекомендацій МОП, при виборі комплексу мір профілактики з управління ризиками слід керуватися наступними пріоритетами:

- усунення небезпечного фактору чи ризику;

- боротьба з небезпечними факторами чи ризиками у джерелах їх виникнення;

- зниження рівня небезпечного фактору або впровадження безпечних систем та технологій;

- у разі збереження залишкового ризику використання засобів індивідуального захисту.

До заходів безпеки, що знижують або виключають залишковий ризик, тобто ризик, що залишається після здійснення захисних заходів, слід віднести:

- застосування менш небезпечного технологічного обладнання;

- запобігання доступу у небезпечну зону або скорочення часу перебування у небезпечній зоні;

- застосування раціональних режимів праці та відпочинку;

- використання засобів колективного та індивідуального захисту, а також засобів попередження у разі перевищення встановлених значень ГДР та ГДК;

- моніторинг та контроль ризиків у процесі подальшої діяльності.

Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та

виробничої санітарії у галузі

Гігієна праці – це галузь профілактичної медицини, що вивчає умови та характер праці, їх вплив на здоров’я, функціональний стан людини, розробляє наукові основи гігієнічної регламентації факторів виробничого середовища і трудового процесу, практичні заходи, спрямовані на профілактику шкідливої і небезпечної їх дії на працюючих.

Законодавство України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (санітарне законодавство) базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", законів України "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про протидію із захворюванням на туберкульоз", "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", інших нормативно-правових актів.

Складовою частиною законодавства в галузі гігієни праці є постанови та положення (норми), затверджені Міністерством охорони здоров’я України (наприклад, "Положення про медичний огляд працівників певних категорій", "Перелік важких робіт та робіт з шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх"), санітарні правила і норми (СанПіН) стосовно окремих факторів виробничого середовища, певних технологій праці і конкретних виробничих та інформаційно-нормативних документів.

У системі законодавства щодо гігієни праці основне місце займає Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (прийнятий Верховною Радою України 24 лютого 1994 р.).

У Законі зазначено, що вимоги безпеки для здоров'я і життя населення є обов'язковими у державних стандартах та інших нормативно-технічних документах на вироби, сировину, технології, інші об'єкти середовища життєдіяльності людини. Ст.7 цього Закону передбачає обов'язки підприємств, установ і організацій, згідно яких вони зобов'язані: - за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи; - у випадках, передбачених санітарними нормами, забезпечувати
лабораторний контроль за виконанням вимог цих норм щодо безпеки
використання (зберігання, транспортування тощо) шкідливих для
здоров'я речовин та матеріалів, утворюваних внаслідок їх
діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової
продукції; - на вимогу посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної
служби надавати безоплатно зразки використовуваних сировини і
матеріалів, а також продукції, що випускається чи реалізується,
для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи; - виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної
санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного
санітарно-епідеміологічного нагляду; - усувати за поданням відповідних посадових осіб державної
санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання,
відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників
інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих
інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими
хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з
соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від
обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій,
перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади в
галузі охорони здоров'я; - негайно інформувати органи, установи і заклади державної
санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і
ситуації, що становлять загрозу здоров'ю населення, санітарному та
епідемічному благополуччю; - відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і
громадянам шкоду, завдану їх здоров'ю внаслідок порушення
санітарного законодавства.Відповідно до Закону, для забезпечення санітарного благополуччя необхідні наступні заходи:- гігієнічна регламентація та державна реєстрація небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища, створення та ведення єдиного Державного реєстру небезпечних факторів (ст. 9);- проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об’єктів та обумовлених ними небезпечних факторів щодо відповідності вимогам санітарних норм (ст. 10 - 12);- ліцензування видів діяльності, пов’язаних з потенційною небезпекою для здоров’я людей (ст. 13);- включення вимог безпеки для здоров’я та життя населення в державні стандарти та інші нормативно-технічні документи (ст. 14);- пред’явлення гігієнічно-обґрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій, до житлових та виробничих приміщень, територій, діючих засобів виробництва та технологій (ст. 15); - включення вимог до жилих та виробничих приміщень, територій, засобів виробництва і технологій, згідно яких у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища (ст. 22);- забезпечення радіаційної безпеки на підприємствах, що виробляють, зберігають, транспортують та використовують радіоактивні речовини та джерела іонізуючих випромінювань (ст. 23);- здійснення відповідних заходів щодо попередження утворення та зниження шуму та інших фізичних факторів до рівнів, встановлених санітарними нормами (ст. 24);- проведення обов’язкових медичних оглядів певних категорій населення (ст. 26). Згідно Закону (Розділ VI, ст. 45-49), за порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби особи, що винні у вчиненні таких правопорушень, можуть бути притягнені до відповідальності. Аналіз умов праці

Здоров’я, самопочуття, а також працездатність працюючих залежать, у першу чергу, від безпечності умов праці.

Умови праці – це сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

На підприємстві повинно бути створено виробниче середовище, яке необхідно для якісної та здорової праці. До виробничого середовища слід віднести фізичні та людські фактори [20]. Фізичні фактори це фізичні параметри умов праці: температурний режим у виробничому приміщенні, вологість, шум, вібрація, забруднення, запиленість, різні види випромінювань та ін. Фізичні фактори повинні контролюватися та підтримуватися на рівні, який необхідний для якісної праці та збереження здоров’я працівників.

До людських факторів виробничого середовища відносяться психологічний клімат на підприємстві, повага прав працівників, надання працівникам соціальних благ, наприклад, медичного страхування, забезпечення відпустками та ін.

Умови праці характеризуються наступними показниками [29]:

- технічними, що характеризують технічний рівень засобів праці (ступінь механізації та автоматизації);

- санітарно-гігієнічними, що характеризують виробниче середовище (мікрокліматичні параметри, рівень освітленості, шуму, вібрації, загазованість та ін.);

- естетичними, що характеризують естетичне оформлення робочих місць та виробничих приміщень (кольорове оформлення та ін.);

- організаційними, що характеризують вибір оптимальних режимів роботи та відпочинку, забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту та ін.

На кожному виробничому об’єкті галузі існує своя специфіка умов праці, що пов’язано з різними виробничими факторами, наприклад, розташуванням підприємства, особливостями технологічного процесу та ін. Однак при цьому умови праці повинні оцінюватися відповідно до критеріїв "Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу".

Гігієнічні нормативи умов праці (ГДК, ГДР, ОБРВ) – рівні шкідливих виробничих факторів, які при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі, але не більш 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу не повинні викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені періоди життя нинішнього та наступних поколінь. При більшій (ніж 8-годинна) тривалості зміни у кожному конкретному випадку можливість виконання роботи повинна бути погоджена з закладами (установами) державної санітарно-епідеміологічної служби. Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров’я в осіб з підвищеною чутливістю.

Гігієнічні нормативи використовуються не тільки при оцінюванні стану умов праці, а також у разі впровадження заходів з їх покращення. При аналізі умов праці треба визначити індекс відповідності фактичних умов нормативним:

, (2.1)

де У_ф – фактичне значення елемента (фактора) умов праці;

У_н – нормативне значення елемента (фактора) умов праці.

Метою аналізу умов праці є виявлення небезпечних та шкідливих факторів технологічного процесу. Класифікація цих факторів наведена у нормативному документі ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Шкідливі і небезпечні виробничі чинники. Класифікація", згідно якого всі елементи виробничого середовища, які можуть представляти загрозу для здоров’я та працездатності людини можна поділити на чотири класи: фізичні (рухомі елементи машин та механізмів, підвищений рівень шуму на робочому місці та ін.), хімічні (хімічні речовини, що різняться по характеру впливу та шляху проникнення в організм людини), біологічні (патогенні мікроорганізми та ін.), психофізіологічні (фізичні та нервово-психічні перенавантаження).

Умови праці представляють собою сукупність шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які внаслідок їх наявності та кількісних характеристик можуть негативно впливати на працюючих.

Частоту появи періодичних або випадкових небезпечних та шкідливих виробничих факторів F під час проведення технологічних процесів можна визначити наступним чином:

, (2.2)

де t – час дії небезпечного або шкідливого виробничого фактору при проведенні технологічного процесу протягом визначеного періоду часу;

T – визначений період часу проведення технологічного процесу.

Комплексне оцінювання всіх факторів виробничого середовища проводиться за допомогою атестації робочих місць, результати якої зводяться до Карти умов праці на робочих місцях.

Гігієнічна оцінка існуючих умов та характеру праці на робочих місцях розроблена та затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 27.12.2001 р. "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Відповідно до цієї класифікації умови праці поділяються на чотири класи:

1 – оптимальні (комфортні) умови праці – це такі умови, при яких зберігається здоров’я працюючих та створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності; оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу; для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення;

2 – допустимі (безпечні) умови праці характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах;

3 – шкідливі умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Третій клас шкідливих умов праці за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяється на чотири ступені:

1 ступінь (3.1) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими

факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я;

2 ступінь (3.2) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);

3 ступінь (3.3) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

4 ступінь (3.4) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);

4 - небезпечні (екстремальні) умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

У [30] розглянуто зіставлення класів умов праці з категоріями професійного ризику та відповідно до цього зроблені висновки з терміновості проведення заходів по зниженню ризиків (табл. 2.1).

Можливість такого зіставлення обумовлена тим, що приведена класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності наближена до прийнятої у міжнародній практиці характеристики категорій виробничого ризику.

Таблиця 2.1 - Зіставлення класів умов праці з категоріями професійного ризику та мірами профілактики [30]

Клас умов праці	Категорія професійного ризику	Терміновість заходів по зниженню ризику

1 (оптимальний)	Ризик відсутній	Міри не потребуються
2 (допустимий)	Зневажливо малий (терпимий) ризик	Міри не потребуються, але уразливі особи потребують додаткового захисту
3 (шкідливий):
3.1	Малий (помірний) ризик	Потребуються міри по зниженню ризику
3.2	Середній (суттєвий) ризик	Потребуються міри по зниженню ризику у встановлені терміни
3.3	Високий (нетерпимий) ризик	Потребуються невідкладні міри по зниженню ризику
3.4	Дуже високий (нетерпимий) ризик	Роботи не можна починати або продовжать до зниження ризику
4 (небезпечний)	Надвисокий ризик та ризик для життя, притаманний означеній професії	Роботи повинні проводитись тільки за спеціальними регламентами

Загальний рівень безпечності умов праці може бути визначений наступним чином:

, (2.3)

де - рівень безпечності технологічного процесу (2.4);

- рівень безпечності виробничого обладнання (2.5);

- рівень безпечності трудового процесу (2.6).

Рівень безпечності технологічного процесу розраховується за формулою:

, (2.4)

де - загальна тривалість часу, за який мали місце відхилення фізико-хімічних параметрів технологічного процесу від нормованих значень, при визначеному термінові дії технологічного процесу;

- загальна тривалість часу, за який мали місце екстремальні (аварійні) ситуації, при визначеному термінові дії технологічного процесу;

- загальна тривалість часу, за який мали місце відхилення фізико-хімічних параметрів технологічного процесу від нормованих значень під дією зовнішніх факторів або у результаті несправності агрегатів, при визначеному термінові дії технологічного процесу;

- визначений термін дії технологічного процесу (місяць, рік, міжремонтний період), за який враховуються порушення (відхилення параметрів технологічного процесу від нормативних значень) та екстремальні ситуації (аварії).

Рівень безпечності виробничого обладнання розраховується за формулою:

, (2.5)

де - загальний час роботи виробничого обладнання з порушеннями норм і правил безпеки при визначеному термінові роботи виробничого обладнання;

- загальний час роботи виробничого обладнання в умовах екстремальних (аварійних) ситуацій при визначеному термінові роботи виробничого обладнання;

- визначений термін роботи виробничого обладнання (місяць, рік, міжремонтний період), за який враховуються відхилення в його роботі, що призводять до порушень норм і правил безпеки, та екстремальні (аварійні) ситуації.

Рівень безпечності трудового процесу розраховується за формулою:

, (2.6)

де - загальний час виконання трудових операцій при наявності небезпечних та шкідливих факторів при визначеній тривалості трудового процесу;

- визначена тривалість трудового процесу.

В свою чергу, загальний рівень небезпеки дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів може бути визначений наступним чином:

. (2.7)

При визначені безпечності робочих місць необхідно проводити паспортизацію робочих місць на наявність небезпечних та шкідливих виробничих факторів, для чого можна користуватися інтегральним показником безпечності b_o, який характеризує відношення загальної суми зареєстрованих за відповідний період часу випадків виникнення небезпечних та шкідливих факторів у складі технологічних процесів, виробничого обладнання та трудового процесу до загальної суми усіх виробничих операцій за той самий період часу:

, (2.8)

де - загальна сума випадків виникнення джерел небезпечних виробничих факторів протягом визначеного періоду часу;

- загальна сума випадків виникнення шкідливих виробничих факторів протягом того самого визначеного періоду часу;

- загальна сума усіх виробничих операцій за той самий визначений період часу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Професійний ризик	\|	Гігієнічне нормування умов праці за показниками важкості та напруженості праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.