Самоврядування школярів

Фізичне виховання

Організація харчування. Здоров'я дітей насамперед забезпечується раціональним харчуванням як у сім'ї, так і в школі.

У розвинених країнах, в яких проживає лише п'ята частина всього людства, школи обладнані їдальнями, в яких усі учні отримують обіди за пільговою ціною, а діти з малозабезпечених сімей харчуються безкоштовно.

Інфраструктура. Великого значення для фізичного стану учнів мають раціональне планування шкільних приміщень, правильний режим навчального дня, наповнюваність класів.

Нервово-психічні перевантаження. У школах багатьох країн світу спостерігається надмірне навчальне навантаження учнів. У поєднанні з екзаменаційною і конкурсною системою воно створює нервово-психічне перевантаження, яке не під силу незміцнілому організмові дитини. Самогубства підлітків — серйозна проблема.

Фізкультура і спорт — одні з пріоритетних дисциплін у загальноосвітній школі більшості країн (відводиться 20 — 25 % навчального часу).

Здоровий спосіб життя. Поширення в молодіжному середовищі негативних явищ, які руйнують здоров'я (куріння, алкоголізм, наркоманія, ранні статеві зв'язки), активізувало роботу школи з підготовки молодих поколінь до здорового способу життя.

На уроках біології, суспільствознавства чи спеціальних предметів роз'яснюються шкідливість куріння та алкоголю, розповідається про СНІД і наслідки вживання наркотиків. Школи оголошують себе «зонами, вільними від куріння і наркотиків»; створюються учнівські товариства «За здоровий спосіб життя».

Шкільні ради. У 70-90-х роках XX ст. створюються шкільні ради, до яких входять учні, викладачі, адміністрація навчального закладу, батьки, представники громадськості.

Переважними напрямами їхньої діяльності є:

• залучення учнів до поточного життя школи;

• забезпечення можливості висловлювати власні погляди і вимоги;

• виховання культури спілкування.

У Великій Британії основні питання навчання і виховання шкільні ради вирішують на засіданнях, які проводяться щомісяця або щотижня.

У Німеччині шкільні ради, які називаються конференціями, мають право висловлюватися щодо планування навчальних занять, змісту та організації позакласної виховної роботи (вечори відпочинку, екскурсії, видання газети, гуртки і клуби, доброчинність, дискусії). На конференцію делегують своїх представників класні учнівські ради.

У Франції шкільні ради формуються за моделлю команди. Учні й викладачі кожного класу об'єднуються в команду, яка працює за власним планом позанавчальних занять. Представники команд регулярно зустрічаються з дирекцією для обговорення назрілих справ, проводять загальношкільні асамблеї, на яких обирається рада школи. До ради входять учні, викладачі, представники адміністрації, батьки. Рада виносить рекомендації щодо організації повсякденного життя навчального закладу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Трудове виховання	\|	Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.