ТЕМА № 1: “Предмет, метод та завдання судової медицини. Процесуальні та організаційні основи

Л Е К Ц І Я

Кафедра юридичної психології, судової медицини та психіатрії

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Історія становлення гендерної психології

Відмінності між чоловіками і жінками завжди цікавили мислителів. Одними з перших звернулися до цього питання давні греки, передусім Платон (427—347 до н. е.) і Арістотель (384—322 до н. е.), які дотримувалися протилежних поглядів на сутність чоловічого і жіночого. Платон, якого вважають автором поняття «андрогін», що означає поєднання однаково сильно виражених фемінних та маскулінних рис в одній особистості, проповідував ідею рівноправності статей. Арістотель, ототожнюючи відносини між чоловіком і жінкою з відносинами пана та раба, співвідносив жіноче начало з пасивною, покірною матерією, чоловіче — з активною, панівною формою взаємодії. Нерівність статей він вважав природною, біологічно зумовленою, як і відмінності поведінки чоловіків та жінок.

У середньовічну добу основними ознаками понять «чоловік» і «жінка» вважали соціальний статус, соціокультурні ролі, а не анатомо-фізіологічні особливості. В основі цієї системи поглядів на відмінності між статями були релігійні уявлення про тлінність і нестабільність усього тілесного, а також запропонована античним медиком Галеном (130—210 до н. е.) теорія, що проголошувала одностатеву модель людини. Згідно з нею жіночий організм розглядали як недосконалий чоловічий.

З розвитком природничих наук одностатева модель людини поступилася в епоху Відродження місцем двостатевій, за якою психологічні та соціальні відмінності між статями пояснювалися специфікою анатомічної будови чоловічого і жіночого організмів.

Біологічну зумовленість відмінностей між чоловіками і жінками вважали незаперечною до кінця XIX ст. Цієї позиції дотримувалися, наприклад, французький мислитель Жан-Жак Руссо (1712—1778), німецькі філософи Імануїл Кант (1724—1804), Артур Шопенгауер (1788—1860) та ін.

Трактування особливостей розвитку чоловіків і жінок було докорінно переглянуте під впливом феміністичних ідей XVIIІ—XIX ст., які суттєво прислужилися виокремленню гендерних досліджень як самостійного наукового напряму в суспільних науках.

з дисципліни:

“Судова медицина”

судово-медичної експертизи”

(2 год.)

Для курсантів факультетів

з підготовки слідчих,

кримінальної міліції та студентів юридичного

факультету

Запоріжжя-2009

Лекцію підготував: Світлицький А.О., викладач кафедри юридичної психології, судової медицини та психіатрії Запорізького юридичного інституту ДДУВС, кандидат медичних наук.

Рецензенти:

1. Гуйтур М.М., кандидат медичних наук, лікар-невропатолог вищої категорії кафедри неврології з курсом психіатрії, наркології та медичної психології Запорізького державного медичного університету.

2. Мазулін Г. В., кандидат фармацевтичних наук, начальник відділу спеціальних досліджень Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Запорізькій області.

Лекція обговорена та схвалена

на засіданні кафедри юридичної

психології, судової медицини та

психіатрії 26 серпня 2009 року,

протокол № 1

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Предмет і завдання судової медицини.

2. Правові, процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи:

а) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи;

б) організація і структура судово-медичної служби в країні.

3. Об'єкти судово-медичної експертизи.

4. Документація судово-медичної експертизи.

РЕКОМЕНДОВАНА Література:

1. Виноградов И.В. Судебно-медицинская экспертиза. Справочник для юристов. - М., 1985.

2. Голубович Л.Л., Лісовий A.C. Судова медицина. - К., Атака. - 2003.

3. Лісовий A.C. Судова медицина. Підручник. - К., 1999.

4. Попов В.Л. Судебно-медицинская экспертиза. Справочник. - С.-Петербург. - 1987.

5. Сапожников Ю.С. Судебная медицина. Учебник. - К., 1980.

6. Сапожников Ю.С., Гамбург А. М. Судебная медицина.—К.: Вища школа, 1980.

7. Сапожников Ю.С. Криминалистика в судебной медицине.—К.: Здоров'я, 1970.

8. Судебная медицина /Под ред. И.В. Виноградова, В.В. Томилина. — М.: Юрид. лит., 1991.

9.Томилин B.B. Судебная медицина. Учебник. - М., 1987.

10.Тагаез H.H. Судова медицина. - Харків, Основа. - 2003.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи дослідження в гендерній психології	\|	Предмет і завдання судової медицини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.