МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Функції спілкуванняФункції спілкування(від лат. function – виконання, здійснення) – це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання, які воно виконує у процесі діяльності індивіда в соціумі. Відомі різні класифікації функцій спілкування. Наприклад, відомий фахівець з теорії та практики спілкування Ф.С. Бацевич виокремлює такі функції спілкування: · Контактну (створення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати інформацію та підтримувати зв'язок до завершення акту спілкування). · Інформаційну (обмін інформацією, запитаннями і відповідями). · Спонукальну (заохочення адресата до певних дій). · Координаційну (узгодження дій комунікантів). · Пізнавальну (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень). · Емотивну (обмін емоціями). · Налагодження стосунків (розуміння свого місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних стосунків). · Регулятивну (залежно від мети, яку ставить перед собою адресант, він і організовує своє спілкування, дотримується певної стратегії і тактики). Усі ці функції між собою тісно взаємодіють у процесі спілкування. Професійне спілкування у сфері ділових взаємостосунків репрезентує й інші функції: · Інструментальну (отримання і передавання інформації, необхідної для здійснення певної професійної дії, прийняття рішення). · Інтегративну (засіб об’єднання ділових паперів для спільного комунікативного процесу). · Функцію самовираження (демонстрування особистістю інтелекту і потенціалу). · Трансляційну (передавання конкретних способів діяльності). · Функцію соціального контролю (регламентування поведінки, а іноді (коли йдеться про комерційну таємницю) й мовної акції учасників ділової взаємодії). · Функцію соціалізації (розвиток навичок культури ділового спілкування). · Експресивну (намагання ділових партнерів передати і зрозуміти емоційні переживання один одного).
3. Види і форми професійного спілкування
Багатоманітність функцій спілкування породжує значну кількість його видів. Враховуючи багатоаспектний характер спілкування, класифікувати його види можна за такими ознаками: · За участю чи неучастю мовних засобів: вербальне(словесне) і невербальне(міміка, жести, постава тощо), комбіноване. залежно від способу сприймання інформації: § контактне (безпосереднє); § дистанційне (телефонне, селекторне, за допомогою комп’ютера); · За метою: ділове і розважальне. залежно від кількості учасників: § діалогічне (бесіда з одним співрозмовником); § монологічне (доповідь, промова, лекція); § полілогічне (дискусія); · За мірою офіційності: офіційне (рольове) передбачає стосунки, опосередковуються соціальними професійними ролями (начальник-підлеглий, викладач-студент, колега-колега) і неофіційне (приватне) (спілкування друзів, приятелів тощо). · За додержанням норм – нормативне (відповідно до літературних норм); ненормативне (порушуючи нормативні норми); етикетне і неетикетне. залежно від форми і ситуації спілкування: § міжперсональне (нарада, колоквіум тощо); § публічне (виступ на зборах, конференції тощо). Міжперсональне професійне мовлення- це засіб повсякденного спілкування двох або кількох людей під час виконання ними службових обов’язків. Міжперсональне професійне спілкування найчастіше відбувається в таких ситуаціях: - ділова нарада (інформаційна, директивна (інструктивна), оперативна (селекторна, телефонна, комп’ютерна), дискусійна, виробнича); - ділова телефонна розмова; - спілкування між співробітниками в колективі; - спілкування керівника з підлеглим; - приймання відвідувачів; - ділова бесіда, переговори; - анонімне спілкування (спілкування типу водій - пасажир, продавець - покупець, лікар - хворий тощо); - прес-конференція; інтерв’ю; допит; іспит. Кінцевий позитивний результат, успіх спілкування в професійній сфері залежить не стільки від мотивів, якими керується людина, скільки від уміння їх сформулювати і викласти.
Читайте також:
|
||||||||
|