Розвиток психічних функцій

Основні фактори розвитку

Маніпулятивна діяльність поступово змінюється предметною діяльністю (провідна діяльність), спрямованою на засвоєння суспільно вироблених способів використання предметів. Спілкування з дорослим стає формою організації, засобом здійснення предметної діяльності. Воно перестає бути влaсне діяльністю, оскільки в ранньому віці дитина цілком зосереджується на предметі. Однак самостійно оволодіти способами використання предметів малюк не може: функціональні властивості предметів відкриваються йому через навчально-виховний вплив дорослого. Наприклад, деякі предмети вимагають чітко окресленого способу дій (закривання коробок кришками, нанизування кілець пірамідки, складання конструкторів тощо). Для інших способів дії чітко фіксуються їх суспільним призначенням – це предмети-знаряддя (молоток, олівець, ложка та ін.).

Соціальна ситуація розвитку в період раннього дитинства кваліфікується як початок порушення емоційної єдності з дорослим. Багато в чому вона аналогічна ситуації на попередньому етапі. Дитина ще не спроможна самостійно задовольняти свої життєві потреби, а, отже, спілкування з дорослими є необхідною умовою забезпечення її життєдіяльності. Центральними новоутвореннями стають розвиток самосвідомості, мовний розвиток, система власного „Я”.

Розвиток психіки у ранній період залежить від ряду факторів. Суттєву роль тут відіграє оволодіння дитиною прямоходінням, що робить її спілкування з оточуючим світом самостійним, розширює коло речей, які стають об`єктами пізнання, розвиває здатність орієнтуватися у просторі та маніпулювати різноманітними предметами.

Оволодіння предметною діяльністю суттєво впливає на психічний розвиток дитини в ранньому віці.

Згідно з Д.Б.Ельконіним, предметна діяльність розвивається за двома напрямками:

– еволюція дії: від спільної з дорослим до самостійної;

– розвиток засобів та умов орієнтації дитини під час виконання предметної дії.

Моделями реальних предметів виступають іграшки. Вони багатофункціональні, тому набагато легше в процесі дії відокремити орієнтувальну частину від виконавчої, отже оволодіння діями відбувається швидше. До кінця раннього віку дитина має можливість використовувати предмети адресно, враховуючи їх функціональне призначення.

На третьому році життя починають формуватися нові види діяльності, такі як гра, малювання, конструювання, ліплення та ін.

Досвід, накопичений у предметній діяльності, служить основою розвитку мовлення дитини. Період раннього дитинства є сензитивним для розвитку мовлення, тобто засвоєння мови в цей час проходить з максимальною ефективністю, а надолужити втрачене вкрай важко.

У спільній діяльності з дорослими дитина поступово починає розуміти зв`язки між словами та реальністю, що стоїть за ними.

Бурхливо формується активна мова дитини. Зростає словниковий запас (на кінець третього року дитина використовує вже близько 1500 слів, тоді як роком раніше – близько 300). Засвоюється граматична й синтаксична будова та звуковий склад рідної мови. Формування активної лексики є джерелом усього психічного розвитку дитини.

На початку періоду раннього дитинства малюк починає сприймати властивості оточуючих предметів, вміє знаходити між ними найпростіші зв`язки та використовувати їх. Усе це створює необхідні перeдумови для подальшого розумового розвитку, що протікає в тісному взаємоз`язку з оволодінням дитиною предметною діяльністю, мовленням, елементарними формами гри, малюванням тощо.

Основою розумового розвитку є оволодіння дитиною новими видами дій – сприймання та мислення.

Сприймання в цьому віці розвивається перш за все за рахунок дій, що формуються у предметній діяльності. Добираючи різноманітні предмети за формою, кольором чи розмірами, дитина оволодіває зовнішніми орієнтувальними діями. Від порівняння властивостей предметів за допомогою дій малюк поступово переходить до зорового сприймання, а згодом – до слухового. Загалом сприймання предметів набуває більш цілісного характеру (дослідження Курта Левіна: поведінка має польовий, імпульсивний характер).

Неухильно розширюється коло об`єктів, що привертають увагу малюка. Починаючи з другого року, дитина активно придивляється до об`єктів, але все ж таки її більше цікавлять дії над ними.

Процеси пам`яті мають мимовільний характер, однак розуміння дитиною слів та оволодіння активним мовленням детермінує перші прояви довільності.

У поведінці дитини, у діях із іграшками, перших спробах малювання виявляються образи уяви. На третьому році активізується репродуктивна уява, наприклад, у перенесеннi вже відомих дій на нову ситуацію тощо.

У предметних практичних діях зароджується і мислення дитини. Мислення здійснюється у наочній ситуації практичними діями (наочно-дійове мислення) і лише тоді, коли дитина прагне досягти конкретної мети, спосіб досягнення якої їй невідомий.

Дитина вчиться мислити, застосовуючи практичний аналіз (ламає іграшки), практичний синтез (складає новий об`єкт із деталей конструктора), відкриває для себе нові властивоcті предметів у процесі практичного і мовного спілкування із дорослими тощо.

Перші узагальнення діти раннього віку здійснюють на основі окремих, найпомітніших ознак, хоча вони часто несуттєві.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток моторики та фізичних можливостей	\|	Початкові форми самосвідомості. Криза трьох років

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.