МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тема 9. Управління матеріально-технічними запасами1. Типи запасів. 2. Витрати на ведення запасів. 3. Визначення оптимального співвідношення витрат на запаси. 4. Системи управління запасами. 5. Контроль системи управління запасами.
Література: [1, с. 456-518], [2, с.151-165], [4, с.160-183], [11]
Основні поняття: запаси, вартість придбання, вартість оформлення, вартість збереження, втрати через відсутність запасу, оптимальний розмір замовлення, формула Вільсона, залежний та незалежний попит, система із фіксованим часом постачання, система із фіксованою кількістю постачання, АВС-аналіз запасів.
1.Запаси – це матеріальні цінності, які очікують виробничого або особистого споживання. Ціль створення запасів - утворення визначеного буфера між послідовними постачаннями матеріалів і виключення необхідності безперервних постачань. Існують різні підходи до класифікації запасів. Так, розрізняють три основних типи запасів: - запаси вихідних матеріалів, закуплених комплектуючих деталей і матеріалів, що витрачаються, для створення буфера між обсягом закупівель і обсягом їхнього споживання у виробництві. - запаси незавершеного виробництва, що створюють визначений буфер між послідовними виробничими операціями. - запаси готової продукції, що є буфером між продуктивністю операційної системи і швидкістю відвантаження або продажі продукції. Класифікація за часом дозволяє виокремити різні кількісні рівні запасів (рис.9.1): Рис.9.1.Види запасів за часом обліку
Максимально бажаний запас – це рівень запасу, що економічно доцільний у даній системі управління запасами. Пороговий рівень запасу – використовується для визначення моменту часу для видачі чергового запасу. Поточний запас – відповідає рівню запасу у будь-який момент обліку. Може співпадати із максимальним, пороговим або гарантійним запасом. Гарантійний запас (страховий) – призначений для безперервного постачання споживача у випадку непередбачених ситуацій.
2. При керуванні запасами приходитися приймати два рішення: про час видачі замовлення на закупівлю або виробництво товару для виконання замовлення і про кількість або обсяг замовлення. Рішення, прийняті при керуванні запасами, впливають на чотири види виробничих витрат: - Вартість предметів закупівлі. Ціна при закупівлі може залежати від знижок, що надаються в залежності від: а) кількості предметів, закуповуваних по одному замовленню; б) загальної вартості замовлення по декількох позиціях, видаваного одному постачальникові; в) пори року, у яке робиться замовлення. - Витрати на оформлення замовлення, куди входять конторські витрати з оформлення замовлення на закупівлю або виробництво, транспортні витрати і витрати по прийманню вантажів. - Витрати на збереження матеріально - технічних запасів: а) вартість капіталу, інвестованого в запаси; б) складські витрати (складські площі, енергопостачання, персонал); в) податки і страхові збори, що залежать від вартості запасу; г) падіння цінності запасів через старіння, псування, крадіжок. - Втрати, викликані відсутністю запасів: а) втрачений виробничий час або понаднормові роботи, викликані відсутністю важливого для виробництва матеріалу, деталей або іншого ресурсу; б) вартість відстеження відкладених замовлень клієнтури на готову продукцію, якої не виявилося на складі; в) витрати, зв'язані з частковими або терміновими відвантаженнями на адресу клієнтури; г) загублений обсяг збуту або втрачені клієнти.
3 Баланс між витратами на зберігання та витратами на придбання запасів можна показати графічно (рис.6). Рис.9.2. Оптимальний розмір запасу
Оптимальний розмір запасу можна розрахувати за формулою Вільсона: де ОРЗ – оптимальний розмір замовлення, шт., А – витрати на поставку замовлення, грн., S – потреба у замовляємому продукті, шт., i – витрати на зберігання одиниці запасу, грн./шт. При визначені реального розміру необхідно враховувати такі обмеження: 1) замовлення не може бути не цілим числом; 2) його розміри не повинні перевищувати місткість складу 3) при придбанні великих партій, необхідно враховувати скидки.
4. Попит на матеріально-технічні ресурси може бути за характером залежним або незалежним. Ресурс має залежний попит, якщо його використання прямо зв'язано з планами виробництва інших виробів. Якщо попит на предмети постачання не обумовлюються планами виробництва, то такі предмети мають незалежний попит. Двома основними системами керування замовленнями з незалежним попитом є система з фіксованою кількістю і система з фіксованим часом. У системах з фіксованою кількістю постійно контролюють рівень запасів. Ці системи є найбільш підходящими для запасів з такими характеристиками: - висока питома вартість предметів постачання; - високі витрати збереження матеріально-технічних запасів; - високий рівень збитку, що виникає у випадку відсутності замовлень. - знижка з ціни в залежності від кількості, що замовляється; - відносно непередбачений або випадковий характер попиту. У системах з фіксованим часом замовлення розміщаються з заданою періодичністю. Ці системи підходять для предметів з наступними характеристиками: - малоцінні предмети; - низькі витрати на збереження матеріально - технічних запасів; - незначні витрати, якщо навіть запаси і скінчилися; - один з багатьох предметів, що закуповується у того самого постачальника; - знижка з ціни залежить від вартості замовлень відразу на кілька предметів; - відносно постійний рівень попиту на матеріали, що витрачаються, або предмети.
5. Запаси, які є на підприємстві, неоднозначні за їх призначенням. Наприклад, за деякими видами матеріальних ресурсів їх треба накопичувати більше, тому що їх витрати більш значимі або вони коштують дорого, за іншими видами ресурсів – менше. Тому, для управління запасами потрібно створити систему контролю. Для цього використовується метод «АВС-аналізу». В результаті усі запаси, в залежності від їх частки в загальній вартості товарних запасів, діляться на три групи.
У групу А входять ті матеріальні ресурси, на частку яких приходиться біля 70-80% загальної вартості запасів. Причому кількість назв таких запасів складає приблизно 15-20% усіх запасів. У групу В входить біля 30% назв запасів, а у вартості вони займають 15-25%. У групу С входять інші запаси. Це дешеві матеріали (десь 5% річного обсягу), але загальна кількість їх назв складає 55%. Політика контролю, заснована на АВС-аналізі така: 1) По групі А обирають більш надійних постачальників. 2) Назви А частіше контролюють, ніж В і С. Вони розміщуються на більш надійних місцях на складі. 3) Прогноз потреби товарів групи А повинен бути більш ретельним. Читайте також:
|
||||||||
|