Регіонально-галузевий аналіз попиту на робочу силу.

Перехід України до новітньої моделі розвитку, в якій основним джерелом економічного зростання є розвиток людського капіталу, потребує кардинального перегляду методів та механізмів регулювання ринку праці для забезпечення перерозподілу зайнятості за видами діяльності та секторами економіки. Вагоме значення мають не лише рівень і якість підготовки фахівців, а і їх відповідність потребам ринку праці, тобто збалансованість попиту та пропозиції кадрів. Незважаючи на схвалення Стратегії інноваційного розвитку України в умовах глобалізаційних викликів на період з 2010 до 2020 року, в Україні не застосовується комплексний підхід до прогнозування потреб виробничої та невиробничої сфер у кваліфікованих працівниках з урахуванням структури національної економіки, а сучасний ринок праці України визначається значною професійно-кваліфікаційною розбалансованістю. Однією з найбільш серйозних проблем є відсутність працюючої системи комплексного оцінювання співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці України, що унеможливлює запровадження заходів щодо вирівнювання професійно-кваліфікаційного дисбалансу. Зокрема, слід виділити наступні аспекти:

1. Розбіжності у кількісних показниках державної статистики щодо ринку праці, які надходять з різних джерел. За даними Держкомстату України, кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості на 01.12.2010 р., становила 479,1 тис. осіб, а кількість зареєстрованих безробітних на 01.12. 2010 р. − 449,7 тис. осіб.

Державна служба зайнятості України (ДСЗУ) станом на 01.12.2010 р.4 акумулює 1 131 957 резюме працівників, які шукають роботу за допомогою держави. Проте ДСЗУ також повідомляє, що кількість шукачів роботи на ту ж саму дату складає 438 862 осіб. Отже, існує значна розбіжність між кількістю резюме та чисельністю громадян, які шукають роботу через ДСЗУ. Цьому є різноманітні пояснення: база резюме лише доповнюється, і з неї не прибираються відомості щодо працевлаштованих громадян; одна особа подає декілька резюме на різні вакансії тощо. Але всі ці припущення не дають змоги реально оцінити ефективність діяльності служби зайнятості із працевлаштування незайнятого населення.

Щодо найбільш затребуваних фахівців та структури пропозиції робочої сили5 ДСЗУ подає наступну інформацію.

Кількість вакантних посад, заявлених підприємствами, установами й організаціями, на 01.12.2010 становила 74 тис. ДСЗУ ту ж дату пропонує лише 59 131 вакансію, тобто розбіжність між даними складає 20 %, що не дає змоги реально визначити кількісні параметри потреби підприємств у робочій силі, спираючись лише на дані, які подаються відповідними державними органами та службами.

2. Недосконалість якісної складової державних статистичних даних стосовно попиту та пропозиції робочих місць. За даними ДСЗУ, у жовтні 2010 р. галузевий розподіл кількості вільних робочих місць (вакансій) був таким: 48,7 % − для робітників, 35,3 % – для службовців, 16 % – для осіб, які не мають професії. У загальній кількості вакантних посад кожна п’ята припадала на підприємства переробної промисловості, кожна сьома – на торгівлю та ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, кожна дев’ята – на державне управління.

Перелік категорій робочих місць, за яким Держкомстат представляє дані в галузевому розрізі у статистичних таблицях «Потреба підприємств у працівниках за видами економічної діяльності» (Табл. 1), не співпадає з аналогічним переліком, яким користується ДСЗУ (Рис. 1). Держкомстат подає дані відповідно до списку, причому не повного, базових категорій КВЕД (іноді об’єднуючи їх), які де-факто більш деталізовані (але також не співпадають з класифікацією, на яку спираються користувачі бази даних ДСЗУ). Так, до переліку категорій не ввійшли «Оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі», «Рибальство та рибництво», «Діяльність домашніх господарств. Діяльність екстериторіальних організацій», «Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту».

Таблиця 1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Коротко- і довгостроковий попит на робочу силу.	\|	Співвідношення потреби підприємств у працівниках та рівня працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за видами економічної діяльності у січні - вересні 2010 р.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.