Метод циклів

Застосовують два методичних підходи: метод енерговиробничих циклів і метод довгих хвиль.

Теорію довгих хвильрозкрито у працях російського вченого М.Д. Кондратьєва, опублікованих на початку 20-х років XX ст. Він створив також першу систематизовану теорію довгих хвиль у сучасній економіці, яка підтверджується емпіричними дослідженнями.

Незалежно від точності змістової інтерпретації довгих хвиль можна припустити, що кожний із періодів формально подають у вигляді логічної кривої, а послідовність періодів — як ступінь розвитку (прогресу) (рис. 4.2, 4.3).

Відносно штрихової (усередненої) лінії крива зміни параметра, що характеризує економічний розвиток, набуває вигляду коливань. На рис. 4.2 і 4.3 наведено схему низькоякісних коливань щодо тренду.

Порівнюючи рис. 4.2 і 4.3, слід звернути увагу на те, що, очевидно, кожну хвилю можна поділити на два етапи (піднесення і спад).

Інший поділ хвиль, що прийнятий у теоріях довгих хвиль, дає уявлення про чотири послідовні фази розвитку: депресію, пожвавлення, зростання (розквіт), зрілість (спад).

Регіональний аспект теорії довгих хвиль охоплює вивчення не тільки магістральних відмінностей у довгостроковій економічній динаміці, а й особливостей розвитку різних районів у межах однієї країни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Балансовий метод	\|	Картографічний метод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.