Розчинник – це рідкий компонент розчину, який береться у надлишку порівняно з іншими компонентами.

У сучасній теорії розчинів визначається важливість як фізичних, так і хімічних сил між молекулами (атомами, іонами) у розчині.

Гомогенність розчинів обумовлена тим, що під час їх утворення, внаслідок взаємодії з розчинником, розчинена речовина подрібнюється до молекул або йонів, тобто розміри часток розчиненої речовини, розподілених між молекулами розчинника, не перевищують 10^-9м. Такі розчини називають істинними.

Розчини, в яких частки розчиненої речовини мають розмір від і10^-9м до 10^{- 7}м є колоїдними, а більше 10^-7м - грубодисперсними.

Істинні розчини прозорі, легко проходять через фільтр.

Розчин утворюється зі складових частин (компонентів) самодовільно, тому його утворення при сталих Р та Т пов’язане зі зменшенням ізобарного потенціалу (вільної енергії) системи. Ізобарний потенціал залежить не тільки від температури і тиску, а й від складу розчину, тобто від кількості компонента в розчині. Це твердження справджується також для інших термодинамічних потенціалів.

Найважливішою характеристикою розчину є його склад або концентрація компонентів.

Концентрація розчину – це кількість розчиненої речовини, що міститься в певній кількості розчинника або розчину.

Розчини з високою концентрацією розчиненої речовини називаються концентрованими,з низькою – розбавленими.

Кількісний склад розчинів в фізичній хімії часто виражають через молярнуімоляльну концентрацію, молярніімасові частки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 1.2.	\|	Молярна концентрація – це відношення кількості розчиненої речовини до об’єму розчину.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.