Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи

Частково-проблемний метод

Суть цього методу полягає в тому, що учні оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності. Наприклад, учитель пояснює матеріал, а діти самостійно чи в ході евристичної бесіди роблять висновки або класовод пропонує завдання, яке не містить суперечливості, проте його виконання викликає у школярів труднощі.

В основі цього методу лежать такі прийоми, як евристична бесіда, робота з підручником, граматичний розбір.

Наприклад, учні усвідомили, що підметом у реченні є слово, яке відповідає на питання хто? що? і разом з присудком складає основу речення. Для того щоб закріпити у дітей навички свідомого, а не формального визначення підмета, вчитель вдається до частково-проблемного методу. Він пропонує завдання, яке не відбиває суперечливості мовного явища, проте виконати його звичним для учнів шляхом (поставити питання щ о?) неможна. Визначте члени такого речення: Довгі коси миють роси. Визначаючи підмет у цьому реченні, учні побачать, що звичним прийомом («Шукай слово, яке відповідає на питання щ о? і показує, про що повідомляється в реченні») скористатися не можна, бо у реченні є два слова, які відповідають на питання що? Виникає утруднення: як бути? Вихід учні знайдуть тільки тоді, коли вдадуться до логічного міркування: коси мити роси не можуть. Миють роси. Значить, слово роси вказує на виконавця дії. Отже, воно є підметом. Слово коси, хоч і відповідає на питання що?, але не підмет, бо не вказує на діючу особу.

У зміст передбаченого шкільноюпрограмою граматичного матеріалу входить і такий, що підлягає засвоєнню внаслідок запам’ятовування (назви відмінків іменника, поділ іменника на відміни, дієслів на дієвідміни тощо). Під час вивчення такого матеріалу вчитель користується пояснювально-їлюстративним методом. Суть його полягає в тому, що вчитель різними прийомами (повідомленням, демонстрацією схем, таблиць, кодокарт) організовує сприймання учнями потрібної їм інформації, яку вони фіксують у пам'яті. Наприклад, учитель повідомляє, що в українській мові є шість відмінків іменника, які носять назви: називний, родовий, давальний та ін. Діти мають запам'ятати послідовно назви всіх відмінків та запитання до них.

Для того щоб одержані учнями на уроках граматики знання перетворилися на уміння і навички, вони повинні бути багато разів повторені, репродуковані. Формування умінь і навичок вимагає застосування репродуктивного методу. Суть його полягає в тому, що вчитель добирає чи конструює завдання, під час виконання яких діти відпрацьовують способи застосування знань.

У таких завданнях, як правило, точно вказується порядок дій, які повинні здійснити учні, при цьому передбачається їх дія за поданим у завданні зразком (Змініть іменники за зразком. В іменниках у множині позначте закінчення: число — числа, крило — ..., озеро —... і под.).

Виконання таких завдань передбачає автоматизацію навичок визначення закінчень.

Репродуктивним методом учитель користується тоді, коли досягнути навчальної мети іншими методами неможливо. Тому його використовують під час закріплення знань, засвоєння способів оперування ними.

У початкових класах під час вивчення граматики кожен із розглянутих методів (евристичний, проблемний, частково-проблемний, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний) використовується не ізольовано один від одного, а у взаємозв'язку. Під час евристичної бесіди вчитель може використовувати запитання репродуктивного характеру, спрямовані на актуалізацію опорних знань, або проблемні, які містять у собі пізнавальну трудність.

Одержані учнями під час розв'язування проблемних задач знання вчитель закріплює виконанням з учнями тренувальних вправ (репродуктивний метод).

Використання різних методів забезпечує не тільки засвоєння учнями граматичного матеріалу, а й формування умінь і навичок його застосування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проблемний метод	\|	МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.