Види понять

Поняття поділяються на види за особливостями їх структурних елементів – обсягу та змісту. Об’єктивною основою поділу понять на види за обсягом є та кількість предметів, що утворює множину, відображену в даному понятті.

Порожнім (нульовим) поняттям називається таке поняття, в обсязі якого немає жодного елемента (“русалка“, “кентавр“, “абсолютно тверде тіло“, “вічний двигун“).

Фактично хибне поняття – це таке поняття, в якому ознаки, що складають його зміст не можуть належати предметам, що узагальнюються (“житель Місяця“, “електропровідне дерево“).

Логічно хибне поняття – це поняття, в якому між ознаками, що входять до змісту є відношення логічної суперечності (“круглий квадрат”).

Одиничним називається поняття, обсяг якого складається з одного предмета (“Україна”, “місто Київ“, “Велика Вітчизняна Війна”).

Загальне поняття – це поняття, обсяг якого складається більш ніж з одного предмета (“держава”, “людина”, “художній твір”).

Реєструючим – називається таке поняття, до обсягу якого входить чітко визначена кількість предметів, яка підлягає обліку (“планета сонячної системи”, “близький родич потерпілого”).

Нереєструючим є таке поняття, в обсяг якого входить необмежена кількість предметів, які не можна перелічити (“подія”, “книга”, “вулиця”).

Збірні поняття відображають ознаки певної сукупності однорідних предметів, що мисляться як одне ціле.

Загальним збірним називається поняття, що узагальнює певну множину сукупностей предметів (“збори”, “партія”, “бібліотека”, “ліс”).

Одиничним збірним називається поняття, в якому мислиться якась одна, окремо взята сукупність предметів (“Голосіївський ліс, “сузір’я Великої Ведмедиці”).

Види понять за змістом

Конкретним називається поняття, в обсязі якого узагальнюються предмети в їх цілісності, сукупності їх ознак (“сучасник”, “книга”, “держава”).

Абстрактним є таке поняття, яке відображає не предмет, а його властивості чи відношення, взяті як самостійний об’єкт думки (“провина”, “суспільність”, “хоробрість”, “відповідальність”).

Позитивним називається поняття, зміст якого вказує на наявність ознак у предмета чи явища (“дисциплінований”, “прогресивний”).

Негативним є таке поняття, зміст якого вказує на наявність негативних ознак у предмета чи явища, або ж на відсутність якоїсь ознаки (“безвідповідальність”, “некрасивий”, “іногородній”).

Співвідносним називається поняття, зміст якого відображає предмети, існування яких немислиме без інших предметів (“позивач” і “відповідач”, “батьки” і “діти”).

Безвідносним називається поняття, що має самостійний, автономний зміст (“університет”, “злочин”).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура поняття	\|	Логічні відношення між поняттями

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.