МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Розглянуті вище методи призначені здебільшого для обмеження імпорту.Для стимулювання експорту використовуються фінансові методи торгової політики, найсуттєвішими з яких є: ♦ субсидії: ♦ експортне кредитування; ♦ демпінг. Субсидії— це грошові виплати, скеровані на підтримку національних товаровиробників За характером виплат вони поділяються на: прямі — безпосередні виплати експортеру різниці між його затратами і отриманим доходом одразу ж після здійснення експортне: операції; непрямі — приховане дотування експортерів наданням пільг в оподаткуванні, пільгових умов страхування, позик за ставками, нижчими за ринкові, тощо; внутрішні субсидії— бюджетне фінансування виробництва товарів, що реально конкурують з імпортними; експортні субсидії— бюджетні виплати національним експортерам, що дає їм змогу продавати товар іноземним покупцям за цінами, нижчими, ніж на внутрішньому ринку. Експортне кредитування — це метод, який передбачає фінансове стимулювання державного розвитку експорту національними виробниками. Воно може здійснюватись у формах: ♦ кредитів національним експортерам від державних банків під ставку відсотка, нижчу за ринкову; ♦ державних кредитів іноземним імпортерам за умови дотримання ними зобов'язань купувати товари лише у фірм країни: • страхування комерційних та політичних експортних ризиків національних експортерів. Одним з методів субсидування експорту є демпінг — вивезення товарів за ціпами, нижчими, ніж на внутрішньому та світовому ринках, за рахунок державних субсидій експортерам або за рахунок зацікавлених фірм. Розрізняють такі форми демпінгу: • спорадичний (епізодичний)— це епізодичний продаж зайвих товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами, • доцільний— експорт товарів за цінами, нижчими, ніж ціни внутрішнього ринку, або навіть нижчими, ніж витрати виробництва; • постійний— постійний експорт товарів за заниженими цінами, • зворотний— завищення цін па експорт порівняно з цінами продажу цих товарів на внутрішньому ринку; • взаємний— зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Одним з нетарифних засобів регулювання міжнародної торгівлі є правові інструменти, які детальніше вивчаються міжнародним правом, але тісно пов'язані з міжнародною економікою. Найважливішими з них є торгові угоди та правові режими. Торгові угоди укладаються між урядами країн здебільшого на 5—10 років і ратифікуються парламентами. За рішенням сторін вони можуть переглядатися і продовжуватися. З правових режимів найчастіше використовуються режим найбільшого сприяння та національний режим. Національний режим — це режим економічних відносин між державами, за якого кожна зі сторін встановлює для іноземних фізичних та юридичних осіб такий самий режим, як і для своїх. Читайте також:
|
||||||||
|