Калькулювання собівартості продукції рослинництва

Перед калькуляцією і закриттям рахунків списують на надзвичайні витрати витрати на обробіток площ, на яких загинув урожай внаслідок стихійного лиха. Якщо площа повністю загиблих посівів була пересіяна, на надзвичайні витрати відносять лише вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконують знову у разі пересіву новою культурою (повторювані витрати). Витрати на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми (неповторювані витрати) списують в розрізі статей на пересіяну культуру.

Витрати по культурах, що повністю загинули через безгосподарність (недоглянуті посіви, незібрана продукція тощо), списують на нестачі і втрати від псування цінностей в дебет субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" з наступним віднесенням на фінансові результати.

Витрати по культурах, що частково загинули через безгосподарність (недобір урожаю, зрідження посівів, втрати продукції при збиранні тощо), відносять на продукцію, що фактично отримана, збільшуючи її виробничу собівартість.

Собівартість продукції визначають:

а) зерна, насіння соняшнику, цукрових буряків, картоплі, баштанних
культур, овочів, маточників цукрових буряків, коренеплодів, на
сіння трав, льону, конопель, овочевих та інших культур - франко-
пункт зберігання;

б) соломи, сіна - франко-місце зберігання;

в) плодів, ягід, винограду, листя тютюну, продукції лікарських та ефі
роолійних культур і квітництва, овочів закритого ґрунту - франко-
пункт приймання (зберігання);

г) соломки та трести льону, конопель - франко-пункт зберігання чи
переробки (в підприємстві);

д) зеленої маси на корм - франко-місце споживання;

є) зеленої маси на силос, трав'яного борошна, сінажу, гранул - франко-місце силосування, сінажування, виробництва борошна, гранул. Для визначення собівартості одиниці продукції необхідно:

а) визначити затрати, що відносять на продукцію;

б) визначити кількість основної, супутньої і побічної продукції.

По культурах, по яких одержують один вид продукції (без побічної), собівартість визначають діленням витрат по вирощуванню культури на валовий вихід (кількість) продукції. В даному випадку об'єкт обліку витрат співпадає з об'єктом обчислення собівартості. У разі наявності побічної продукції її вартість віднімають від загальної суми витрат по вирощуванню відповідної культури (групи культур). Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соняшнику, капустяного листя та іншої побічної продукції рослинництва визначається виходячи із розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов'язані із заготівлею побічної продукції. Побічну продукцію враховують у обсязі, що використовується підприємством.

У разі отримання основної і супутньої продукції (декількох видів продукції) витрати між ними розподіляють шляхом використання перевідних коефіцієнтів або цін реалізації.

Розглянемо порядок калькулювання окремих видів продукції рослинництва.

Об'єктами обчислення собівартості продукції зернових культур є зерно (основна продукція) і солома (побічна продукція). Вартість соломи визначають виходячи з розрахунково-планових витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування тощо.

Для калькулювання собівартості зерна підраховують витрати на вирощування і збирання зернових культур, включаючи вартість з доробки зерна на току, що проводиться в межах календарного року. Від загальної суми витрат віднімають вартість соломи, а решту розподіляють між зерном і зерновідходами пропорційно питомій вазі вмісту зерна у зерновідходах. Кількість зерна береться у вазі після доробки, тобто за вирахуванням усушки та ваги відходів, які не використовуються.

Приклад.Господарство одержало від урожаю 10000 ц зерна пшениці озимої і 500 ц зернових відходів. За даними лабораторного аналізу вміст зерна в них складає 40%. Витрати по даній культурі без вартості соломи склали 306000 грн. Собівартість 1 ц зерна і зернових відходів розраховують так (табл. 1.6): переводять зерно і зерновідходи у повноцінне зерно (10000 ц х 1 + 500 ц х 0,4 = 10200 ц); розподіляють витрати між зерном і зерновідходами (306000 : 10200 х 10000 = 300000 по зерну; 306000 : 10200 х 200 = 6000 по зерновідходах); ділять витрати на вихід продукції (300000 : 10000 = 30; 6000 : 500 = 12). Таким чином, собівартість 1 ц зерна становитиме 30 грн., а 1 ц зернових відходів- 12 грн.

Якщо зерновідходів немає, то під час калькуляції від загальної суми витрат на вирощування та збирання зернових культур віднімають вартість соломи, а решту витрат ділять на вагу отриманого зерна.

Приклад. Витрати на вирощування пшениці озимої становили 573553 грн., від урожаю одержано солому 25000 ц, яку оцінено по 2 грн. за 1 ц, і зерно 20000 ц. Звідси фактична собівартість 1 ц зерна буде 26,18 грн. [(573553 - 50000) : 20000 = 26,18].

Таблиця 1.6

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кореспонденція рахунків по обліку виробництва продукції рослинництва (без використання рахунків класу 8)	\|	Калькуляція собівартості зерна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.