Системний підхід

На практиці "системний підхід" в дослідженні операцій зводиться до того, що кожну ланку, робота якої оптимізується, слід розглядати як частину більш великої і складної системи, і виявити як її робота впливає на роботу більш складної системи.

Методологія системного підходу орієнтує дослідника на виявлення різноманіття зв'язків і взаємовідношень зовнішніх властивостей.

Системний підхід виступає як одне з загальнонаукових методологічних спрямувань особливого типу, призначених забезпечити інтеграцію наукових знань з метою підвищення їх практичної ефективності. Це означає, що дані спеціальних наук та їх теоретичні побудови переглядаються по-іншому та об'єднуються способом системних методів досліджень.

Системний підхід вирішує такі задачі: розробка концептуальних змістовних та формалізованих засобів представлення досліджуваних об'єктів як систем; побудова різного рівня і класу моделей систем; дослідження методологічних системних теорій.

Вважається, що даний підхід допомагає формалізувати процеси, послідовно застосовувати аналітичні і модельні методи при вивченні систем з великою кількістю змінних різного рівня дослідження.

Дослідження систем можна розбити на такі етапи:

1. Постановка задачі - визначення об'єкту досліджень, визначення мети, а також критеріїв для вивчення цього об'єкту і управління ним.

2. Визначення меж системи яку вивчаємо і її первісна структуризація.

3. Створення математичної моделі:

а) параметризація;

б) встановлення залежностей між параметрами;

в) розгалуження на підсистеми.

4. Прогноз розвитку системи.

5. Імітаційне моделювання - для вивчення поведінки системи в загальному вигляді:

а) аналіз результатів;

б) вибір варіантів.

У відповідності з методологією системного підходу вивчення починають з виявлення загальної мети досліджуваної системи. Загальна мета системи визначається її призначенням. Призначення визначає основну функцію системи. Можлива наявність у системи кількох функцій, при чому деякі з них по значенню близькі до основної (використання дощувальних агрегатів для внесення добрив з поливною водою). При вивченні системи слід виявити всі функції, які вона може виконувати, розподілити їх по пріоритету, та встановити взаємозв'язки між ними.

Черговим кроком є вивчення структури системи.

Далі йде вивчення самого процесу функціонування системи, технології її діяльності, що зручно представити у вигляді графічної блок-схеми.

В результаті вивчення системи в цілому, формують мету, критерії ефективності її функціонування і розвитку, встановлюють обмеження. Складність визначення мети і критеріїв ефективності для системи пов'язана з тим, що складні системи, як правило, багатоцільові і багатокритеріальні. В сучасних умовах найбільш ефективним, якщо не єдиним, є метод експертних оцінок, який дозволяє визначити набір цілей та їх пріоритети, а також перелік критеріїв і вагових оцінок для них.

Сучасні умови сільськогосподарського виробництва вимагають підвищення ефективності прийняття управлінських рішень, що можливо лише при створенні автоматизованих систем управління технологічними процесами вирощування сільськогосподарських культур.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Що означає зворотний зв'язок	\|	Інформаційне забезпечення (БД; БЗ)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.