Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Міжнародна торгівля та її особливості на сучасному етапі. Види міжнародної торгівельної політики. Вільна торгівля. Протекціонізм

Однією з найрозвиненіших форм міжнародного поділу праці є торгівля. Вона формувалася з утворенням світового ринку і з поглибленням поділу праці під впливом НТР розвивається все швидшими темпами і у все більших масштабах. Міжнародна торгівля стала настільки звичним явищем і невід’ємним атрибутом ринкової економіки держав, що мало хто замислюється над тим, чому виник і розвивається світовий ринок.

Виділяють такі причини виникнення міжнародної торгівлі:

1. на думку А. Сміта – це витрати на виробництво різних товарів.

Наприклад: через відмінності у кліматичних умовах зерно вигідніше вирощувати в Канаді, а виноград – в Італії та Португалії. В цих країнах витрати на виробництво відповідних товарів будуть нижчими. А отже, найефективнішим використанням ресурсів буде спеціалізація їх саме на певних видах продукції та обмін нею.

2. на думку Д. Рікардо – це принцип порівняльних переваг. Він полягає в тому, що країни будуть спеціалізуватися на виробництві тих товарів, при виготовленні яких продуктивність праці найвища, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами у порівнянні з іншими країнами.

Наприклад: Японія, Південна Корея мають значну кількість кваліфікованих працівників, тому вони і спеціалізуються на виготовленні технічно складної продукції (електронної техніки).

Світова (всесвітня) торгівля – це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна практикувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг.

У обсяг експорту входить:

1) Вивезення товарів, виготовлених в даній країні.

2) Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням.

3) Реекспорт – вивезення товарів, раніше завезених з- за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо.

4) Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки тощо).

5) Постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв’язків.

У обсяг імпорту входить:

1) Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку.

2) Реімпорт – зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, раніше вивезених туди.

3) Імпорт товарів для перероблення у даній країні і вивезення за кордон.

4) Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари.

5) Імпортне постачання продукції в рамках ТНК.

Однією з найголовніших умов участі країни у світовому ринку є конкурентоспроможність її товарів. Вона визначається порівнянням характеристик товару із характеристиками товарів-конкурентів. Визначальним є ступінь задоволення потреб споживачів та ціна. В основу цін покладена базова ціна, яка визначається головними продавцями і покупцями продукції на світовому ринку і формується у ході проведення великих операцій із товаром у вільно конвертованій валюті. Зокрема базова ціна на машини і обладнання – це ціни американських, європейських та японських виробників. На рівень цін можуть впливати: валюта для розрахунків, характер поставок, умови розрахунку та інше.

Після Другої світової війни міжнародній торгівлі з’явились певні особливості:

1. Значно розширився її обсяг, він зріс у 17 разів (у 1948р – 58млрд.дол., у 1997р – 5,3трлн.дол. США). Міжнародна торгівля стала зростати швидше, ніж обсяг світового виробництва;

2. Ціни на світовому ринку мають тенденцію до постійного зростання;

3. Зростає роль розвинутих країн. Їх частка у світовому експорті перевищує 2/3;

4. Міжнародна торгівля характеризується поглибленням нееквівалентного обміну;

5. В міжнародній торгівлі відбуваються структурні зміни, що полягають у зниженні питомої ваги сировинних товарів і сільськогосподарської продукції та підвищенні частки готових товарів;

6. В сучасних умовах зростає експорт та імпорт послуг.

Зростає частка міжнародних туристичних послуг. Якщо у 1975 році вона становила 24% від загального обсягу послуг, то в 1977 році – 32 %.

Розвиток міжнародної торгівлі носить суперечливий характер. Йому притаманні такі 2 тенденції:

- прагнення до лібералізації торгівлі, зниження торгових бар’єрів;

- посилення протекціонізму, обмеження доступу іноземних товарів на своїх ринках;

В динаміці розвитку світової торгівлі розрізняють такі тенденції:

1) зміна географічної структури світової торгівлі;

2) зростання частки країн, що розвиваються у структурі світової торгівлі;

3) зміна товарної структури ринку (сировини-машини);

4) розширюються масштаби торгівлі науково-технічною продукцією: ліцензіями, ноу-хау тощо.

Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою зовнішньо-торгі-вельного товарообороту. Зовнішньо-торгівельний товарооборот країни – це сума її експорту та імпорту. Різниця між сукупним імпортом та експортом протягом певного періоду становить сальдо торгового балансу. Воно є активним, якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним, коли ситуація протилежна. Покривають негативне сальдо торгового балансу золотом або конвертованою валютою.

Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використовують такі показники:

а) експортна квота – це відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП.

б) імпортна квота – це відношення імпорту до ВВП/ВНП.

в) структура експорту – це відношення або питома вага експортних товарів за видами і ступенем їх перероблення.

г) структура імпорту – відношення обсягів готової кінцевої продукції і сировини, які ввозяться в країну.

В залежності від масштабів втручання держави в міжнародну торгівлю розрізняють політику вільної торгівлі і політику протекціонізму.

Вільна торгівля – політика мінімального державного втручання у зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Така політика базується на усуненні будь-яких перешкод до ввезення та вивезення іноземних та вітчизняних товарів. Цю політику проводять країни з високим рівнем розвитку продуктивних сил, що дає змогу місцевим підприємцям витримувати конкуренцію.

Вигода від вільної торгівлі в тому, що вона стимулює конкуренцію і обмежує монополію. Конкуренція іноземних фірм примушує місцеві фірми переходити технологій з найнижчими витратами і високою якістю товарів. А споживачі мають широкий асортимент вибору товарів.

Протекціонізм – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції з використанням системи обмежень імпорту і завоювання зовнішніх ринків.

Існує декілька форм протекціонізму:

- селективний - направлений проти окремих країн чи окремих товарів;

- галузевий – захищає певні галузі, найчастіше сільське господарство;

- колективний – проводиться об’єднанням країн, які до них не входять;

- прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

Серед заходів протекціонізму є мито, імпортні квоти, нетарифні бар’єри, демпінг.

Мито є акцизним податком на імпортні товари.

Імпортні квоти – це максимальні обсяги товарів, що можуть бути ввезені у країну протягом певного періоду часу.

Нетарифні бар’єри є системою ліцензування створення високих стандартів якості.

Демпінг – це продаж товарів за зниженими цінами на зовнішніх ринках.

Регулювання міжнародної торгівлі здійснюється Світовою організацією торгівлі (СОТ), яка діє з 1 січня 1995 року.

Співвідношення між обсягом експорту та імпорту виражається в торговому балансі. Він буває активний і пасивний. Активний – це коли експорт переважає імпорт. І навпаки, баланс є пасивний, коли імпорт переважає експорт. Пасивний торговий баланс робить країну боржником, а це негативно впливає на економічний розвиток країни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відповіді на тести	\|	Основні поняття і терміни

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.