Мета і функції землевпорядного проектування

Основною метою землевпорядного проектування є прагнення досягнути загальносуспільного чи громадського інтересу та спланувати землекористування так, щоб урахувати інтереси суспільства, окремих груп чи осіб щодо земельних інтересів та гарантувати безпеку і загальний добробут громадян.

Проектування землекористування охоплює такі аспекти:

1.Економічна ефективність. Рішення щодо моделей чи типів землекористування мають прийматися на економічно обґрунтованих рішеннях.

2.Соціальна узгодженість та справедливість. Вплив заходів проектів землеустрою на окремі соціальні верстви чи групи інтересів має ретельно враховуватися. Вигоди повинні бути не однобокими, а корисними суспільству в цілому.

3.Особиста та суспільна прийнятність. Заходи з організації використання землі мають бути суспільно прийнятні.

4.Забезпечення функції невиснажливого використання природних ресурсів. Екологічний аспект у землекористуванні є головною передумовою землевпорядного проектування, нанесення шкоди навколишньому природному середовищу повинно мінімізуватися, а також мають передбачатися заходи щодо ліквідації спричиненої шкоди.

5.Гнучкість. Стратегія використання земель та стратегії трансформування системи землекористування повинні передбачати можливість його пристосування до нових проблем, що виникають.

Отже, метою землевпорядного проектування є досягнення сталого розвитку територій, економічно обґрунтованих форм використання землі і простору, узгоджених з довкіллям і суспільними інтересами.

Функціями землевпорядного проектування землекористування є:

♦ соціо-еколого-економічний аналіз існуючого землекористування та природних просторів;

♦ аналіз актуальних форм використання землі й простору в їх суспільному зв’язку з урахуванням потенціалу, проблем та конфліктів;

♦ встановлення економічної доцільності, соціальної та природної узгодженості, а також погодження умов із системами землекористування;

♦ оцінювання переваг використання землі;

♦ оцінювання узгодженості різних типів землекористування з багаторазовим використанням землі;

♦ мінімізація конфліктів використання земель;

♦ концептуальне обґрунтування заходів;

♦ розроблення форм використання земель та наслідків їх впливу на довкілля;

♦ оцінювання соціальних наслідків концептуальних заходів;

♦ визначення економічних та екологічних наслідків;

♦ створення концепції та планів дій найбільш ефективного і еколого-безпечного землекористування.

Під час проектування не можна надмірно зосереджуватися лише на одному аспекті, наприклад економічному. Сучасне землевпорядне проектування характеризується:

♦ демократичністю прийняття рішень;

♦ інтегруванням;

♦ комплексністю;

♦ творчістю;

♦ провокуючими діями з боку суспільства з метою видалення слабких сторін.

Прикладами реалізації таких підходів у проектуванні землекористування є так звані екоміста (Базель, Мюнхен, Фрайбург).

Робота творчого землевпорядного колективу, який проектує просторову організацію території і використання земель відповідно до сучасних вимог складається з таких стадій:

♦ розроблення;

♦ критики;

♦ фантазії;

♦ реалізації ідей;

♦ затвердження проекту.

Логічну схему проектування як послідовний процес показано на рис.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття і сутність землевпорядного проектування	\|	Особистість як предмет дослідження в соціології і психології

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.