Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Конкурентоспроможність підприємства

Групи конкурентних переваг за сферами діяльності (технологічні, виробничі, збутові, маркетингові, професійні, організаційні ). Зовнішні і внутрішні конкурентні переваги. Переваги високого та низького рангів. Стратегічні і тактичні конкурентні переваги .

Конкурентні переваги підприємства формують рівень його конкурентоспроможності, здатність вести успішну конкурентну боротьбу, а також сприяють ефективному використанню стратегічного потенціалу. Це не постійні характеристики, вони діють тільки в певний період. Зі змінами в діловому середовищі підприємства змінюється також і його конкурентні переваги щодо інших учасників галузевого ринку. За сферами діяльності виділяють кілька груп конкурентних переваг:

Технологічні:

1.Рівень опанування наявних технологій.

2.Можливість розробки нових товарів.

3.Якість наукових досліджень (особливо в наукомістких, високотехнологічних галузях).

4.Можливість інновацій у виробничому процесі.

Виробничі:

1.Можливість виготовляти багато моделей продукції різних розмірів.

2.Можливість виконувати замовлення споживачів.

3.Ефективне використання виробничих потужностей (це важливо у капіталомістких галузях).

4. Вигідне розміщення підприємства, яке дає змогу економити витрати на транспортування.

5.Низька собівартість продукції (економія завдяки масштабу виробництва).

6.Якість продукції (зменшення кількості дефектів, скарг, рекламацій).

7.Доступ до кваліфікованої робочої сили.

8.Висока продуктивність праці.

Збутові:

1.Низькі витрати на реалізацію.

2.Швидка доставка.

3.Широке розповсюдження точок роздрібної торгівлі.

4.Широка мережа оптових дистриб’юторів і дилерів.

5.Можливість надавати сервісні послуги для споживачів.

Маркетингові:

1.Різноманіття моделей і видів продукції.

2.Гарантії для покупців.

3.Зручна для клієнтів система технічної допомоги під час купівлі та використання продукції.

4.Висока кваліфікація працівників відділу реалізації.

5.Акуратне виконання замовлень покупців (незначна кількість помилок і повернень).

6.Привабливі дизайн і упаковка.

7.Мистецтво продажу.

Професійні:

1.Спроможність швидко переводити продукцію зі стадії розробки у промислове виробництво.

2. Рівень оволодіння певними технологіями.

3.Особливий талант (важливо в разі надання професійних послуг).

4.Компетентність у дизайні.

5.Ноу-хау у контролі над якістю.

6.Вміння проводити ефективну рекламу.

Організаційні:

1.Спроможність швидко реагувати на мінливу ринкову ситуацію ( добре відлагоджений процес прийняття рішень, потрібно мало часу для виведення нових товарів на ринок).

2.Значний досвід і ноу-хау у менеджменті.

3.Розвиток інформаційних систем.

Інші конкурентні переваги:

1.Низькі загальні витрати (не тільки виробничі).

2.Доступ на фінансові ринки (важливо для підприємств, які працюють у ризикованих чи капіталомістких галузях).

3.Сприятливий імідж підприємства у покупців.

4.Наявність патентів.

5.Вигідне розміщення (особливо для роздрібної торгівлі та надання послуг).

6.Приємні у спілкуванні, доброзичливі працівники.

За відношенням до організації конкурентні переваги поділяють на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні конкурентні переваги ґрунтуються на специфічних властивостях товару, які створюють цінність для покупців завдяки скороченню витрат і підвищенню ефективності. Ці переваги збільшують «ринкову силу» фірми. Вона може продати товари дорожче, ніж її конкуренти, які не забезпечують потрібного рівня якості.

Фірми, що мають зовнішні конкурентні переваги, застосовують стратегію диференціації, яка спирається на популярність відомої товарної марки, спроможність виробляти різноманітні варіанти високоякісної продукції для різних сегментів ринку.

Внутрішні конкурентні переваги ґрунтуються на спроможності фірми забезпечити низькі витрати виробництва, що дає змогу досягти нижчого рівня собівартості, ніж у конкурентів. Ці переваги – наслідок вищої продуктивності, яка забезпечує фірмі більшу рентабельність і стійкість щодо зниження ціни продажу,нав’язаної ринком або конкурентами.

За джерелами одержання конкурентні переваги підприємства поділяють на дві групи:

1.Переваги високого рангу – діють давно та забезпечують вищу прибутковість. Вони зумовлені високою репутацією підприємства, наявністю кваліфікованого персоналу, патентів, проведенням НДДКР, розвиненим маркетингом на основі використання новітніх технологій, сучасним менеджментом, довгостроковими зв’язками з покупцями.

2.Переваги низького рангу – пов’язані з наявністю дешевої робочої сили, доступністю джерел сировини тощо. Вони нестійкі, діють недовго, їх легко можуть «скопіювати» конкуренти.

За часом реалізації виділяють стратегічні й тактичні конкурентні переваги.

Стратегічні конкурентні переваги підприємство реалізує довго. Це розвиток НДДКР, підвищення кваліфікації персоналу, використання нових технологій, експортоорієнтована економічна політика, сучасна організація маркетингу.

Тактичні конкурентні переваги мають нетривалий термін реалізації. До них належать ефективна система мотивації персоналу, якісне сервісне обслуговування, використання ноу-хау у менеджменті [36].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стратегічний потенціал підприємства	\|	Конкурентоспроможність товару

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.