Методи контролю за роботою очисних споруд

Очисних споруд та визначення необхідних площ

Вибір місцезнаходження каналізаційних

Вибір майданчику для розміщення очисних споруд повинен здійснюватися з ув’язкою з проектом планування і забудови об’єкта каналізування, а при наявності схеми районного планування – з ув’язкою з цією схемою.

На вибір місця розташування каналізаційних очисних споруд мають вплив:

1. Умови водо-, газо-, тепло- та електропостачання, а також умови забезпечення транспортними шляхами.

2. Напрямок вітру, течії ріки. Майданчик розташовують з підвітряного боку панівних вітрів по відношенню до житлової забудови і нижче неї за течією ріки.

3. Ухил території. Бажано, щоб майданчик мав ухил, що забезпечує самопливний рух стічної рідини очисними спорудами.

4. Майданчик не повинен затоплюватися під час паводків.

5. Грунтові умови. Ґрунти майданчику повинні допускати можливість будівництва споруд без обладнання дорогих підвалин; бажано, щоб рівень ґрунтових вод був нижчим за фундаменти споруд.

6. Віддаленість об’єкта каналізування. Очищувальну станцію необхідно обладнувати якомога ближче до об’єкта каналізування, щоб зменшити довжину колектора і його вартість. При цьому слід керуватися нормами, які визначають ширину санітарно-захисних зон між очисними спорудами і межами житлових кварталів. Необхідна ширина санітарно-захисної зони залежить від способу очищення стічних вод і продуктивності станцій. Вона може мінятися від 0,2 до 1км і більше.

Необхідні площі каналізаційних очисних споруд визначаються, виходячи з:

1. Необхідного ступеню очищення стічних вод і особливостей їх складу.

2. Методу і типу очисних споруд.

3. Місцевих умов.

Очисні споруди експлуатують в відповідності з «Правилами технічної експлуатації водопроводу і каналізацій» і «Санітарними правилами обладнання і експлуатації споруд з очищення міських стічних вод».

Очисна станція повинна мати центральний пульт управління, що здійснює всі основні технологічні операції. На кожній станції організується лабораторія, яка здійснює технологічний контроль за роботою окремих споруд і всієї станції в цілому.

Контроль здійснюється по всьому технологічному ланцюжку, а саме, для очисних станцій водопостачання:

- первина вода;

- після змішувача (зміст реагентів);

- після камери хлоп’єутворення (гідравлічна крупність суспензії);

- після відстійника (кольоровість води);

- після фільтрів (вода повинна відповідати ДСанПіН «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання»).

Здійснюються такі види контролю:

- хімічний;

- бактеріологічний;

- гідробіологічний;

- радіаційний.

На очисних каналізаційних станціях контролюється склад стічної рідини:

- після решіток;

- після пісколовок;

- після первинних відстійників;

- після вторинних відстійників;

- в біологічних ставках.

Контролюється також склад і властивості відстою.

Дані надходять у спеціальну групу технологічного оцінювання, яка дає рекомендації щодо корекції режиму очищення.

Місця відбору проб і періодичність виконання аналізів залежать від технологічної схеми, визначаються індивідуально і погоджуються із санітарною службою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Умови скидання стічних вод у водоймища	\|	Каналізаційної і водопровідної мереж

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.