Фізичні методи

Термічні способи. Стерилізація виробляються:

1 водяною парою в автоклаві при температурі 120-132°С;

2 сухою парою в сухожарових стерилізаторах (шафах) при температурі 180-200°С.

Робочі фази:

1 фаза нагрівання;

2 час зрівноваження;

3 час знищення мікробів (тривалість запропонована інструкцією);

4 час охолодження (від моменту припинення нагрівання до зниження температури до 80°С при стерилізації сухим жаром і до 60°С при стерилізації в автоклаві).

Режим і рекомендації по стерилізації відбиті в наказі № 720 від 31.07.78 р.

Стерилізація паром.Джерелом тепла служить гаряча водяна пара. Вона діє інтенсивніше, ніж гаряче повітря, оскільки відбувається гідратування, коагуляція і гідроліз білків.

Апарат для стерилізації паром під тиском називається автоклав. Він складається з двох металевих циліндрів різного діаметру, вставлених один в іншій. Між ними залишається простір, що наповняється водою. У внутрішній кладуть бікси з марлею чи з інструментами. Щільно загвинчують двері. Заливають воду. Відкривають запобіжний клапан. Включають джерело тепла. По термометру і монометру судять про температуру і тиск. При надлишковому тиску спрацьовує запобіжний кран і виходять пара. Автоклавування проводиться: при режимі 1 атм. стерилізація триває 1 годину, при 1,5 атм. – 45 хв, при 2 атм. – 20 хв. По закінченню стерилізації пара з автоклава випускають через кран, на який надіта гумова трубка, у воду і виводять у каналізаційний стік, щоб пара не попадала в приміщення. Відгвинчують люк, випускають залишок пари і кілька хвилин сушать матеріал за рахунок тепла стінок автоклава. Закривають отвори у біксах і виймають.

Стерилізація сухим жаром.Стерилізація відбуваються за рахунок розігрівання об'єктів які стерилізуються нагрітим повітрям. Температура повинна досягати 160-200°С при експозиції 60 хвилин. Можна обробляти всі термостабільні метали, що не горять, порцеляну, скло. Сухожарова стерилізація непридатна для перев'язного матеріалу, гуми, пластиків. Стерилізують шприци, посуд. Після відключення сухожарового стерилізатора очікують зниження температури до 80°С. Підключений у мережу стерилізатор не можна відкривати, так як надходження кисню може привести до запалення.

Променева стерилізація.Цей вид здійснюються іонізуючими бета- і гама-випромінюванням ізотопами ⁶⁰Со чи ¹³⁷С дозою 250 г, щоб виключити можливість залишення життєздатної флори. Особливо зручна стерилізація гама-випромінюванням сироваток, вакцин, біологічних тканин (протезів судин, кісти), лікарських препаратів, виробів одноразового користування (атравматичні голки, системи для переливання, шприци і т.д.). Але цей вид стерилізації можливий тільки при великих спеціалізованих установах через необхідність створення громіздкої і дорогої системи протипроменевого захисту гама-установок.

Хімічна стерилізація– це холодна стерилізація. Проводиться сильнодіючими антисептиками – 0,2% р-ном оцтової кислоти, 6% р-ном перекису водню, 0,5% р-ном спиртовим гібітана, тройним розчином і ін. Холодна стерилізація здійснюються в умовах, при який температура не перевищує температуру коагуляції білка (від 45° до 60°С).

Окис етилену має бактерицидну дію за рахунок алкілованих протеїнів бактерій, розчинних у воді, спиртах. Це газ з ефіроподібним запахом. Застосовуються портативні газові стерилізатори – 2-3 л. З допомогою газової стерилізації стерилізують ті предмети, що не витримують стерилізації в автоклаві. Окисом етилена обробляють рукавички, катетери, протези судин, ендоскопи, вузли респіраторів і апаратів штучного кровообігу. АІК експозиція 6-16 годин. Після цього треба помістити у вентиляційне приміщення на 1-5 доби.

Перевірка якості стерилізації. Речовини і предмети вважаються стерильними, якщо ефект стерилізації підтверджений індикатором стерильності. Це проводиться із застосуванням хімічних експрес-методів, тест-індикаторів, термоіндикаторів.

Термоіндикатори. Метод заснований на розплавлюванні кристалічних речовин. Гідрохінон на папір світло-салатового кольору, при температурі 175-180°С стає темно-коричневим. Гідрохінон 0,3 г поміщають у флакон. Сірокоричневий порошок при температурі 170-175°С перетворюється в розплавлену масу чорного кольору.

Бензойна кислота. Її у вигляді порошку поміщають у пробірку (флакон з антибіотиків), чи амідопирин, температура плавлення їх вище 110°С. При режимі стерилізації 120°С і тиску в 1 атм. порошок розплавляється.

Кристалічні речовини плавляться при суворо визначеній температурі і 120°С, розплавлювання їх свідчить, що температура = 110°С.

Застосування сірки для контролю стерилізації не рекомендується.

Крім обов'язкового щоденного контролю на стерильність, вибірково, раз у тиждень чи у 10 днів проводять бактеріологічний контроль (перев'язувального, шовного матеріалу, стерильності рук). Він є самим надійним методом контролю стерильності. Але він тривалий і трудомісткий. Результати посівів зіставляють з нагноєннями.

Стерилізація інструментів. Найбільше простим і розповсюдженим способом стерилізації хірургічних інструментів є кип'ятіння у воді протягом 45 хвилин чи у 2% р-ні гідрокарбонату натрію з моменту її закипання.

Інструменти стерилізують у стерилізаторах із сіткою на дні і щільно закривають кришкою. Коли рідина закипить, у неї опускають розібрані і розкладені на сітці інструменти. Коли вода знову закипить відзначають час початку кипіння. Після закінчення стерилізації сітку з інструментами виймають і їх розкладають (дотримуючи стерильність) на столику для інструментів, покривають подвійним стерильним простирадлом.

Передстерилізаційне очищення. Воно складається з промивання гарячою водою з щіткою. Потім замочують для повного видалення крові в миючому розчині і перекисі водню (профілактика вірусного гепатиту). Потім кип'ятять протягом 5-10 хв. Якість очищення на наявність крові контролюють амідопориновою, бензидиновою, фенолфталеїновою пробами. При позитивній пробі на кров чи миючі розчини інструменти підлягають повторній обробці до одержання негативного результату.

Інструменти, забруднені патогенними мікробами (гноєм) необхідно після обробки (дезінфекції) кип'ятити 45 хв. У випадку виявлення анаеробних спороносних мікробів інструменти кип'ятять протягом 2 годин. Дезінфекція гумових і інших виробів (предмети побуту) - занурювання у 1% р-н хлораміна на 3 хв, 3% р-н перекису водню + 5% миючих засобів на 80 хв. Інструментарій автоклавуют протягом 45 хв при 1 атм., чи 20 хв. при 2 атм.

Ріжучі і колючі інструменти при тривалому кип'ятінні тупляться. Тому кип'ятять 3 хвилини і занурюють у 96% спирт на 2-3 години. Термін збереження стерильності інструментів 3 доби.

Шприци стерилізують у розібраному виді в повітряних стерилізаторах при температурі 180°С протягом 60 хвилин. Зберігаються в стерильному упакуванні. Можна шприци кип'ятити 45 хвилин. Бажано мати шприци одноразового використання.

Дезінфекція ендоскопів, катетерів із пластмаси в 2% р-ні глютарового діальдегіда (активатор) і гіпохлорида натрію (інгібітор корозії), що входить у препарат сайдекс Термін обробки 45-180 хв. застосовуються також 0,1% р-н тергицида 30-60 хвилин.

1 В спеціальних герметичних стерилізаторах, на дно яких кладуть таблетки формальдегіду. Стерилізація забезпечуються парами формаліну (експозиція 48 годин).

2 В розчині етанола на 10 хв., потім на 5 хв. у р-ні ціаніду ртуті (1:1000); перед уживанням потерти етанолом. Вузли апаратів «штучна нирка», «серце», респіраторів стерилізують кип'ятінням, у повітряному стерилізаторі, окисом етилену (6-16 годин). Перед уживанням промивають дистильованою водою.

3 Занурюють у спирт без окуляра на 10 хв., потім на 5 хвилин у р-н ртуті 1:1000; протерти спиртом.

4 Занурюють у діоцид на 5 хвилин; 1:3000.

Стерилізація перев'язного матеріалу й операційної білизни.Марля (серветки, тампони, кульки), вата, лігнін автоклавують, білизна (простирадла, рушника, пелюшки, халати) автоклавують під тиском пари 1,1 атм. протягом 45 хвилин (температура 120°С) чи 2 атм. протягом 20 хвилин (температура 132°С). Стерилізують у біксах Шимельбуша. Отвори біксів після стерилізації закривають, пересуваючи ободок. Термін збереження стерильної білизни – 3 доби. Бікси повинні бути забезпечені ярликами, на яких відзначається чорнилами вид матеріалу, дата і час стерилізації.

Стерилізація рукавичок. Методи:

1 рукавички пересипаються тальком зсередини і зовні, кожну окремо загортають у серветку, укладають у бікси і стерилізують (автоклав) при температурі 120°С під тиском 1,1 атм. 45 хвилин;

2 рукавички кип'ятять у воді 45 хвилин;

3 занурюють у розчин детергентів на 60 хвилин (р-н сулеми 1:10);

4 стерилізують у газових стерилізаторах окисом етилену. Після використання рукавички миють з милом, на 30 хв. занурюють у 1% р-н хлораміну, прополіскують, сушать. Краще мати одноразові рукавички.

Стерилізація шовного матеріалу. Шовний матеріал, який розсмоктується (кетгут) і який не розсмоктується (капрон, шовк, лавсан, скріпки). Шовкова нитка маскується в залежності від товщини нитки (чим товща нитка, тим більше номер). Частіше використовуються нитки №1 – 0,01 см, №4 – 0,1 см, №8 - 1,14 см.

Вимоги до шовному матеріалу:

1 повинен бути міцним, біологічно інертним, не повинен викликати алергій, запалення, не володіти канцерогенними властивостями;

2 добре переноситися тканинами;

3 піддаватися стерилізації і не втрачати міцності.

Нитки можуть бути монофіламентними (монолітними), крученими, плетеними.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Радиационный фон Земли. Радиоэкологическая ситуация	\|	Спосіб Кохера

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.