Культуральні ознаки.

Морфологічні ознаки.

Визначення видової належності мікроорганізмів

При визначенні мікрофлори олійно - жирових виробів іноді виникає необхідність в ідентифікації виділених культур. Ідентифікацію мікроорганізмів (розглянемо на прикладі бактерій) проводять за їх культуральними, фізіологічними та морфологічними ознаками.

1. Форма клітин. В основному бактерії мають кулеподібну, паличковидну або звивисту форми. Інколи палички вигнуті. В старих культурах частіше, ніж в молодих, знаходяться палички з заокругленими або загостреними кінцями.

2. Характер розташування клітин. Кулеподібні бактерії можуть бути розташовані окремо (монококи), з’єднані по дві (диплококи), по чотири (тетракоки), в ланцюжки (стрептококи), в пакети (сарцини), гроноподібні накопичення (стафілококи). Паличковидні бактерії розташовуються поодиноко, з’єднані попарно або утворюють ланцюжки.

3. Розмір клітин.

4. Спороутворення. Спори можуть утворюватись в центрі клітини, не змінюючи її форми – бацили. У деяких бактерій діаметр клітини менший за діаметр спори – клостридії. Коли спора локалізується термінально, паличка приймає форму тенісної ракетки або барабанної палички – плектридії.

5. Рухливість бактерій визначають в препаратах “розчавлена крапля” і “висяча крапля”.

6. Здатність до утворення капсул. Наявність капсул встановлюють в незабарвлених та забарвлених препаратах. На відміну від безкапсульних бактерій, капсульні мікроорганізми розташовуються на певній відстані один від одного, так як капсули заважають їх більш щільному розташуванню. Для фарбування капсул використовують спиртовий розчин туші.

7.Відношення до фарбування за Грамом: грампозитивні чи грамнегативні мікроорганізми.

Для визначення культуральних ознак досліджувану культуру висівають на рідкі і щільні поживні середовища.

При вивченні росту мікроорганізмів на щільних поживних середовищах відмічають:

характер росту – скудний, пухкий, однорідний або неоднорідний;

форма – кругла, амебовидна, кореневидна, складчаста та ін.;

розмір – крапкові (діаметр до 1 мм), дрібні (1-2 мм), середні (2-4 мм), великі (більші за 4 мм);

колір – білі, жовті, рожеві, прозорі та ін.;

поверхня – матова, блискуча, гладенька, шорстка, складчаста, бугриста, плоска, куполоподібна;

краї – рівні, хвилясті, зубчасті, розпливчасті та ін.;

консистенція – щільна, маслоподібна, слизиста, глейка, мокра, суха;

структура – однорідна, дрібнозерниста, крупнозерниста, волокниста.

При вивченні росту мікроорганізмів на рідких середовищах відмічають:

інтенсивність росту – слабка, помірна, значна;

наявність муті – слабка, помірна, значна, рівномірна, нерівномірна, зерниста, у вигляді пластівців;

характер осаду – невеликий, значний, у вигляді пластівців, глейкий;

утворення на поверхні середовища пристінного кільця, плівки, шершехатої поверхні.

В посівах уколом відмічають:

на МПА – характер росту по лінії уколу (ниткою, з боковими відгалудженнями або без них ).

на МПЖ – розрідження середовища і його характер (кратероподібний, воронкоподібний, кулеподібний та ін.)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи кількісного обліку мікроорганізмів	\|	Визначення протеолітичних властивостей мікроорганізмів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.