МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
МЕХАНІЗМ ДІЇ ГОРМОНІВ ГІПОФІЗАВСТУП Клінічний випадок До лікаря звернулися батьки 10-річного хлопчика зі скаргами на відставання дитини у фізичному розвитку від одноліток. Народився у строк, вага при народженні 3500г, зріст 54см, пологи без ускладнень. Сімейний анамнез не обтяжений. У школі навчається добре, але за характером млявий, швидко втомлюється. При огляді: антропометричні показники відповідають 6 – 7 рокам, шкіра суха, бліда, брадикардія, вторинний статеві ознаки не виражені. ЩЗ не збільшена, каріотип 46 ХУ. У крові: СТГ - знижений, АКТГ – N, рівень тестостерону - знижений, ТТГ - знижений, на рентгенограмі кисті – кістковий вік відповідає 6 рокам, зони росту відкриті. Який з перерахованих діагнозів найбільш вірогідний. Діагноз: Гіпофізарний нанізм Хворий П., 13 років, поступив в клініку за скаргами на спрагу (випиває до 6 л води на добу), слабість, схуднення частий і в значній кількості сечопуск. Хворіє 2 місяці. Захворювання почалося після грипу. Об’єктивно: стан задовільний. Шкірні покриви бліді, сухі.Поверхневі лімфовузли і щитовидна залоза не збільшені. Кістково-м’язева система без патології. Межі серця в межах норми, над легенями ясний, перкуторний звук. Тони серця ясні, шумів немає. Пульс 68 уд./хв., ритмічний, задовільного наповнення. АТ 105/70 мм рт.ст. Язик сухий, обкладений білим налетом. Живіт м’який неболючий. Печінка і селезінка не збільшені.Заг. аналіз крові без змін, цукор 5,4 ммоль/л. Сеча: питома вага 1004 – 1002, білку і цукру немає, лейк. 8-10 в п.з., добовий діурез - 5-6 л. Рентгенограма кісток черепа - турецьке сідло нормальних розмірів. Діагноз:Нецукровий діабет
Гіпофіз - невелика залоза внутрішньої секреції, розташована в турецькому сідлі основної кістки. РОзміри: передньо-задній від 10 до 15 мм, вертикальний - 9 мм. Маса гіпофізу 0,7 г. Вхід в порожнину турецького сідла закритий листком твердої мозкової оболонки - діафрагмою турецького сідла. Через отвір проходить ніжка гіпофізу, яка з’єднує його з гіпоталамічною ділянкою головного мозку. Гіпофіз складається з передньої і задньої долей. Передня доля - аденогіпофіз (75% маси залози). Задня доля входить в склад нейрогіпофізу. Передня доля - базофільні, еозинофільні, хромофобні клітини. Базофільні (4-10%) клітини - адренокортикотропні, тиреотропні, гонадотропні. Еозинофільні (кислі барвники) - 30-35% від загального числа клітин. Виділяють соматотропні, лактотропні клітини (СТГ, пролактин). Хромофобні (головні) клітини 50-60% від всіх клітин. Вони не мають зернистості і в нормальних умовах не виявляють ознак секреторної діяльності. Задня доля представлена нейрогіпофізом. Вона містить багато гранул нейросекрету, який продукується нейронами супраоптичних та паравентрикулярних ядер переднього гіпоталамусу. Гіпофіз - кололь ендокринної системи, головний регулятор периферичних залоз, виділяє велику кількість різних гормонів. Передня доля - АКТГ, ФСГ, ЛГ, ТТГ (базофільні клітини), а СТГ і ПРЛ в еозинофільних клітинах. Клітини проміжної частини - МСГ. Разом з тим вважають, що одні й ті ж клітини в залежності від функціонального стану аденогіпофізу можуть продукувати різні тропні гормони. Задня доля - вазопресин (АДГ) і окситоцин. Однак в задній долі ці гормони не утворюються, а тільки накопичуються та трансформуються. Вони утворюються в ядрах переднього гіпоталамуса (супраоптичні та паравентрикулярні). Всі гормони гіпофізу білкової природи (прості і складні білки). АКТГ - синтез глюкокортикоїдів, андрогенів і частково альдостерону. ТТГ - біосинтез тиреоїдних гормонів (Т3 і Т4), їх поступлення в кров, гіперплазія щитовидної залози. ФСГ і ЛГ - стимулюють діяльність статевих залоз і носять назву гонадотропних гормонів. Співвідношення у чоловіків - 3:1, у жінок 1:1, ФСГ - у жінок ріст фолікулів, у чоловіків ріст епітелію сім’яних канальців. ЛГ - у жінок сприяє овуляції і розвитку жовтого тіла яєчників, а в чоловіків стимулює ріст інтерстиціальних клітин (Лейдіга) в сім’яниках. ПРЛ (лактотропний) - відноситься до гонадотропних, стимулює функцію жовтого тіла, однак основна дія - секреція молочних залоз шляхом безпосередньої дії на них. СТГ - на відміну від других діє прямо на обмін тканини - анаболічні процеси білків, окислює жири, впливає на кальцієвий і фосфорний обміни. АДГ - посилює реабсорбцію води в дистальних відділах канальців, діурез. Окситоцин - стимулює скорочення матки. Вищий регулятор нейроендокринної системи - гіпоталамус, розташований в середній черепній ямці. Гіпоталамус зв’язаний з корою головного мозку, ретикулярною формацією, підкорковими утвореннями, стовбуром мозку, мозочком і спинним мозком. В ньому розташовані 32 пари ядер, які приймають участь в регуляції важливих вегетативних функцій організму (АД, проникливість судин, теплопродукцію і тепловіддачу, апетит, сон). Він регулює діяльність периферичних залоз через гіпофіз (єдина гіпоталамо-гіпофізарна система) і в свою чергу відчуває сильний вплив зі сторони останніх. Система зворотнього зв’язку чи “плюс-мінус взаємодія”, забезпечує в організмі нормальне виробництво гормонів, чим підтримується сталість внутрішнього середовища і різних функцій організму. Регуляція секреції тропних гормонів аденогіпофіза здійснюється рилізінг-факторами (рилізінг-гормонами) гіпоталамуса. Регуляторами секреції рилізінг-факторів і поступлення їх в кров є серотонін і дофамін. Останні продукуються нервовими клітинами, розташованими в медіобазальній частині гіпоталамуса.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|