МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Методи соціального прогнозуванняСоціальне прогнозування Вирішення глобальних проблем сучасної цивілізації вимагає, безсумнівно, розробки достовірних демографічних, соціальних, екологічних, містобудівних і інших прогнозів. Відомо, що вчені Римського клубу говорили про межі росту, висували ідеї нульового росту. Іншої надії в людства, на їхню думку, немає. Інакше — нове варварство на спустошеній, спотвореній і перенаселеній планеті. В основу прогнозів можна закласти два методологічних принципи. По-перше, прискорення темпів економічного і соціального розвитку. Один рік нашого століття можна прирівняти до десятиліття XIX ст. По-друге, межі росту виводяться з простої екстраполяції, нарощування кількісних показників. Але діалектика показує, що будь-які кількісні зміни обов'язково переходять у якісні. Вихід при бажанні завжди знаходиться, наприклад, у нових безвідхідних технологіях, в економії енергії, мінеральних ресурсів. Більше того, людство, маючи прогнози, свідомо шукає і знаходить шляхи виходу. Спочатку— полювання і збирання, потім — перехід до землеробства і скотарства, від кочового до осілого способу життя, від сіл до міських поселень; освоєння ресурсів Світового океану тощо. Усі ці якісні ривки в розвитку цивілізації — приклади вирішення виникаючих суперечностей. Таким чином, установлена необхідність прогнозів для вирішення глобальних проблем людства. Вже існують і перевірені на практиці визначені методи побудови прогнозів. Зараз відпрацьовані методи побудови прогнозів, що дозволяють заглянути в майбутнє. Наприклад, метод екстраполяції, що широко використовується для розрахунку перспективної чисельності населення, регіону, країни, континенту. Саме такий метод прогнозування застосовувався для розрахунку перспективної чисельності населення нашої планети. У прогнозуванні набув поширення метод історичної аналогії. Наприклад, наша країна, потрапивши в кризову ситуацію, вивчає досвід виходу з кризи СШ А в 30-і рр. XX ст., ФРН і Японії з повоєнної розрухи. Звичайно, можливості застосування історичного досвіду обмежені новими соціально-економічними обставинами, але раціональні зерна завжди знаходяться і використовуються в практиці прогнозування глобальних проблем. З появою сучасної обчислювальної техніки набув поширення такий метод соціального прогнозування, як математичне моделювання. Він дозволяє вводити в моделі десятки вихідних показників і розраховувати варіанти розвитку глобальних проблем. Частіше математичне моделювання використовується при розробці економічних і екологічних прогнозів. У реальній практиці в основному застосовуються комбіновані методи прогнозування, коли той самий прогноз роблять різні групи експертів. Виникає резонне запитання, а чому при серйозному науковому забезпеченні деякі прогнози не збуваються? По-перше, помиляються і синоптики, що дають прогноз на кілька годин. По-друге, прогнозують люди, а вони завжди суб'єктивні навіть у своєму об'єктивізмі. Чим більше ідеології при прогнозуванні, тим більше імовірність помилки. Типовий приклад — прорахунки, що відбуваються в сценаріях економічного і соціального реформування українського суспільства. Необхідно визначитися, яке суспільство ми хочемо бачити. Якщо підсумовувати усі варіанти прогнозування нашого майбутнього, то виходить така модель: капіталізм — в економіці; соціалізм - у розподілі; демократія - в управлінні; плюралізм - у політичному і духовному житті. Увесь розвинутий світ рухається саме в цьому напрямі. З досвіду XX ст. можна дійти висновку про те, що найменш стійкими є системи, де деякі принципи доводяться до крайнощів. Тому доцільно будувати прогнози розвитку суспільства, виходячи з умови раціональності функціонування суспільної системи. Наостанку додамо, що на основі підсумків конференцій ООН у Ріо-де-Жанейро (1992),у Каїрі (1994), Копенгагені (1995), Кіото(1997) починає формуватися розуміння, що людство в XXI ст. виживе, тільки керуючись критеріями самообмеження і самодисципліни.
Читайте також:
|
||||||||
|