Особливості виникнення журналістики в Україні.

В Україні процес виникнення національних періодичних видань трохи затримався, причиною цього була насамперед офіційна заборона української мови з часів закону про пресу 1720 року Петра І. Закон цей був спрямований на обмеження сфери вжитку української мови. Саме тому першими періодичними виданнями стали російськомовні, що ґрунтувались навколо Харківського університету. Хронологічно першими в Україні слід вважати такі газети й журнали:

– "Харьковский еженедельник" (1812 рік),

– "Украинский вестник" (1816 рік),

– "Харьковский Демокрит" (1816 рік) та інші.

Характерно, що саме на їхніх сторінках народжувалась справжня публіцистика авторства таких майстрів пера, як Є. Філомафітський, Р. Гонорський, Г. Квітка, В. Маслович, яких можна вважати піонерами української журналістики. Відомому українському письменникові Є. Гребінці вдалося пізніше, у 1841 році, видати в Петербурзі перший україномовний журнал у вигляді альманаху "Ластівка", у якому друкували твори українською мовою, а вже у 1861 році з'явився також український журнал "Основа", у якому брали участь Т. Шевченко, М. Костомаров, М. Максимович, Т. Рильський та інші першопрохідці української публіцистики. Першою національною газетою на західноукраїнських землях стала "Зоря Галицька". Вона почала виходити у 1848 році у Львові й відзначалась багатством змісту та гостротою публікацій на різні теми тогочасного життя.

На момент зародження української журналістики існували максимально несприятливі політичні умови життя нашого народу:

1. Рештки української державності були зліквідовані. У 1775 році знищена вдруге і остаточно Запорізька Січ.

2. Невдовзі український народ покріпачено, а козачу старшину розчинено серед російського дворянства.

3. Роз'єднаність українських земель:

– східна частина України увійшла до складу Російської імперії,

– західна – до Речі Посполитої Польської, а з її занепадом – до Австрії.

Україна була адаптована в адміністративно-територіальну систему Російської та Австрійської імперій, причому в обох державах навіть без найменших претензій на забезпечення бодай культурної автономії. Функції державних урядовців перейшли до представників пануючих націй.

Відсутність української державності та розчленованість українського етносу між Австрією та Росією були величезної ваги історичними чинниками, що вплинули на становлення журналістики в Україні. Вплив цих чинників виявився щонайменше в двох особливостях періоду становлення української преси:

1) українська журналістика і навіть журналістика в Україні започатковується значно пізніше, ніж преса народів з глибокими традиціями державного будівництва, де вона, безумовно, є частиною державотворчої чи й націобудівної діяльності цих народів;

2) преса в Україні зароджується не українською мовою, витісненою на периферію громадського життя й цілком позбавленої суспільно-політичних та освітньо-культурних функцій, а державними мовами тих країн, до складу яких увіходили різні частини України, або міжнародною мовою, уживання якої було узвичаєне, європейською традицією того часу для освіченого дворянства, на інформаційне забезпечення якого й спрямовувалася тодішня преса.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
До історії зародження журналістики в світі.	\|	Історичні моделі журналістики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.