Цивілізаційний підхід

Центральне місце в розгляді даного питання належить розкриттю причин та суті змін, що відбулись у науковому дослідженні господарської системи суспільств. Відправним моментом тут є з'ясування революційних змін у методології сучасної науки, переходу від класичних принципів наукового аналізу природи та суспільства, обґрунтованих Р. Декартом, І. Ньютоном, К. Марксом та ін., до принципів системно-синергетичних досліджень. Зміни у пізнанні суспільних процесів виявились у переході від формаційної до цивілізаційної парадигми, тому головну увагу слід приділити всебічній характеристиці сутності останньої.

Цивілізаційна парадигма з'явилась у результаті послідовного застосування принципів системного аналізу до процесів історичного розвитку та функціонування суспільства. Тому першим напрямком у характеристиці її природи є опанування основних принципів системного аналізу та особливостей їх застосування у суспільствознавстві. При цьому слід розпочати з установлення виняткової ролі цілісності суспільства, розкриття природи його емерджентних властивостей, а саме: чому і як виникають окремі властивості, що існують лише на рівні цілісності суспільства? чому їх немає в його складових елементах?

Відповівши на ці запитання, ви усвідомите взаємодію структурних частин суспільства, зрозумієте визначальний вплив цілого на всі його елементи. Такий вплив з боку цілісності суспільства заведено конкретизувати як дію цивілізаційних факторів на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, соціальній чи духовно-культурній сферах. Це означає, що в дослідженні економічних процесів треба врахувати чинники, характерні для інших сфер суспільного життя.

Іншим напрямком з'ясування сутності цивілізаційної парадигми є порівняння її основних положень з формаційною парадигмою. При цьому слід наголосити, що формаційна парадигма, хоч і є важливим етапом у розвитку наукового пізнання суспільства, утім у нинішніх умовах вже не дозволяє відповісти на цілу низку актуальних питань. Знання, набуті в рамках формаційного аналізу суспільства, дістають дальшого розвитку та уточнення в цивілізаційному аналізі суспільних процесів.

Для цивілізаційної парадигми притаманні інші уявлення про причини та механізм розвитку суспільних процесів. На зміну абстрактним характеристикам внутрішніх суперечностей, що ради цінно розглядались у формаційній парадигмі як причини розвитку, приходять більш конкретні та точні поняття диференціації та інтеграції. Важливо усвідомити об'єктивну необхідність подіну кожного системного об'єкта на частини з наступною інтеграцією їх у цілісність, що має нові якості. Слід всебічно розкрити такі форми диференціації суспільства та його систем, як розвиток су спільного поділу праці і форм власності на засоби виробництва та показати фундаментальне значення цих процесів для всіх сфер суспільного життя.

Процес інтеграції відокремлених у результаті диференціації частин здійснюється шляхом їх об'єднання в певні цілісності, що стають новими системними об'єктами. Зовні це виявляється у формуванні різноманітних суспільних організацій — від сім'ї й домогосподарства до суспільства з його господарською системою та сукупності суспільних інститутів. Характер об'єднання, умови та засоби інтеграції виявляються в особливостях суспільних організацій — політичних, економічних, соціальних тощо. Для економічного дослідження особливе значення мають господарські організації, їхні історичні форми, причини еволюції. Тому розвиток господарських одиниць (історичних форм господарств) є важливою характеристикою еволюції господарських систем і потрапляє в коло проблем історико-економічних досліджень).

Поняття цивілізації орієнтує нас на розгляд суспільних процесів виключно через призму вирішальної ролі людей у них. Воно відкриває шлях для формування у студентів світоглядних уявлень про суспільство та його сфери, основу яких утворює діяльність людей. З нею пов'язані причини та механізм розпитку суспільства, розгортання рушійних сил суспільних процесів, застосування до них цивілізаційних вимірів. Розкриття цих питань вкрай потрібно для розуміння природи господарської системи, основних напрямків вивчення її історичного розвитку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мета та завдання курсу	\|	Загальні риси первісної економіки та етапи її розвитку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.