Травлення в тонкій кишці

У тонкій кишці завершується етап механічного та хімічного оброблення їжі, а також відбувається всмоктування речовин. Кишкові залози, які містяться в слизовій оболонці, продукують кишковий сік, який являє собою мутну рідину слабколужної реакції. За добу утворюється близько 1,8 л соку. Під час центрифугування сік розділяється на дві частини: надосадову рідину, яка майже не містить ферментів, і осад, в який випадає велика кількість злущених з поверхні кишки епітеліальних клітин, слиз, лейкоцити й значна кількість різних ферментів (близько 20), які беруть участь у завершальних стадіях гідролізу білків, жирів та вуглеводів. Найважливіші з них:

• пептидази (катепсин, амінопептидаза тощо), які діють на проміжні продукти розщеплення білків (поліпептиди), перетворюючи їх на амінокислоти;

• амілаза, мальтаза, сахараза, лактаза — ферменти, які Розщеплюють полі- і дисахариди до моносахаридів;

• ліпаза, яка діє на нейтральні жири, розщеплюючи їх до гліцерину та жирних кислот;

• ентерокіназа, яка перетворює неактивний трипсиноген (фермент підшлункового соку) на трипсин.

Сік також містить ряд неорганічних сполук (хлориди, бікарбонати й фосфати натрію, калію, кальцію) та органічних речовин (слиз, білки, амінокислоти, сечовину та інші продук-ти обміну речовин). рН соку сягає 7,5—8,0.

Крім секреторної функції, кишковий сік забезпечує рід-кий стан хімусу, формує лужну реакцію кишкового вмісту, за-хищає слизову оболонку тонкої кишки від дії на неї агресивних чинників шлункового вмісту.

Регуляція секреторної функції тонкої кишки здійснюється за рахунок місцевих рефлексів. Залози тонкої кишки починають виділяти кишковий сік під впливом механічних та хімічних подразників, які діють безпосередньо на слизову оболонку. Хімічними стимуляторами є продукти перетравлювання жирів або білків, кислоти, підшлунковий сік. Наявність у хімусі продуктів гідролізу білків та жирів стимулює секрецію багатого на ферменти кишкового соку. Таким чином, секреція стимулюється тоді, коли є хімус. Секрецію соку тонкої кишки посилюють деякі гормони, зокрема секретин, мотилін, які утворюються у слизовій оболонці тонкої кишки.

Процес гідролізу органічних речовин відбувається як у порожнині тонкої кишки, так і на мембрані епітеліальних клітин тонкої кишки. Травлення, яке відбувається за рахунок ферментів, фіксованих на клітинній мембрані, тобто на межі внутрішнього й позаклітинного середовищ, має назву пристінкового травлення (його ще називають мембранним, або контактним).

Як відомо, стовпчасті епітеліальні клітини ворсинок на апікальній поверхні містять мікроворсинки, кількість яких на кожній клітині сягає 3000, що збільшує всмоктувальну поверхню кишки в 14—39 разів. Мікроворсинки утворюють щіткову облямівку, де фіксуються ферменти, які утворюються власне епітеліоцитами, а також надходять сюди із соком підшлункової залози. Серед них є ферменти, які остаточно гідролізують вуглеводи, білки та жири. На мембранах кишкових епітеліоцитів розташовані і ферментні транспортні системи, які забезпечують процеси всмоктування.

Таким чином, порожнинне та пристінкове травлення існують не ізольовано, вони взаємопов'язані. Порожнинне травлення забезпечує початковий гідроліз поживних речовин, а мембранне — заключний етап і початок всмоктування.

У тонкій кишці поряд з хімічним обробленням їжі здійснюється перемішування і переміщення хімусу, що зумовлено перистальтикою тонкої кишки. Виділяють такі види перистальтики:

• ритмічна сегментація, яка полягає у скороченні циркуляроного шару м'язів на ділянках завширшки 1—1,5 см, відданих одна від одної на 15—20 см;

• маятникоподібні рухи, які відбуваються внаслідок скорочення невеликої ділянки поздовжнього м'язового шару, завдяки чому стінка кишки зміщується щодо хімусу. Такі фізіологічні скорочення сприяють переміщуванню хімусу вперед-наза, ретельному його перемішуванню;

• перистальтичні рухи, які виникають завдяки узгодженому скороченню циркулярного і поздовжнього м'язових шарів. При цьому над хімусом утворюється своєрідне звуження, а нижче від нього — розширення порожнини кишки, що зумовлює його просування в напрямку до відхідника.

У регуляції моторної функції тонкої кишки беруть участь нервові та гуморальні механізми, які об'єднано в єдину регуляторну систему, за рахунок діяльності якої посилюється або ослаблюється моторна активність тонкої кишки.

Непосмугованим м'язам тонкої кишки властивий автоматизм, зумовлений спонтанною деполяризацією клітинних мембран міоцитів.

Рефлекторна регуляція моторної функції здійснюється головним чином міжм'язовим (ауербахівським) сплетенням у відповідь на розтягування стінки кишки хімусом. Автоматизм і місцеві рефлекси коригуються вищерозташованими центрами вегетативної нервової системи, наприклад, парасимпатичні нервові імпульси переважно посилюють скорочення тонкої кишки, а симпатичні — гальмують.

Моторна функція тонкої кишки стимулюється рефлекторно в разі збудження рецепторів різних відділів травної системи. Вплив кори великого мозку на моторику кишок здійснюється в основному через гіпоталамус та лімбічну систему. Важлива роль кори великого мозку і другої сигнальної системи в регуляції моторики тонкої кишки може бути доведена тим, що під час розмови або навіть думки про їжу моторика кишок посилюється, а при негативному ставленні до їжі моторика гальмується.

Серед гуморальних чинників, які впливають на моторну Функцію тонкої кишки, виділяють гормони травної системи (гастрин, мотилін, субстанція Р та інші) і гормони залоз внутрішньої секреції (інсулін, вазопресин, окситоцин — посилюють, а адреналін — гальмує).

Суттєву роль у регуляції моторної функції тонкої кишки відіграють фізико-хімічні властивості їжі (груба їжа, яка містить велику кількість клітковини, овочі стимулюють перистальтичну активність кишок). Перистальтику посилюють і шлу-нковий сік, слабкі розчини кислот та основ, концентровані розчини солей, деякі з них (англійську та глауберову сіль) використовують як проносний засіб.

Рух (скорочення та розслаблення) ворсинок регулюється підслизовим (мейснеровським) нервовим сплетенням, а також гормоном вікініном, який утворюється в слизовій оболонці кишки під впливом кислого хімусу. Таким чином, моторна функ-ція тонкої кишки сприяє перемішуванню й просуванню їжі, а також кращому контакту хімусу з кишковими ворсинками та мікроворсинками, що полегшує всмоктування поживних речовин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Будова стінки тонкої кишки	\|	Товста кишка

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.