План викладу і засвоєння матеріалу

Отже, реформи в політичній сфері були половинчастими і непослідовними. Вони не торкались основ тоталітарного режиму, залишилася монополія КПРС у всіх сферах суспільного життя. Повної демократизації життя суспільства не відбулося.

План викладу і засвоєння матеріалу

2. Період хрущовської "відлиги" (1953-1964 pp.).

а). Початок правління М.Хрущова.

І. Реформи в політичній сфері.

ІІ. Спроба розширення прав республік.

ІІІ. Зрушення у духовному житті

б). Відхід М.Хрущова від лібералізації суспільства.

І. Шістдесятники. Зародження дисидентського руху.

ІІ. Економічно-соціальні зміни.

ІІІ. Поразка хрущовських реформ.

2. а). Початок правління М.Хрущова.

Смерть Сталіна 5 березня 1953 p. внесла в життя СРСР істотні зміни, потреба в яких давно назріла. Ці зміни були пов'язані з діяльністю першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова. Він поклав початок десталінізації і здійснив реформи у всіх сферах життя суспільства.

І. Реформи в політичній сфері сприяли лібералізації та демократизації суспільно-політичного життя:

* люди отримали можливість більш вільно висловлювати свої думки;

* відновилися демократичні норми діяльності КПРС (регулярне скликання з'їздів і пленумів, критика і самокритика в партії і т.п.);

* зросла роль Рад-як в центрі, так і на місцях, але зберігалося верховенство партійних органів наддержавними;

* викрито злочинну діяльність Л. Берії та його посіпак в Україні (П.Мешика та ін.), розпочалася реабілітація жертв масових репресій. У 1954-1956 pp. в СРСР було реабілітовано майже 8 тис. осіб. Проте ця робота не була завершена. А з 1962 p. комісії по реабілітації поступово припинили свою діяльність. Більше того, паралельно з реабілітацією жертв сталінських репресій відбувалися нові політичні репресії, вносилися зміни до законодавства, які збільшували можливості влади у їх проведенні. Так, 25 грудня 1958 p. Верховна Рада СРСР прийняла закон "Про кримінальну відповідальність за державні злочини". У кримінальний кодекс було введено статтю "антирадянська агітація та пропаганда". Протягом 1954-1959 pp. в Україні за антирадянську діяльність репресували 3,5 тис. чоловік;

* засуджено культ особи Сталіна. Це зробив особисто М.Хрущов наXX з'їзді КПРС (лютий 1956 p.) у доповіді "Про культ особи і його наслідки". З'їзд засудив репресивну політику сталінського режиму і проголосив курс на демократизацію суспільства. Але культ особи Сталіна не був розвінчаний до кінця: доповідь Хрущова не була опублікована, не були розкриті причини культу особи і репресій - їх пояснювали рядом помилок Сталіна та керівників МВС і КДБ - Єжова і Бери, багато фактів замовчувалося. Згодом склався культ особи самого Хрущова.

ІІ. Спроба розширення прав республік. Хрущов здійснив ряд заходів щодо розширення прав республік, у т.ч. й України:

* у країн ці частіше висувалися на керівні посади в республіці. В 1953 p. першим секретарем ЦК КПУ було призначено О.Кириченка - першого українця на цій посаді (1953-1957 pp.). Відтоді першими секретарями КПУ призначалися українці: М.Підгорний (1957-1962 pp.), П. Шелест (1962-1972 pp.), В.Щербицький (1972-1989 pp.);

* розширилися функції і підвищилася відповідальність КПУ;

* активізувалася діяльність України на міжнародній арені. Якщо в 1953 p. республіка була членом 14 міжнародних організацій, то у 1955 p. - 29;

* внаслідок реформи управління економікою в 1957 p. під контроль України перейшло 97% заводів республіки проти 34% в 1953 p. Питома вага республіканської промисловості зросла з 36%) у 1953 p. до 76% у 1956р. Але всі ці заходи здійснювалися під суворим контролем центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції.

ІІІ. Зрушення у духовному житті після смерті Сталіна.Хрущовська "відлига" сприяла національно-духовному пробудженню і культурному розвитку України.

•Стало можливим відкрите обговорення проблем збереження у критської мови, розширювалися сфери її вживання. Розпочалося видання багатотомного словника української мови, збільшилося видання україномовних книжок.

Проте, з іншого боку, здійснювалися заходи, які послаблювали позиції української мови. У 1958 p. був прийнятий закон про зв'язок школи з життям, за яким, зокрема, батьки не мали права відмовитися від вивчення їхніми дітьми російської, англійської чи німецької мов, однак могли відмовитися від української. Непослідовність "українізації'" особливо виразно спостерігалась на результатах книговидавничої справи.

•Вживалися заходи з метою підвищення престижу української науки. Виходять друком фундаментальні наукові праці: "Українська Радянська Енциклопедія ", "Історія української літератури". Видаються фахові журнали українською мовою.Відтворюється історія українського народу: з 1957 p. почав видаватися "Український історичний журнал", почалася підготовка багатотомної "Історії міст і сіл України".

•Було реабілітовано багатьох діячів української культури. Серед них - О.Олесь, М.Вороний, Г.Косинка, М.Ірчан, О.Досвітній, О.Ковінька, В.Мисик та багато інших. У газетах і журналах друкувалася велика кількість статей про повернуті українській культурі імена. Видавалися кращі твори реабілітованих письменників, з'явилися літературознавчі праці про них.

2. б). Відхід М.Хрущова від лібералізації суспільства.

І. Шістдесятники. Зародження дисидентського руху.Видатним явищем духовного життя стала поява нового покоління інтелігенції -шістдесятників (цей термін вживався вже па поч. 60-х pp.). Провідними постатями серед них були письменники і поети: І.Драч, Л.Костенко, М.Вінграновсьий, В.Симоненко, В.Стус, С. Гуцало, І.Калинець, художники А.Горська, П.Заливаха, В.Кушчір. літературні критики 1.Світличний, І.Дзюба, Є.Сверстюк, діячі кінематографу С.Параджанов, Л.Осика, Ю.Іллєнко та багато інших.

Виховане в умовах ідеологічної лібералізації, нове покоління інтелігенції викривало перекоси і лицемірство офіційної культури, сповідувало свободу самовираження, прагнуло до пошуку нових форм і стилів художньо-естетичного пізнання світу. Воно вимагало гарантій вільного розвитку українського народу, його культури і мови. Все це не могло не викликати незадоволення з боку влади. Шістдесятників почали звинувачувати у відході від "марксизму-ленінізму", "формалізмі", "космополітизмі", обмежувати їх творчу діяльність, а згодом перейшли до репресій проти них.

Однак, частина нового покоління не зріклася своїх поглядів і пішла на конфронтацію з владою. Саме шістдесятники склалиядро дисидентського руху, учасники якого вимагали радикальних змін, і стали провідниками національного відродження. (Питання про дисидентський рух в Україні буде викладено далі), Національно-культурні процеси переходили встановлені партією рамки лібералізації й на поч. 60-х pp. почали переслідуватися. У 1962-1963 pp. "відлига" в національно-культурній сфері припинилася.

Прикметним є той факт, що у 1959 p. конгрес США прийняв закон про "Тиждень поневолених націй", до числа яких потрапила й Україна.

ІІ. Економічно-соціальні зміни.Поставивши завдання "наздогнати і перегнати Америку" і пообіцявши за 20 років побудувати в СРСР комунізм, М.Хрущов розгорнув широку програму реформування економіки. Економічні реформи, проведені в 50-ті роки, радикально змінили умови розвитку промисловості і сільського господарства.

Позитивні наслідки мали, зокрема:

* децентралізація керівництва економікою, запроваджена у 1957 p. Керівництво промисловістю було передано раднаргоспам економічних районів, які управляли промисловістю на своїй території, незалежно від профілю. В Україні було створено 11 економічних районів;

* збільшення асигнувань назабезпечення науково-технічного прогресу;

* підвищення самостійності колгоспів і радгоспів;

* ліквідація машинно-тракторних станцій і передача їх майна колгоспам і радгоспам;

* збільшення закупівельних цінна зерно(у 7 разів), картоплю (у 8 разів), продукцію тваринництва (у 5,5 рази).

Друга пол. 50-х pp. стала періодом помітного економічного зростання, сільське господарство вперше стало рентабельним. Сільське ж господарство стало справжнім полігоном для різного роду непродуманих реорганізацій і нововведень, нереальних понадпрограм (цілинна епопея, небачене розповсюдження кукурудзи і т.п.), що негативно позначилося на виробництві сільськогосподарської продукції. У кін. 50-х - поч. 60-х pp. почалося падіння темпів економічного зростання.Якщо за 1951-1958 pp. промислова продукція щорічно зростала на 12,3%, то за 1959-1965 pp. - на 8,8%. З 1950 по 1958 рік обсяг валової продукції сільського господарства республіки зріс на 65%, а в 1958-1964 pp.-на 3%.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Період посилення сталінського тоталітарного режиму (1945-1953 pp.).	\|	Період застою і кризи радянського суспільства (1964-1985 pp.).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.