Метод капілярного підняття

Якщо занурити в воду частину капілярної скляної трубки, то в результаті змочування скляної поверхні утворюється ввігнута поверхня (меніск).

Рисунок

З формули Лапласа відомо, що капілярний тиск, який виникає при викривленій поверхні діє в напрямку “стягування” поверхні в результаті виштовхуючої сили, рідина піднімається у капілярі до того часу, поки вага водяного стовпчика не врівноважує діючу силу, яка чисельно дорівнює капілярному тиску.

, де

В момент рівноваги F₁=F₂ сила тяжіння стовпчика рідини

h - висота стовпчика Н₂О;

r - радіус кривизни меніска;

R – радіус капіляра;

g - прискорення сили тяжіння;

r - густина рідини;

s - поверхневий натяг.

У випадку незмочування Q>90°, cosQ<0 тому h<1, тому рівень рідини повинен опускатися. У випадку повного змочування і при малих значеннях R, cosQ = 1 (Q = 0).

Звідси видно, що висота підняття обернено пропорційна радіусу капіляра і для тонких капілярів “R” досягає досить великих значень.

Визначивши висоту підняття, можна розрахувати s

капілярна постійна і показує на яку висоту піднімається рідина при даному радіусі капіляра.

Капілярне підняття глибинних вод в грунтах забезпечує існування рослинного покрову землі (вода в деревах піднімається до самих високих місць).

Перевага: висока точність.

Недолік: рідина повинна змочувати капіляр.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Метод максимального тиску в газовому пухирці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.