Об’єкт та предмет охорони праці

Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки

Питання самостійного опрацювання

Лекція 1. Вступ. Правові та організаційні основи охорони праці. Управління охороною праці

1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки.

2. Законодавство України про охорону праці.

3. Комплексне управління охороною праці,його складові та основні завдання.

1. Соціальний діалог в Європейському Союзі й Україні.

2. Міжнародні стандарти SA 8000 “Соціальна відповідальність” і ISO 26000 “Настанова по соціальній відповідальності”.

3. Загальна структура, завдання та функції системи управління охороною праці на підприємстві.

4. Розслідування нещасних випадків на виробництві.

Рекомендована література

1. Батлук В.А., Кулик В.М., Яцюк Р.А. Охорона праці: навч. посібник.– Львів: – Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 388 с.

2. Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці. – К.: Знання, 2008. – 302 с.

3. Жидецький В.Ц. та ін. Охорона праці. – Львів: Афіша, 2000. – 348 с.

4. Законодавство України про охорону праці: У 4 т. – К.: Основа, 1995.

5. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навч. посібник. – 2-ге вид., стер. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2007. – 496 с.

6. Кучерявий В.П., Павлюк Ю.Є., Кузик А.Д. Охорона праці: Навч. посібник. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368 с.

7. Яремко З.М., Тимощук С.В., Третяк О.І. та ін. Охорона праці: навч. посібник. – Львів: Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – 374 с.

Експерти МОП на підставі аналізу статистичних даних визначили, що нещасні випадки на виробництві займають третє місце (19%) серед причин передчасної смерті людей у світі після ракових (32%) і серцево-судинних захворювань (23%). Переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років, що були не просто робітниками та службовцями, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все годувальниками сімей, батьками. Тому зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров᾽я, а тим більше життя.

Окрім соціального, охорона праці має важливе економічне значення – це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов᾽язані з нещасними випадками, складають 1% світового валового національного продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.

Вивченню питань охорони праці приділяється серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники інших наук та фахів вивчають проблеми створення безпечних та нешкідливих умов і засобів праці. Саме на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про людину виникла охорона праці як галузь науки. Головними об᾽єктами її досліджень є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва. На підставі цих досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров᾽я і працездатності людини в процесі праці.

Таким чином, охорона праці (ОП) – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів (предметОП), спрямованих на збереження здоров’я та працездатності працівників (об’єктОП) під час трудової діяльності.

Правовізаходи охоплюють законодавчі акти загального та спеціального призначення.

Соціально-економічнізаходи передбачають використання економічних методів управління охороною праці і охоплюють: обов’язкове соціальне страхування працівників від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці.

Організаційно-технічнізаходи спрямовані на забезпечення такого рівня організації праці та таких інженерно-технічних рішень з безпеки праці, які б унеможливили вплив на працівників шкідливих і небезпечних виробничих факторів під час трудової діяльності.

Санітарно-гігієнічнізаходи передбачають проведення наукових досліджень щодо впливу виробничих факторів на здоров’я людини та встановлення гранично допустимих рівнів цих факторів на робочих місцях, а також проведення лабораторних досліджень з метою встановлення відповідності умов праці на робочих місцях вимогам нормативних актів з питань охорони праці.

Лікувально-профілактичнізаходи передбачають обов’язкове проходження попереднього та періодичних медичних оглядів для певних категорій працівників з метою збереження їхнього здоров’я чи здоров’я людей, які контактують з ними, а також особливі вимоги до охорони праці жінок, неповнолітніх осіб та інвалідів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання для узагальнення	\|	Права громадян на охорону праці під час укладення трудового договору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.