Методи професіографії

У процесі психологічного вивчення професій використовуються методи, за допомогою яких можна зібрати інформацію про особливості професійного середовища, зміст професійних завдань і психологічних вимог до спеціалістів, які з них випливають, про властивості суб’єкта праці і його вимоги до умов праці, а також методи структурування одержаної інформації.

1. Метод вивчення виробничої документації. Використовують для збору об’єктивної інформації про процес праці. Це аналіз службових анкет, характеристик, звітів.

2. Метод опитування. У 20-тих роках ХХ ст.. це був основний метод збору професіографічного матеріалу. Найбільш поширенішим у цей час були опитувальні листи О.Ліпмана, зміст яких складали 150 запитань для характеристики професій середньої і вищої класифікації. Кожне питання починалося зі слів “Чи потрібно для вашої професії...” і подавався перелік якостей, які можуть мати професійно важливе значення для тієї чи іншої спеціальності, наприклад, висока концентрація уваги протягом тривалого часу, швидка реакція на певні зорові і слухові сигнали, швидка пристосовуваність до нових і незвичайних умов, тощо.

Спеціаліст мав вибрати одну з трьох можливих відповідей: 2 – потрібно постійно; 1 – потрібно інколи; 0 – не потрібно ніколи. У сучасній професіографії метод опитування використовується переважно з допоміжною метою, наприклад, для з’ясування ставлення спеціаліста до своєї професії, мотиви вибору, труднощі професії і т.д.

метод опитування може застосовуватися у формі усної бесіди.

3. метод спостереження. Спостереження може бути безпосереднім і опосередкованим. Опосередковане здійснюється за допомогою різної апаратури: секундоміра, фотоапарата, камери, диктофона і т.п. Реєструються елементи трудового процесу, які мають якісну характеристику і які до того ж можна виразити у кількісних показниках: тривалість і повторюваність операцій, планування роботи, сенсорне і моторне навантаження і т.п.

4. Самоспостереження і самозвіт. Самоспостереження – активний процес відображення людиною ходу власної професійної діяльності. Самозвіт – спеціаліст отримує команду “думати в голос” в процесі роботи, тобто проговорювати кожну операцію, кожен етап стеження за приладом, сприймання сигналу, тощо. Допомагає усвідомлювати моменти, на які раніше не звертав уваги (диктофон).

При використанні так званого “трудового методу” психолог-дослідник сам оволодіває професією і спостерігає за собою, маючи змогу аналізувати професію з середини, глибше зрозуміти її психологічну структуру лише не дуже складні професії, оволодіння якими не передбачає тривалого часу. Цей метод широко використовувався в 20-ті роки ХХ ст.. для розробки професіограм багатьох спеціальностей середнього рівня кваліфікації. Готувався детальний план самозвіту, на основі якого психолог після кожного дня роботи складав протокол робочого дня, що містив 5 основних пунктів.

· Детальний опис робочого дня (зміст роботи, випадки, що впливають на успішність роботи).

· Причини труднощів (наприклад, розгубленість, недостатня гнучкість пальців, низький рівень розподілу уваги і т.п.).

· Причини полегшення у даний день порівняно з попереднім (тобто, самозвіт про значення набутих навичок).

· Реєстрація появи професійної втоми, помітної протягом робочого дня (втома очей, рук, ніг, хребта).

· Загальні зауваження: підсумкові відомості, одержані протягом робочого дня про професійну діяльність, рекомендації, які стосуються внесенню змін у процес праці з метою підвищення її продуктивності.

5. Експериментальний метод. Передбачає наявність спеціально обладнаних лабораторій, де можна моделювати виробничі операції, відтворювати умови праці і вплив середовища на людину.

Природній експеримент – на місці роботи за згодою керівництва.

6. Метод аналізу практичних ситуацій. Поведінка людей у певних складних ситуаціях. Вивчаються причини допущення бракованої продукції, аварій, травматизму і т.п. з метою встановлення ролі психологічного фактору в даних явищах.

В психографії виділяють чотири основних типи помилок: сенсорного типу (пов’язані з прийомом інформації, роботою аналізаторів та якістю уваги); гностичні (викликані неточною переробкою інформації, пов’язаною з пам’яттю, мисленням і т.п.); виконавчі реакції ( пов’язані з недостатньою активністю функцій психомоторики та мислення); особистісного типу (пов’язані з проявами особливостей мотивації, вольових якостей, організаторських здібностей спеціаліста тощо).

Кінцевою метою аналізу помилок і поведінки є виявлення вимог до психологічної структури особистості і всановлення психологічних протипоказань до даної професійної діяльності.

7. Алгоритмічний метод у професіографічному дослідженні. Алгоритм – це суворо визначена послідовність трудових дій, яка неминуче веде до розв’язання задачі певного класу. Алгоритмічний аналіз професії дає змогу поступово спостерігати характер операцій і встановити ланки процесу, в яких найчастіше трапляються аварії і помилки, і які необхідно вдосконалити насамперед.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОСНОВИ ПРОФЕСІОГРАФІЇ	\|	Види функціональних ризиків банку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.