• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Соціальний аналіз

Термінологічний словник

Бенефіціатори проекту– групи населення, які отримують вигоди (додаткові доходи, поліпшення умов та якості життя, підвищення кваліфікації, зниження негативних впливів зовнішнього середовища тощо) від реалізації проекту.

Населення проекту– всі групи населення, яких безпосередньо або опосередковано стосується проект і до яких належать: особи, що проживають у районі і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об’єкта, а також члени їх родин, робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць; люди, у способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту, споживачі продукції проекту.

Соціальне середовище проекту– це соціальні аспекти оточення проекту, визначені за такими синтетичними соціологічними характерис-тиками: етнічно-демографічна характеристика, соціально-культурний рівень, соціально-організаційна структура, а також спосіб і рівень життя населення регіону, де реалізується проект.

Соціальний аналіз проекту–функціональний аспект проектного аналізу, метою якого є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу отримати підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

Задача 1. Мелітопольська компанія «Універсал» працює на ринку автомобільних вузлів понад 50 років. У перші роки вона випускала понад 30 різноманітних крупних вузлів автомобіля, але останнім часом спеціалізується на виробництві задніх автомобільних мостів. Споживачами продукції компанії є відомі автомобільні підприємства – ГАЗ, АвтоВАЗ, АвтоЗАЗ. Але попит на цю продукцію постійно знижується внаслідок розширення випуску передньопривідних автомобілів.

Розвиток світового автомобільного ринку, інтеграція країни у міжнародний простір вимагало від компанії підвищення якості, вдосконалення дизайну і зниження цін на продукцію. Проте інноваційна пасивність компанії була зумовлена не тільки неефективністю її керівництва, але й значною урядовою підтримкою. З метою захисту національного виробника уряд прийняв постанову про заборону ввезення імпортних комплектуючих, що заміщують продукцію «Універсалу». Тільки після відмови АвтоВАЗу продовжити співробітництво керівництво «Універсалу» вирішило розпочати проект реструктуризації компанії з метою випуску нової конкурентоспроможної моделі моста, яка має відповідати зростаючим вимогам споживачів і водночас бути відносно дешевою. Це планувалося досягнути за рахунок модернізації обладнання, скорочення персоналу, а також впровадження технологій ресурсозбереження. Призначення у липні 1999 року нового генерального директора колектив компанії зустрів з надією. Петро Гнатович Засуха, який очолив компанію, закінчив Севастопольський приладобудівний інститут і пройшов трудовий шлях від техніка-технолога до головного інженера виробництва силових агрегатів. Незважаючи на молодість (йому тільки виповнилося 40 років), новий директор користувався повагою колективу і мав авторитет висококваліфікованого фахівця.

Першим кроком Петра Гнатовича стало створення команди менеджерів, які почали працювати над проектом реструктуризації підприємства для виходу його з кризового стану.

Поданий на затвердження проект реструктуризації передбачав такі заходи: закриття дочірнього підприємства, яке виробляло вузли і агрегати для «Універсалу», перенесення його виробничих потужностей безпосередньо в головну компанію; об’єднання значної кількості невеликих обробних і складальних дільниць у два великих підрозділи з метою скорочення витрат і вирішення проблем переміщення матеріалів і виробів; впровадження нової виробничої структури, яка будується відповідно до обробки однорідних компонентів різних підрозділів і дільниць в окремі виробничі групи; скорочення персоналу головної компанії удвічі – з 2600 до 1380 працівників; заборону втручання профспілок у підготовку і прийняття управлінських рішень, виведення представника профспілок з Ради директорів; упровадження нової організації праці: чітке розмежування виробничих операцій згідно зі структурою і спеціалізацією робочих місць, перехід до гнучкого виробництва, зменшення нормативів часу на технологічні і допоміжні операції, скорочення пільг, тарифів і ставок заробітної плати при підвищенні інтенсифікації праці.

У компанії було оголошено про переатестацію всього персоналу протягом року. Система атестації була спрямована на мотивацію підвищення професійності персоналу компанії, для чого були організовані курси підвищення кваліфікації, освоєння нових спеціальностей. Впроваджена система фінансових стимулів мала позбавити персонал компанії опору від широкомасштабних змін.

Організаційна культура, яка панувала в компанії до початку реструктуризації і базувалася на принципах патерналізму, почала відмирати. Керівництво почало формувати нову корпоративну культуру, спрямовану на підвищення відповідальності, ініціативності персоналу, впровадження демократичних стимулів управління. Формуючи завдання кадрової політики, Петро Гнатович Засуха на зборах трудового колективу проголосив: «Ми вважаємо, що людські ресурси є не фактором витрат, який необхідно мінімізувати, а наш найголовніший ресурс, який слід цілеспрямовано розвивати».

Через два роки в компанії залишилося працювати 970 осіб. Середня заробітна плата зросла вдвічі і становить приблизно 250 дол. на місяць, загальна рентабельність компанії – 18 %. Здавалось, що фінансові результати проекту реструктуризації довели доцільність його реалізації.

Використовуючи дані, статистичні соціологічні матеріали по Мелітопольській області, Інтернет-видання, а також інші інформаційні джерела необхідно:

1. Обґрунтувати, які з елементів соціального аналізу необхідно вклю-чити до аналізу проекту реструктуризації.

2. Визначити населення проекту, його бенефіціаторів та ідентифікувати види впливу і соціальні наслідки результатів проекту на різні групи населення.

3. З позицій соціолога-аналітика проекту визначити, за якими показ-никами соціального середовища слід порівнювати ситуації «з проектом» і «без проекту» для прийняття рішення про доцільність реалізації проекту реструктуризації.

4. Розробити програму соціальної підтримки проекту.

Враховуючи, що компанія знаходиться у місті, яке є промисловим центром Південної України, слід визначити, наскільки зміни в компанії «Універсал» вплинуть на соціально-економічний стан регіону. Використовуючи інформацію, подану у ситуації, можна розрахувати зміну найважливіших показників, які характеризують рівень зайнятості і громадської активності, а також соціальну структуру проекту. Для розробки програми соціальної підтримки проекту необхідно скористатися методами інноваційного менеджменту і соціології, спрямованими на подолання опору змінам.

Задача 2. Розрахуємо соціально-екологічну ефективність нововведень.

Розглядаються два фактори:

1) вплив покращання стану навколишнього середовища на різні аспекти життя населення;

2) облік вилучення сільськогосподарських угідь на промислове та цивільне будівництво в розрахунках ефекту. Вихідні дані для розрахунку наведені у таблиці 10.1.

Приймаємо:

1) усі розрахунки виконано з урахуванням фактора часу;

2) для першої частини задачі розраховуємо ефект за рік;

3) для другої частини задачі враховуємо строк експлуатації будинку за 10 років, коли закінчується використання землі для сільгоспугідь;

4) припускаємо, що у вартість квартплати входять витрати на ремонт та утримання будівель.

Таблиця 10.1 – Розрахунок соціально-екологічного ефекту в результаті будівництва житла для населення

Продовження табл. 10.1

Рішення

Перша частина

Витрати на прання білизни розраховуються як

,

де Д_г – кількість календарних днів у році. При цьому для базового
варіанта

С_смб = · 10 · 10 · 10³ = 7,3 млн грн.;

С_смн = · 10 · 10 · 10³ = 2,433 млн грн.

Витрати на сплату за листками непрацездатності для дорослого населення при захворюваннях знаходяться за формулою

С_лік = Д_г · З_n1дн · n_c,

де n_в31 = (1 – У_д – У_п) · n_см = (1 – 0,33 – 0,33) = 1; відповідно С_лік = 6 · 5,9 · 1 · 10⁴ = 3 54 тис. грн.

С_лік = 3 · 5,9 · 10⁴ = 177тис. грн.

3. Ефект від збільшення вільного часу населення в результаті меншої його витрати на проведення ремонтів квартир, робіт на садово-городніх ділянках і використання його на підвищення свого культурного та професійного рівня, роботу за сумісництвом і т. ін.

При цьому в розрахунках береться до уваги і кількість пенсіонерів у сім'ї, тобто

n'_cм = n_пр+n_пс = 1+1 = 2,

де n_пр – кількість працюючих у сім’ї, чол.:

n_пр= n_в31= 1;

= (t_cвб – t_свн)Е_св1 · n'_см · n_c;

в_с = (100 – 40) · 1,2 · 2 · 10⁴ = 1,44 млн грн.

Загальний ефект від поліпшення умов навколишнього середовища виражається у зменшенні витрат на оплату захворювань, прання білизни та збільшенні вільного часу населення і розраховується як

= (С_стб – С_стн) + (С_ст.лік – С_{ст лік}) + З_св – К = (7,3 – 2,433) + (0,354 –
– 0,177) +1,44 – 4,5 = 1,984 млн грн.

Друга частина

1. Розрахунок вартості землі за первинною вартістю з урахуванням зношення здійснюється за формулою.

С_п = См²(1 – U)M³ = 2 (1 – 0,9) · 10 · 10⁴ = 20 тис грн.

2. Величина прибутку, який втрачається у зв’язку з вилученням сільгоспугідь, від виробництва зернових культур АП розраховується як

ΔП = Ц_1т · У_р1 · γ_пр · М³ · T_с (1 – U ) = 200 · 20 · 0,3 · 10,10 = 120 тис. грн.

Усього втрати від вилучення сільгоспугідь П_от становитимуть:

П_от = 0,02 + 0,12 = 1,14 млн грн.

3. Ефект від будівництва та використання житла Е_ж має місце за рахунок:

а) одночасних виплат власникам вартості квартир С_кв:

С_кв= С_кв1 · п_кв= 3500 · 1000 = 3,5 млн грн;

б) квартирної плати за 10 років К_в

К_В = К_В1 · п_кв· Т_с (1– U ) = 400 · 1000 · 10 = 4 · 10 ⁶;

в) оплати оренди С_ор

С_ор = С_ор1 · Т_с (1– U ) = 12000 · 10 =120 тис. грн;

г) сумарний ефект в житловому господарстві З_ж

З_ж = С_кв + К_В + С_ор – С_ср = (3,5 + 4 + 0,12 – 5) · 10 ⁶= 2,62 млн грн.

Загальний ефект за другою частиною задачі Е₀ :

Е₀ = Е_фж – П_от = (2,62 – 0,14) · 10 ⁶ = 2,48 млн грн.

Таким чином, обидва заходи покращання навколишнього середовища та будівництва житла – ефективні.

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність екологічного аналізу проектів?

2. Чим викликана підвищена увага до збереження стану навколишнього середовища?

3. Які основні джерела негативного впливу на стан навколишнього середовища?

4. Які види робіт включає план заходів щодо зменшення шкідливого впливу реалізації нововведень на довкілля?

5. Які типи негативного впливу проекту на стан навколишнього середовища відомі?

6. Як їх усунути або зменшити?

7. Які види соціально-економічних збитків при реалізації проекту можуть виникнути?

Тести

1. Соціальна привабливість проекту визначається з точки зору:

а) користувачів проекту;

б) населення регіону, в якому реалізується проект;

в) поліпшення соціального середовища проекту;

г) усі попередні відповіді вірні.

2. На якій стадії життєвого циклу проекту відбувається пошук зацікавлених осіб проекту:

а) експертиза;

б) розробка концепції проекту;

в) реалізація проекту;

г) обґрунтування проекту.

3. Оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації проекту, вимагає:

а) оцінити населення з точки зору демографічних, соціальних особи-востей, умов мешкання, зайнятості, відпочинку та визначити ступінь впливу проекту на ці параметри;

б) оцінити можливість поліпшення рівня життя;

в) оцінити ступінь впливу проекту на умови мешкання, зайнятості та відпочинку населення тощо;

г) спрогнозувати зміни соціокультурних параметрів населення.

4. На які характеристики зовнішнього середовища в більшій мірі може вплинути проект:

а) природно-кліматичні;

б) демографічні;

в) соціально-культурні;

г) етнічні.

5. Участь населення регіону в проекті означає:

а) надання робочої сили;

б) моніторинг проекту;

в) консультування з відбору та планування проекту;

г) усі попередні відповіді вірні;

д) вірні лише а) та б).

Контрольні питання

1. Мета соціального аналізу проекту.

2. Основні компоненти соціального аналізу.

3. Типи проектів, для яких оцінка соціального аспекту є обов’язковою.

4. Основні складові соціального середовища проекту.

5. Поняття «населенням проекту» і «бенефіціари проекту».

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. I етап. Аналіз впливу типів ринку на цінову політику.
3. I. Аналіз контрольної роботи.
4. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
5. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
6. III. Аналіз ринку
7. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
8. SWOT-аналіз у туризмі
9. SWOT-аналіз.
10. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
11. V. Нюховий аналізатор
12. VI етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами.

Переглядів: 435