• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ПІДПРИЄМСТВА

ТЕМА 2. ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА

1. Конкурентне середовище підприємства; умови його формування та чинники

впливу:

- зовнішнє середовище непрямого впливу ( РЕST-аналіз);

- зовнішнє середовище безпосереднього впливу.

2. Методика діагностики конкурентного середовища.

1.КОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВА,

УМОВИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ ТА ЧИННИКИ ВПЛИВУ

Зовнішнє середовище неоднорідне і відрізняється за силою, періодичністю та характером впливу на підприємство.

З позиції сучасного менеджменту зовнішнє середовище розглядається як сукупність суб”єктів і сил, що знаходяться за межами підприємства і здійснюють будь-який вплив на його стан.

Всі підприємства залежать від зовнішнього середовища непрямої дії, яке як правило, знаходиться поза впливом керівників. Але в одних і тих же умовах одні підприємства розвиваються і досягають успіху, а інші банкротують.

З кожним роком керівництво вимушене враховувати все більшу кількість факторів зовнішнього середовища, які набувають глобального характеру.

Зовнішнє середовище розглядається як дворівнева система:

- мікросередовище (безпосереднє оточення);

- макросередовище (непряме оточення).

Макросередовище ( ЗС непрямого впливу) включає наступні фактори:

- економічні; - конкурентні організації;

- споживачі; - техніку і технологію;

- законодавство; - профспілки;

- урядові акти; - систему цінностей у суспільстві;

Діагностика середовища непрямого впливу на підприємство здійснюється шляхом оцінки та аналізу економічних, технологічних, соціальних, політичних, ринкових та міжнародних факторів.

У світовій економічній науці аналіз основних факторів (елементів макрооточення) зовнішнього середовища називається РЕST-аналізом.

РЕST - абревіатура назв різних середовищ.

Р – політичне; Е - економічне; S – соціокультурне; Т – технологічне.

РЕST-аналіз ставить за метувиявити ті фактори зовнішнього середовища, які найбільш впливають на підприємство, а також передбачити динаміку впливу цих факторів (сприятливу чи не сприятливу).

Діагностика зовнішнього середовища безпосереднього впливу.

Мікро оточення, або до середовища безпосереднього оточення (впливу), відносять ту частку ЗС, з якою підприємство безпосередньо взаємодіє.

Об”єктами вивчення є всі елементи галузевого ринку.

Завдання аналізу полягає в оцінці стану та розвитку ситуації на ринку і визначенні конкурентних позицій підприємства на ньому.

До факторів зовнішнього середовища підприємства безпосереднього впливу відносять фактори, які впливають на існування самого підприємства та на конкретні результати його діяльності.

До таких факторів відносять:

- галузь та конкурентне середовище;

- споживачі (покупці);

- партнери-організації;

- профспілки;

- місцеві органи влади.

Кожний з названих факторів може призвести до банкрутства підприємства.

ГАЛУЗЬ являє собою групу підприємств, що випускають однорідну продукцію та конкурують на одному ринку.

Стан ринкового середовища в галузі може бути представлено значеннями ряду технічних і економічних характеристик. Найважливішими з них є: продукти, послуги, розмір ринку, темпи зростання ринку, сумарні виробничі потужності, рівень задоволення попиту, кількість конкурентів та їх структура, кількість та структура покупців, інтенсивність конкурентної боротьби та ін.

Конкурентне середовище представлене значною кількістю самостійних підприємств. Які прагнуть зміцнити свої конкурентні позиції.

Аналіз має встановити. Які сили визначають ступінь конкурентної боротьби. До таких факторів можна віднести:

- розміри ринку;

- темпи зростання ринку та стадії життєвого циклу;

- потужності;

- перешкоди для виходу на ринок5 або виходу з нього;

- рівень стандартизації товарів; швидкі технологічні зміни; вимоги до розміру капіталовкладень;

- вертикальна інтеграція;

- прибутковість галузі;

- економія на масштабах виробництва;

- швидке відновлення асортименту продукції.

Умови конкурентного середовища можуть бути як сприятливими, так і несприятливими.

Можна виділити три групи умов формування конкурентного середовища:

1-група - умови КС, що формуються державою.

2-група - умови КС, що формуються конкурентами на ринку (механізми встановлення загальних на ринку правил гри).

3-група - умови КС, що формуються кожним учасником ринку у процесі його ділової активності.

У процесі аналізу конкуренції варто звернути увагу на:

- поточне становище конкурентів (які в них позиції в стратегічній групі, які конкуренти підсилюють позиції, які в галузі попит і його динаміка);

- можливі стратегії конкурентів (внутрішнє зростання, розширення через поглинання та ін.);

- потенціал конкурентів (технологічні, фінансові та інші можливості);

- цілі конкурентів (збільшити частку на ринку, переміститись в групу лідерів і т.д.).

Проаналізувати конкурентну структуру ринку дозволяє інформація про розподіл часток ринку між підприємствами.

Для цього доцільно використовувати коефіцієнт концентрації ринку та індекс Хердіндала-Хіршмана, що характеризують перевагу на ринку того чи іншого підприємства.

Коефіцієнт концентрації ринку (СR) являє собою процентне відношення всього продажу товарів підприємствами з найбільшими частками на ринку до загального обсягу продажу і розраховується за формулою:

де: Q_k - обсяг продажу k-го великого підприємства;

Q_j - обсяг продажу j-го невеликого підприємства;

m - кількість найбільших за часткою (за часткою на ринку) підприємств;

n - число невеликих (за часткою на ринку) підприємств.

Індекс Хердіндала-Хіршмана (ННІ) визначається як сума квадратів часток на ринку кожного великого підприємства

D_k - частка k-го підприємства на ринку;

m – число підприємств на ринку.

Індекс Херфіндала-Хіршмана трактується як найбільш адекватна характеристика інтенсивності конкуренції. Чим вище значення ННІ, тим більший вплив великих підприємств.

Цей показник рекомендується використовувати у сполученні з коефіцієнтом конкуренції (CR).

Коефіцієнт конкуренції ринку доцільно розраховувати як суму часток трьох найбільших підприємств:

CR=

CR – коефіцієнт концентрації трьох найбільших підприємств;

Д - частка великого підприємства;

m-3 - число обстежуваних підприємств.

При цьому якщо CR 70%, а величина ННІ-2000, то можна говорити про високий ступінь концентрації ринку і про слабкий розвиток конкурентного середовища.

Якщо CR 45%, але менше 70%, а ННІ 2000 - то це помірний ступінь концентрації ринку.

Коли ж CR - 45, а ННІ 1000, - ринок характеризується ступенем концентрації і його можна характеризувати як нормальний для конкуренції.

Ринок з нормальною ринковою конкуренцією вважається безпечним, коли на ринку є:

- 10 і більше підприємств;

- одне підприємство не займає більше як 31 % ринку;

- два підприємства не займають більше ніж 44% ринку;

- три підприємства не займають більше як 54% ринку;

- чотири підприємства не займають більше 63% ринку.

В Українському законодавстві такі критерії визначення монопольного (домінуючого) становища об”акта господарювання: перевищення часток одного суб”акта господарювання: перевищення часток одного суб”акта - 35 %; 2-х або 3-х - 50 %; 4-5 70 %.

3. МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА

Оцінка рівня та прогноз конкуренції на ринку під впливом факторів конкуренції, розпізнавання та визначення характеру, ознак, виявлення причин відхилень у стані конкурентного середовища можуть бути здійснені за допомогою таких форм діагностики як:

-аналітична - процес встановлення діагнозу безконтактними методами, аналітичної маркетингової інформації за допомогою методів конкурентного аналізу;

- експертна - базується на інформації отриманій контактними методами, за допомогою проведення соціальних експертних опитувань у ході дослідження;

- діагностика на моделі - дозволяє одержати інформацію про об”єкт діагнозу шляхом імітаційного моделювання.

РЕЗУЛЬТАТОМ ДІАГНОСТИКИ має бути діагноз того визначення і опис поточного і перспективного стану конкурентного середовища.

АНАЛІТИЧНА ДІАГНОСТИКА конкурентного середовища проводиться за такими етапами:

1. Формується перелік підприємств, що діють на ринку та створюють його конкурентне середовище;

2. Збирається вихідна інформація за аналізований період і базисний.

3. Всі вартісні та фінансові показники приводяться до порівняльних значень (за курсом Національного банку України).

Потім експертним методом встановлюється стан обраного ринку (ринок покупця чи продавця).

Стан ринку характеризується системою показників:

- Розраховуються характеристики, що відображають стан ринку:

1. інтенсивність конкуренції: -за динамікою ринку;

-рентабельністю ринку;

-розподілом ринкових часток;

2. узагальнюючий показник інтенсивності конкуренції;

3. рентабельність ринку;

4. обсяг ринку: -обсяг ресурсів підприємства;

- обсяг ресурсів конкурентів;

- кількість підприємств;

- ринкова частка підприємства;

- темп приросту ринкової частини підприємства;

- прибуток підприємства.

- Визначаються ринкові частки підприємства, будується таблиця ринкових часток підприємств та розраховуються середні ринкові частки, що перипадають на одне підприємство.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. WEB - сайт підприємства в Інтернет
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Автопідприємства вантажних автомобілів
6. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
7. Активами торговельного підприємства
8. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
9. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
10. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
11. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
12. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.

Переглядів: 682