МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІДПЛАН ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕТОДИЦІ ВИКЛАДАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ШКОЛІ Лекція № 14
ТЕМА: 1. Сучасні наукові підходи до моделювання й організації навчально-виховного процесу в середній загальноосвітній школі. 2. Інтерактивні технології навчання на уроках образотворчого мистецтва. 3. Колективно-творча діяльність на уроках образотворчого мистецтва Без прагнення до наукової праці вчитель елементарної школи попадає під вплив трьох демонів: механічності, рутинності, банальності, він - застигає, починає опускатися. А. Дистверг Шкільна практика частіше вказує на те, що вчитель середнього загальноосвітнього навчального закладу рідко прагне до науковості у своїй педагогічній діяльності. Але саме наука й відповідна їй теорія містять теоретичне обґрунтування, узагальнення досягнень практики, указують на перспективні шляхи її розвитку; роблять діяльність учителя свідомою, організованою на відміну від простого функціонування. У сучасному діловому світі більше, ніж у будь-які інші історичні часи, єдиним настійним фактором є зміни. М. Уоттерман У наш нестабільний час швидких змін актуальним стає звернення до синергетичного підходу, що з'явився в середині XX ст. На рубежі століть ідея розвитку, еволюції проникає не тільки в усі галузі природних явищ, але й поширюється на соціальну сферу. Цей факт знайшов своє втілення у формуванні нового наукового напрямку, що спрямований на вивчення механізмів самоорганізації складних систем в умовах нестабільності — синергетики. Ученими було визначено, що природні системи (до яких відноситься людина) здатні до самовідновлення, пристосування до непостійних умов. У соціальних системах (до яких відноситься школа й навчальний процес) самовідновлення відбувається важче. Одне із завдань синергетики — вивчення механізмів самоорганізації й саморозвитку в природі й перенесення їх на людське суспільство. Засновниками цього філософського напрямку є вчені П.Пригожин, Г. Хакен, С.П. Курдюмов і ін. Синергетика походить від грецького «синергос» — спільно діючий. Користуючись головними положеннями синергетичного підходу, можна визначити такі найбільш істотні умови для здійснення процесу самоорганізації педагогічної системи: 1. Педагогічна система повинна бути відкритою для взаємодії й 2. Педагогічна система повинна мати активну «енергетичну» З. Педагогічна система повинна мати вибір шляхів розвитку без здійснення на неї тиску ззовні. 4. Педагогічна система повинна мати „енергетичний” вихід, а 5. Педагогічна система повинна бути зорієнтована на мету саморозвитку учнів, формування в них ціннісних орієнтирів. 6. Основу педагогічної системи становить людина, з його неповторністю, як постійне джерело стихійності й у той же час розвитку. 7. Виділяється новий тип соціальних відносин — взаємодія, 8. Виникнення необхідності діалогу й спільного творчого пошуку фахівцями різних галузей знання. Кожному педагогові варто пам'ятати, що нове розуміння освіченості, моральності, професійної майстерності й заповзятливості виводить на перший план у навчальному процесі розвиток здібностей учнів, самовизначення в діяльності й спілкуванні, самозміну, розкриття природного дару людини, розвиток здібностей мислити, говорити, діяти, а в підсумку — знайти своє місце в цьому світі, самореалізуватися. У процесі засвоєння знань і вмінь учням необхідно розвивати психологічні механізми самоорганізації, тобто знаходження учнями нових здібностей, нових способів дій з науковими поняттями, матеріальними об'єктами, а також звичками спілкування й самоаналізу.
Читайте також:
|
||||||||
|