СИСТЕМНИЙ ПІДХІД

Недоліком освітніх систем є те, що вони

являють собою засіб обробки молодого

покоління, за допомогою ідей, прийнятих

старшим поколінням.

М. Хантфорд

Сучасна наука має тенденцію до аналізу й дослідження не окремих сторін об'єкта вивчення, а розгляд елементів об'єкта у зв'язку з їхнім місцем і роллю в цілісній системі.

Поняття „система” походить від грецького – systema – ціле. По визначенню філософського словника система — це об'єднання деякої розмаїтості в єдине й чітко розділене ціле, елементи якого відносно цілого й інших частин займають відповідні їм місця.

Системний підхід — являє собою створену на базі багатовікового досвіду людства концепцію вирішення завдань, які слабко формалізуються, мають більшу кількість факторів, які треба враховувати при їхньому вирішенні в умовах відсутності достатньої й достовірної інформації про них. Системний підхід дозволяє виявити й досліджувати ті елементи системи, діяльність яких перебуває не на належному рівні, нейтралізувати внутрішні й зовнішні впливи з метою утримання функціонування системи в певному стані.

В узагальненому вигляді можна сформулювати такі головні принципи системного підходу (по Торокіному А.):

• проблеми, завдання, сукупності сил і засобів, які їх вирішують,
представляються у вигляді системи;

• кожна система є підсистемою іншої, більш складної системи,
що впливає на меншу (і навпаки) (так, урок є елементом системи
загального курсу викладання базової дисципліни, а той у свою чергу є елементом системи загальної освіти школяра);

• Система має ієрархічну структуру, елементами й зв'язками якої не можна зневажати;

• система як ціле набуває властивостей, які відсутні в її частин.

Навчальний процес являє собою складну соціально-педагогічну систему, елементами якої є цілі, зміст, методи, форми, результат навчання й учасники навчального процесу (вчителі й учні). Якщо вносяться активні зміни у функціонування якого-небудь елемента, - це відчуває вся система. У педагогічній практиці відомі приклади, коли з'являлися й вгасали окремі інновації, тому що при цьому не відбувалося змін в інших елементах системи (згадаємо, наприклад, педагогів-новаторів з їхніми специфічними методиками й технологіями навчання, які не знайшли широкого застосування). Тому відновлення навчального процесу повинне відбуватися у всіх його складових. Особливо це актуально під час здійснення освітніх реформ. Змінилися цілі освіти, структура навчального року, система оцінювання навчальних досягнень учнів - необхідно обновляти й ставлення до відбору змісту навчального матеріалу, до організації навчально-виховного процесу, до взаємин „вчитель-учень».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД	\|	ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.