Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Функції грошей

Загрузка...

У дослідників грошей нема одностайності у формулюванні їх функ­цій, що визначається прихильністю до різних теорій грошей. Одні акцентують увагу на посередництві грошей при обміні, інші – на їх здатності нагромаджуватись, зберігаючи при цьому внутрішню вартість, треті – на можливості обміну при грошовій оцінці багатства. Навіть у межах однієї наукової школи часто існують різні погляди на економічну природу і функції грошей.

К. Маркс розробив товарну теорію грошей у її довершеному вигляді. Він узагальнив досягнення економічної думки у цій галузі і виділив п’ять функцій грошей як загального товарного еквівалента, які сьогодні називають “класичними”: міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження, засіб платежу, засіб міжнародних розрахунків (світові гроші).

З точки зору товарної теорії, гроші виступають в обігу засобом реалізації вартості товарів. Тому вихідною і центральною серед грошових функцій єфункція грошей як міри вартості. Це означає, що вартість усіх товарів виявляє себе у певній кількості грошей. Саме завдяки цьому гроші можуть бути тим певним еталоном, за допомогою якого вимірюється вартість будь-якого товару і, відповідно, встановлюється ціна товару.

 

Отже, ціна – це вартість товару, виражена в грошах. Ціна – грошова оцінка товару.

 

Надаючи іншим товарам форму ціни, самі гроші ціни не мають: вони не можуть відображати власну вартість у своїй споживній вартості. Але функція грошей як міра вартості себе не вичерпала. Вона збереглася, хоча й модифікувалась.

Гроші виконують функцію засобу обігу,коли виступають посередником у обміні товарів: ТГ–Т(товар – гроші – товар). Застосування грошей розв’язує суперечності натурального товарообміну (бартерного обміну), адже тепер акти продажу і купівлі не обов’язково повинні збіга­тись у часі і просторі. Тепер ж акт продажу (Т-Г)відділяється від акту купівлі (Г-Т). Після реалізації товару можна виручені гроші не витрачати одразу, а нагромаджувати їх. Участь грошей у обміні товарів перетворює останній у обіг товарів,поряд з яким існує обіг грошей.



Интернет реклама УБС

Гроші як засіб обігу реально виступають втіленням мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві, одержуючи взамін гроші. Викону­ючи цю функцію, гроші забезпечують рух товарів від виробника (продав­ця) до споживача (покупця), після цього товари покидають сферу обігу. Водночас, гроші залишаються у сфері обігу, постійно переходячи від одно­го суб’єкта економіки до іншого. Це зумовлює такі особливості грошей як засобу обігу:

• функцію засобу обігу можуть виконувати лише реальні, а не іде­альні (уявні) гроші;

• виникає можливість заміни товару-грошей його знаками,
тобто символічними грошима. Адже гроші у функції засобу обігу виступають тимчасовими посередниками при обміні товарів.

Кількість грошей, необхідних для обміну товарів, зменшується внаслідок появи товарного кредиту, тобто коли товар продається з відстрочкою оплати. Водночас, виникає потреба у грошах для повернення боргу. Тоді гроші виконують функцію засобу платежу(засобу сплати боргових зобов’язань).

Гроші як засіб платежу відрізняються від грошей як засобу обігу тим, що вони вже не є посередником обміну товарів, а лише завершують купівлю-продаж. У момент продажу товару гроші не сплачуються, а покупець в обмін на товар виписує продавцеві боргове зобов’язання, яке погашається (обмінюється на гроші) після закінчення строку кредиту.

Виконання грошима функції засобу платежу зрештою зумовило появу кредитних грошей.

Кредитні гроші – засоби платежу, які є борговими зобов’язаннями економічних суб’єктів.

Першочергове економічне призначення цих грошей: зробити грошовий обіг більш еластичним, здатним відображати потреби товарообігу у готівкових грошах, економити повноцінні гроші, сприяти розвитку безготівкового обігу.

В своєму розвитку кредитні гроші пройшли наступний шлях: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки.

 

Вексель – це зобов’язання чітко визначеної форми, що дає незаперечне право одержання зазначеної суми грошей у термін, який указано у ньому.

 

За своїм походженням вексель є знаряддям товарного або комерційного кредиту, який надають один одному суб’єкти господарювання. Вексель надає можливість скористатися позиковими засобами на умовах їх платності, терміновості і повернення.

Боржник зобов’язаний оплатити вексель, виданий кредитору, у строго визначений строк. Але поки він не настав, кредитор може використати вексель боржника замість грошей при розрахунку за потрібні йому товари. При цьому він ставить на векселі перевідний запис, чим гарантує оплату даного векселя у зазначений строк. Наступний власник товарного векселя може також використати його замінником дійсного засобу платежу, поставивши свій перевідний запис при передачі векселя в оплату за товари. Чим більше перевідних записів на векселі, тим більша гарантія його оплати і тим він надійніший. Так вексель здійснює свій обіг як засіб платежу, поки не надійде строк його оплати.

Пізніше банки почали надавати можливість суб’єктам господарювання скористатися їх позиковими засобами. При цьому кредитні відносини між ними оформлялися кредитною угодою, а вексель банку видавався за наявності певної суми клієнта на депозиті.

Отже, поряд із грошовим виникає вексельний обіг.Вексель – знаряддя комерційного кредиту – набуває форми кредитних грошей, виконуючи функцію засобу платежу.

На ґрунті вексельного обігу виникла більш досконала форма кредитних грошей – банкнота.

 

Банкнота або банківський білет – це вексель банку, який оплачувався золотом за першої вимоги його власників. Цим банкнота відрізняється від векселя.

Спочатку банкноти випускалися в обіг банками в обмін на товарні векселі, що було вигідно як тримачамвекселів (векселі оплачувалися достроково), так і банкам (вони брали за це певну оплату). Первісно банкноти мали вищу надійність, оскільки мали подвійне забезпечення: товаром, оскільки випускалися на базі комерційних векселів, і золотом банку, що забезпечувало їх обмін на золото. Ця форма кредитних грошей одержала широке розповсюдження, вексельний обіг усе більш змінювався банкнотним обігом. Згодом банкноти, виконуючи спочатку лише функцію засобу обігу, стали пануючою формою паперових грошей. В наш час банкноти випускають Центральні банки країн, які по суті, і є національними грошима на всій території держави.

На сучасному етапі у ринковій економіці особливо широкого розповсюдження набули чеки ще одна форма кредитних грошей1. Чеки з’явились на основі чекових рахунків (депозитів) у банках, коли останні надають кредит у безготівкових грошах.При цьому клієнт банку, на ім’я якого відкрито подібний рахунок, розраховується чеками банку-кредитора, а останній оплачує чеки готівкою.

Історично кредитні гроші виникли на ґрунті обігу металевих товарних грошей і виступали як знак (представник) реальних грошей (золота), і як знак кредиту. Вони стали додатковим елементом у платіжно-розрахунковому механізмі ринкової економіки періоду вільної конкуренції, основу якого все ж складали повноцінні (золоті чи срібні) гроші у монетній формі.

Роздвоєння товарного обігу Т–Г–Т на два самостійних акти – Т–Г(продаж) і Г–Т(купівля) – створило можливість і необхідність нагромадження грошей. Гроші стали виконувати функцію засобу нагромадження або засобу утворення скарбу.

Виникнення даної функції стає можливим тоді, коли продавець (виробник) частину виручки від реалізації товарів відкладає на майбутнє, зберігаючи гроші. Ці гроші вилучаються з обігу і перетворюються у скарб. Особливо легко випадає з обігу золото, зберігаючи (консервуючи) свою вартість; так само легко при потребі воно повертається в обіг.

Нагромадження грошей – необхідний елемент виробництва і відтворення (процесу повторення виробництва), без нагромадження грошей (на заміну засобів праці, виплату заробітної плати, закупівлю сировини і матеріалів тощо) відтворення просто неможливе.

Сфера функціонування грошей як засобу нагромадження поступово розділилась на дві частини. У першій, де нагромадження вартості викликане потребами розширеного відтворення і рухом капіталу, має конкретне цільове призначення і є відносно короткочасним, цю функцію виконують грошові знаки (символічні гроші). У другій, де нагромаджується абсолютне багатство у формі скарбу, функціонують товарні гроші – золото.

Розширення міжнародних економічних зв’язків, насамперед світової торгівлі, призвело до появи ще однієї функції грошей – засобу міжнародних розрахунків або світових грошей.Спочатку цю функцію виконували виключно повноцінні (золоті) гроші. У функції світових грошей золото має потрійне призначення:

1) загальний міжнародний платіжний засіб;

2) загальний купівельний засіб;

3) загальне втілення суспільного багатства.

Це означає, що світові гроші комплексна функція, яка, по суті, повторює функції, властиві грошам взагалі. На міжнародній арені гроші скидали із себе “національні мундири”, за образним висловом К.Маркса, переставали бути фунтами, доларами, марками, ґульденами і виступали просто як золото.

Разом із еволюцією грошей відбувалась і еволюція грошових функцій. На думку більшості дослідників, товарні гроші виконували п’ять функцій, які були розглянуті. З появою символічних (паперових) грошей ці функції модифікувались. За умов, коли існував паралельний обіг золотих і паперових грошей, а банкноти вільно обмінювались на золото, паперові гроші могли виконувати лише дві функції – засобу обігу і засобу платежу..

Значне поширення кредитних грошей розпочало процес демонетизації золота,тобто втрати золотом грошових функцій. На заміну золотим спочатку прийшли паперові, а згодом – і безготівкові гроші. Зв’язок золота із кредитними грошима поступово послаблюється, воно вилучається з обігу, утворюючи золоті резерви (скарб) у зливках. Золото повністю замінюється у обігу кредитними грошима (банкнотами), які на золото не обмінюються. За цих умов і відбувається модернізація грошових функцій.

Сьогодні серед теоретиків грошей не існує єдності стосовно функцій сучасних грошей.

Символічні гроші не мають внутрішньої вартості, тому вони не можуть виконувати функцію міри вартості. Ті дослідники, що виділяють цю функцію сучасних грошей, мають на увазі не вартість, а ціну товару. Товар оцінюється через гроші, які, таким чином, виконують функцію розрахункової одиниці (одиниці рахунку).

Одиниця рахунку – функція грошей, яка полягає у визначенні цін товарів і веденні рахунку (обліку).

 

Важливою функцією сучасних грошей є те, що вони виступають засобом обміну.

Засіб обміну – грошова функція, яка спрощує і примножує обмін товарів. Гроші – загальновизнаний засіб обміну, без якого економіка функціонувати не може.

 

Існування загальновизнаного засобу обміну скорочує час обміну товарів, а отже, економить ресурси, які можуть використовуватись або на виробництво додаткової кількості товарів, або на надання додаткових послуг.

 

Гроші також є засобом збереження вартості,тому що вони можуть використовуватись у майбутньому для здійснення купівель чи платежів.

 

Гроші можуть зберігати вартість (нагромаджуватись) лише тоді, коли вони є і засобом обміну. Адже, якщо гроші не можуть використовуватись у майбутньому для купівель і укладення угод, то ніхто не захоче приймати їх в обмін на товари і послуги сьогодні. Водночас, гроші можуть поступово втрачати частину своєї нинішньої вартості (зокрема, внаслідок інфляції), тому засобом збереження вартості (можливо, й кращим, ніж гроші) стають товари, які не втрачають своєї вартості, а ще краще – збільшують її (зем­ля, нерухомість, ощадні рахунки тощо).

Похідною від останньої функції є функція грошей як міри відкладе­них платежів, тобто платежів, які будуть здійснені у майбутньому і вели­чина яких встановлюється у грошовому виразі.

Таким чином, із чотирьох функцій грошей найбільш суттєвою є функція засобу обміну. Функцію засобу збереження вартості гроші повинні виконувати для того, щоб вони продовжували використовуватись у якості засобу обміну. Бути одиницею рахунку або мірою відкладених платежів не є обов’язковою функцією грошей, хоча вони її виконують. Однак, у країнах із наростаючими темпами інфляції (зростання споживчих цін) гроші, як правило, зазвичай перестають використовуватись для цих двох цілей.

Сучасна наука не виділяє окремо таку функцію грошей, як засіб міжнародних розрахунків (світові гроші). Демонетизація золота призвела до того, що воно перестало виконувати роль світових грошей. Як міжнарод­ний платіжний і купівельний засіб сьогодні використовуються грошові оди­ниці окремих країн (так звана конвертована валюта, насамперед амери­канський долар, євро, англійський фунт, швейцарський франк, японська єна та інші). З цією метою застосовувались міжнародні угоди, валютні блоки і валютні кліринги1.

Широкого розповсюдження набули валютні кліринги розрахунки між країнами на основі заліку взаємних вимог і зобов’язань із оплатою сальдо (різниці) готівкою (у 60-х роках ХХ ст. близько 60 відсотків усіх світових розрахунків здійснювались на основі клірингів).


Читайте також:

  1. IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
  2. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  3. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
  4. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
  5. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
  6. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
  7. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  8. Асимптоти графіка функції
  9. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
  10. Базові функції, логічні функції
  11. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
  12. Банківська система та її основні функції

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Походження і суть грошей | Система грошового обігу та її типи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.