• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Лекція 4 МЕТОДИ ТА ФОРМИ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ПС ЧИ ДБСТ

С2

С1

4.Обчислювальний прцес “цикл в циклі”.

Приклад: Дослідити концентрації лікарських речовин

в кров’яному руслі:

,при з кроком .

Після розробки алгоритму переходять до написання програм розв’язку задачі. Програма є послідовність команд для ЕОМ, виконання яких необхідне для реалізації кожного із пунктів алгоритму.

Для написання програми використовують мови програмування.

В кожній ЕОМ є комірки пам’яті, арифметичні і логічні операції мають свої адреси і коди. Дані адреси і коди використовуються при написанні програм на машинній мові як слова для побудування виразів. Програмування на машинній мові називається програмуванням в машинних кодах або ручним програмуванням. Таке програмування має ряд недоліків: 1.Написання програм в машинних кодах даної машини – процес трудоємкий і вимагає великих затрат часу. Програма на машинній мові має вигляд таблиці цифр, її важко писати і читати, в ній важко шукати і виправляти помилки. 2. Програма, яка написана на мові даної машини, не може бути реалізована на машині іншого типу, при цьому доводиться складати нову програму, що є недоцільним.

Для ліквідації вказаних недоліків і підвищення ефективності праці програмістів починаючи з 50-х років були розроблені так звані алгоритмічні мови – мови неприв’язані ні до одного типу ЕОМ, тобто штучні мови, які суттєво відрізняються від внутрішньої мови машини.

Для використання алгоритмічної мови в ЕОМ передбачена наявність програми-транслятора, яка перекладає або транслює робочу програму із алгоритмічної мови на внутрішню мову ЕОМ.

Таким чином, програма, яка записана на алгоритмічній мові, може бути введена в довільну ЕОМ, що має відповідний транслятор.

Починаючи із середини 50-х років розроблено декілька сотень алгоритмічних мов, серед яких широке використання набули лише декілька десятків. Серед них такі мови як ФОРТРАН (1956 р.), АЛГОЛ (1958, 1960, 1968 р.р.) – призначені для опису науково-технічних задач, КОБОЛ (1961 р.) – для економічних і інформаційно-логічних задач. З урахуванням переваг мов ФОРТРАН, АЛГОЛ, КОБОЛ в 1963 р. була розроблена універсальна мова програмування ПЛ/1. До вказаних мов можна віднести також ЛІСП – для обробки символьної інформації, Ассемблер – машинно-орієнтована мова для ЄС ЕОМ; Паскаль – універсальна мова високого рівня; Бейсік – багатоцільова мова для міні- і мікро-ЕОМ; Ада – універсальна мова високого рівня.

Мови програмування постійно еволюціонують, з’являються нові версії попередніх мов.

Всі алгоритмічні мови визначаються:

1) алфавітом – вихідними символами;

2) синтаксисом – правописом виразів;

3) семантикою – тлумаченням конструкцій із символів.

Розглянемо основні елементи програмування на мові “Бейсік”.

Алфавіт мови “Бейсік” включає:

1) великі букви латинського алфавіту А, В, С, …, Z;

2) великі букви російського алфавіту А, Б,В, …, Я (крім букв Ё і Ъ);

3) цифри Ø,1,2,3, …, 9;

4) знаки арифметичних дій: + (додавання); - (віднімання); * (множення);

/ (ділення); ¬ aбо ^ (піднесення до степеня);

5/ знаки відношень: = (дорівнює); < (менше); <= ( менше або дорівнює);

> (більше); > = ( більше або дорівнює); <> (не дорівнює);

6/ спеціальні символи: . , : ; “ () [ ] ! ? % ;

7/ службові символи: (пробіл); “В.К.” (возврат каретки);

8/ буква , яка має числове значення 3,14159… (11 знаків після коми).

Числа. На новій мові Бейсіквикористовуються цілі і дійсні числа. Знак “+” перед числом не ставиться. Цілу і дробову частину десяткових дробів відокремлюють крапкою. Нульову цілу частину дробового числа можна опускати.

Наприклад: цілі дійсні

Ø Ø.Ø1 = .Ø1

158 12

-429 -25.381

Дійсні числа можуть задаватися в так званій експонентній формі. Так число 0,000491 можна задати як Ø.491 Е – 3 = 4.91 Е – Ø4 = 49.1E – 5.

Буква Е в даному випадку має зміст піднесення числа 1Ø до степеня. Показник степеня або порядок числа може не мати знаку, якщо він додатній; від’ємний порядок числа обов’язково повинен містити знак “-”.

Ідентифікатори або імена змінних величин.

Для позначення змінних величин на мові Бейсік можна використовувати одну довільну букву латинського алфавіту або одну букву і одну цифру.

Наприклад:

х ® X ; х₁®X1;

a ® A1; ®B1;

х_i,j®X(i, j); х_i ® X(I)

Для того, щоб підкреслити, що величина є цілого типу (може приймати значення цілих чисел) використовують позначення: Х % ; К % ; N % ; А % .

Арифметичні вирази утворюються із чисел і змінних величин за допомогою арифметичних дій і круглих дужок. Всі арифметичні вирази записуються в один рядок.

Наприклад: aх² + вх + с ® А * Х – 2 + В * Х + С

a_ix²+12,5y_i ® A(I)*(X^2)+12,5*Y(I)

® (A+B)/(C-D) ^(M+I)

Порядок виконання операцій в арифметичних виразах:

1) обчислення виразу в дужках ;

2) обчислення функцій;

3) піднесення до степеня;

4) множення і ділення в порядку їх слідування;

5) додавання і віднімання в порядку їх слідування.

Кожна із стандартних функцій на мові Бейсік позначається відповідним іменем, після якого в круглих дужках вказується аргумент:

SQR(X)

ln х LOG(X)

EXP(X)

ABS(X)

sin x SIN(X)

cos x COS(X)

tg x TAN(X)

Аргументом Х може бути число, змінна величина або арифметичний вираз.

Основні оператори мови Бейсік.

Оператор присвоєння має вигляд: LET Змінна величина = арифметичний вираз. Змінній величині присвоюється результат (значення) арифметичного виразу.

Наприклад: LET X = .Ø15; LET A% = 6; LET Y = 5* SQR (2*X).

Оператор вводу даних INPUT має вигляд: INPUT список змінних.

INPUT A, В, С, Х

Змінні відокремлюються комами. Виконуючи оператор INPUT ЕОМ робить паузу, виводячи на екран дисплею ? (знак питання), і чекає доки із клавіатури буде введене стільки числових даних, скільки містить список оператора INPUT.

Крім оператора INPUT ввід даних можна здійснювати за допомогою операторів READ і DATA, які завжди використовуються в парі і мають вигляд:

READ список змінних величин

DATA список констант

Наприклад: READ A, B, C

DATA 1.2, Ø.5, 14.7, 22.6 Е - 2

Оператор виводу результатів та друк має вигляд: PRINT cписок величин

PRINT X, Y, Z у випадку коли вивід здійснюється в зонному форматі. Одна зона містить 16 символів.

PRINT X; Y; Z вивід буде здійснюватись в ущільненому форматі.

Оператор PRINT можна використати для виводу повідомлення, коментаря або ряду символів. Такий текст в операторі повинен обмежуватись лапками.

Наприклад:

PRINT “корінь рівняння Х =“ ;Х

PRINT “А = ” ; А,“В=“; В

В текст програм можна включати рядки з необхідними поясненнями. Для цього використовують оператор REM.

REM ланцюг символів

Оператор REM може бути розміщений в довільній частині програми. Його ЕОМ не виконує.

Для позначення кінця обчислювального процесу використовується оператор END.

Всі рядки в програмі нумеруються, для цього можна використовувати номери від Ø до 9999. Як правило, нумерацію здійснюють через 5 або 10 одиниць для того, щоб в перспективі, при потребі, програму можна було б розширити, вводячи в програму нові рядки.

Використовуючи вказані оператори, можна записувати програми лінійних процесів.

Приклад: 1Ø REM АЛГОРИТМ 1

2Ø INPUT A, B, C, X

3Ø LET Y = (LOG(A*X^2+B*X)+SIN(B*X-C))/SQR(A*X^2+B*X+C)

4Ø PRINT Y (або 4Ø PRINT “ Y = “ ; Y)

5Ø END

Для програмування розгалужених і циклічних процесів користуються операторами:

1) безумовної передачі управління GOTO ;

2) умовної передачі управління IF.

GOTO N,

де N – номер рядка, на який передається управління.

IF логічна умова then n1 ELSE N2,

де N1 – номер рядка, на який передається управління при виконанні логічної умови; N2 – номер рядка, на який передається управління при не виконанні логічної умови. На місце N1 і N2 можна записувати арифметичні вирази. Скорочена форма оператора IF:

IF логічна умова then n1.

Приклади:1.

1Ø REM АЛГОРИТМ 2

2Ø INPUT X

3Ø IF X < Ø THEN 7Ø

4Ø IF Х > Ø THEN 9Ø

5Ø LET Y = 1

6Ø GOTO 1ØØ

7Ø LET Y = SOR (1-2*X)

8Ø GOTO 1ØØ

9Ø LETY = LOG (2*X+1)

1ØØ PRINT “X = ”; X; “Y = “;Y

11Ø END

або

1Ø REM АЛГОРИТМ 2

2Ø INPUT X

3Ø IF X < Ø THEN Y = SOR (1-2*X)

4Ø IF Х > Ø THEN Y = LOG (2*X+1)

5Ø IF Х = Ø THEN Y = 1

6Ø PRINT “X = ”; X; “Y = “;Y

7Ø END

2. Алгоритм № 2. , крок Dt. Вводятся позначення a₁® A1; a₂®A2; t ®T; t₁ ®T1; t₂ ® T2; t ®D.

1Ø REM АЛГОРИТМ 3

2Ø INPUT A, A1, A2, T1, T2, D

3Ø T = T1

4Ø C = A* (EXP (- A1*T) –EXP (-A2*T))

5Ø PRINT “T = “;T,“C =”;C

6Ø T = T + D

7Ø IF T < = T2 THEN 4Ø

8Ø END

Для програмування циклічних процесів часто використовують оператори циклу FOR - NEXT

Дані оператори можуть мати вигляд:

FOR X = XI TO X 2 STEP H

.

. (тіло циклу)

.

NEXT X

де Х 1 – початкове значення величини Х;

Х 2 – кінцеве значення величини Х;

Н – крок зміни величини Х.

В даній структурі Х1, Х2 і Н можуть бути арифметичними виразами. У випадку Н = 1 крок можна не вказувати.

Приклади: 1. Алгоритм № 3.

1Ø REM АЛГОРИТМ 3

2Ø INPUT A, A1, A2, T1, T2, D

3Ø FOR T = T1 TO T2 STEP D

4Ø C = A * EXP(- A1 * T)- EXP(- A2 * T)

5Ø PRINT “T =”; T, “C =“; C

6Ø NEXT T

7Ø END

2. Алгоритм №4. , крок Dt ; , крок Da. Введемо позначення: a®L, a₁ ®L1, a₂ ®L2, Da®D1.

1Ø REM АЛГОРИТМ 4

2Ø INPUT A, T1, T2, D, L1, L2, D1

3Ø FOR L = L1 TO L2 STEP D1

4Ø FOR T=T1 TO T2 STEP D

5Ø C = A*EXP (-L*T)

6Ø PRINT “L=”; L; “T =”; T; “C =”; C

7Ø NEXT T

8Ø NEXT L

9Ø END

Читайте також:

1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
2. II. Поняття соціального процесу.
3. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
4. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
5. Автоматизовані форми та системи обліку.
6. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
7. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
8. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
10. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
11. Адміністративні методи управління
12. Адміністративні, економічні й інституційні методи.

Переглядів: 508