Методика оцінки рівня патогенної дії

Погода це цілісне утворення природи, комплексна взаємодія погодно-метеорологічних факторів.

До погодно-метеорологічних факторів належать температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, хмарність, опади, вітер, а також електричний стан атмосфери.

Особливе місце займають зміни електромагнітного поля Землі – магнітні бурі. Крім того, важливу роль у формуванні погоди відіграють процеси циркуляції в атмосфері, що виникають у зв’язку з різницею температур земної поверхні на різних широтах, а також між континентами й океанами. На погоді відбивається і має значення різниця температур у високих і низьких шарах тропосфери, а також обертання Землі, яке відхиляє повітряні потоки.

Повітряні потоки, пересуваючись, взаємодіють між собою. Межі розподілу повітряних мас, де відбуваються особливо виражені зміни погодних факторів, називаються фронтами. Розрізняють арктичний, полярний і тропічний фронти. Виділяють також фронти холодні, теплі і фронт оклюзії. Із фронтальною діяльністю пов’язана різка між добова неперіодична мінливість температур, переважають хмарні та дощові дні. При цьому змінюються електричні властивості атмосфери. Зону фронту з пониженим тиском називають циклоном. Зону з підвищеним тиском антициклоном. Усі ці погодні явища можуть викликати різкі зміни в організмі людини.

Характер впливу на людину погоди класифікують за реакціями на погодно-метеорологічні фактори, що виникають у організмі. Залежно від сприятливої або несприятливої дії на організм людини, розрізняють погоду від нульового балу (абсолютно комфортна погода) до п'ятибальної (надзвичайно дискомфортна).

Комфортний тип погоди складає від 4 до 36%, а несприятливий — від 32 до 48% кількості днів на рік.

Нині доведено зв’язок між коливаннями погодних умов і появою несприятливих реакцій організму аж до тяжких захворювань та смерті, впливом погоди на розумову та фізичну працездатність.

Рівень патогенної дії погоди, тобто такої дії, що викликає порушення нормального стану людини встановлюють на підставі загального індексу патогенності погоди.

Рівень патогенної дії погоди встановлюють на підставі загального індексу патогенності погоди. Він визначається як сума складових індексів патогенності за окремими показниками:

, (2.1)

де J – загальний індекс патогенності;

і_l– індекс патогенності температури повітря;

і_h – індекс патогенності вологості;

і_v – індекс патогенності швидкості вітру;

і_Δ_p – індекс патогенності зміни атмосферного тиску;

і_Δ_t– індекс патогенності зміни температури повітря.

Складові індекси патогенності розраховують за такими формулами:

Індекс патогенності температури повітря:

при t≤18°, (2.2)

при t≥18°, (2.3)

де t – середня добова температура повітря в °С.

Індекс патогенності вологості:

, (2.4)

де h – середня добова відносна вологість повітря у %.

Індекс патогенності швидкості вітру:

, (2.5)

де v – середня добова швидкість вітру в м/с.

Індекс патогенності зміни атмосферного тиску:

, (2.6)

де Δp – міждобова зміна середнього добового атмосферного тиску в мм.рт.ст./доб.

Індекс патогенності зміни температури повітря:

, (2.7)

де Δt – міждобова зміна середньодобової температури повітря в °С/доб.

Класифікують патогенну дію погоди за шкалою (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення якісних характеристик небезпек	\|	Шкала патогенності погоди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.