Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Конкретно-соціологічне дослідження

(програма, робочий план, вибірка респондентів).

Конкретно-соціологічне дослідження (далі скорочено - КСД) – це сукупність документів, що відбивають методологію та порядок процедур дослідження.

Структура КСД (програма):

А – розділ I (методологічний розділ)

Б – розділ II (практичний розділ).

У свою чергу кожний із зазначених розділів має свою структуру.

Методологічний розділ включає в себе такі складові:

1) описування проблеми, яка досліджується;

2) вказування на об’єкт та предмет дослідження;

3) формулювання гіпотези дослідження;

4) формулювання мети та задач дослідження;

5) вказування методів та методики дослідження.

Практичний розділ має такі структуру:

1) описування мотивації виокремлення критеріїв відбору вибірки;

2) вказування на основні поняття, що використовуються у дослідженні, та уточнення їх смислу;

3) вказування на основні параметри фіксації одержаних результатів;

4) організація та проведення збору інформації;

5) підготовка одержаних даних до їх інтерпретації;

6) інтерпретація даних за визначеними заздалегідь критеріями;

7) цифрова, графічна та вербальна інтерпретація даних;

8) формулювання висновків;

9) презентація одержаних результатів (усна доповідь чи стаття, звіт).

Робочий план КСД.

Робочий план – це документ, що містить перелік основних організаційних (процедурних) заходів.

Як зазначають дослідники (наприклад, [3, с. 285-286]), у робочому плані КСД повинно мати перелік «основних етапів і підетапів всієї роботи», характеризувати розстановку виконавців, вказати черговість проведення підетапів роботи з розподілом відповідальних осіб за проведення кожного підетапу роботи. Слід у робочому плані так розрахувати черговість процедур, щоб кожний виконавець знав не тільки порядок процедур, але й зміг би пояснити й мотивувати кожний з зазначених у плані-графіку етап та підетап роботи.

Можна погодитися з дослідником В.М. Пічем, який пропонує таку структуру робочого плану:

I етап – підготовчий – складається з процедур:



Интернет реклама УБС

· розробка програми дослідження;

· підготовка інструментарію дослідження;

· формування групи збору первинної інформації;

· проведення пілотажного дослідження

· таке інше (подальші процедури визначає керівник дослідження).

II етап – організаційно-методичний – має таку структуру й послідовність процедур:

· визначення того, що треба зробити;

· визначення того, де, в якому конкретному місці буде проводитися дослідження;

· визначити час проведення дослідницьких процедур;

· визначити діапазон терміну проведення дослідницьких процедур.

III етап – обробка одержаної соціологічної інформації – складається з процедур:

· вибракування анкет, в яких немає відповідей на ключові питання;

· кодування запитань, анкет респондентів;

· введення кодованої інформації у ПЕОМ;

· обробка інформації, що дозволяє отримати звідні таблиці;

· складання таблиць, діаграм, графіків.

IV етап – аналітичний – розподіляється умовно на такі складові:

· підготовка звіту за результатами дослідження;

· підготовка практичних рекомендацій щодо розв’язання досліджуваної проблеми

Окремо слід говорити про вибірку в соціологічному дослідженні.

Вибіркою називають «процес формування вибіркової сукупності» [6, с. 35] людей, які, на думку дослідника, можуть подати потрібну йому інформацію про певне соціальне явище, процес.

З метою дослідження певної проблеми дослідник звертається до населення країни і відбирає з нього певну кількість респондентів, від якої він і отримає соціологічну інформацію.

Краще робити вибірку методом випадкових чисел, коли пронумеровані члени генеральної сукупності навмання відбираються шляхом вказування на них випадковою людиною. У такому випадку вибірка буде формуватися без впливу дослідника, який зацікавлений у відборі «потрібних» та «зручних» людей для дослідження.

Розрізнюють такі види вибірок:

1) випадкова вибірка;

2) квазівипадкова вибірка;

3) ймовірна вибірка;

4) цільова вибірка;

5) побудована на основі судження;

6) інші види вибірок.

Вибірку оцінюють за її репрезентативністю.

Слід зважити на те, що вибірку треба робити так, щоб вона точно репрезентувала всю сукупність, яку вона відображає. Репрезентувати означає відбивати основні характеристики генеральної сукупності людей, думку яких вивчає дослідник. Репрезентувати – означає мати можливість перенести одержані результати на генеральну сукупність людей досліджуваного суспільства.

Також слід враховувати надійність як характеристику вибірки. «Про надійність вибірки можна судити за широтою вибіркового розподілу, мірою якого є стандартне відхилення цього розподілу, яке називається стандартною помилкою» [6, с. 36]. Вже встановлено, що чим більшим є обсяг досліджуваних людей, тим менша стандартна помилка буде зафіксована.

 


Читайте також:

  1. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  2. Актуальність дослідження
  3. Алгоритм дослідження кон’юктури
  4. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
  5. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
  6. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
  7. Аналітичний метод дослідження
  8. Анкета — основний інструмент дослідження
  9. Біохімічне дослідження жовчі.
  10. Вибір методів дослідження
  11. Вибір методу (методики) проведення дослідження
  12. Вибір методу дослідження

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи соціологічних досліджень | Вимірний арифметичний простір

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.