Лекція.1

П’яте покоління

Починаючи із середини 90-х років, у потужних комп’ютерів застосовують масштабні ВІС, які вміщують сотні тисяч елементів на квадратний сантиметр. Передбачається, що обчислювальні машини п’ятого покоління будуть легкокерованими. користувач зможе голосом команди машині.

Характерні риси ЕОМ п’ятого покоління:

- використання штучного інтелекту;

- використання природних мов спілкування.

V.Повідомлення домашнього завдання.

VI.Підсумки заняття.

"Мені нічого від вас не потрібно" (с) Охрименко

Перший блок: Філософія, коло її проблем.

Тема. Поняття про світогляд.

План лекції

1. Особливості ставлення людини до світу

2. Сутність та призначення світогляду

3. Структура світогляду

4. Історичні типи світогляду

1. Головне завдання нашого курсу – це не закласти інформацію, а сформувати більш-менш цілісну послідовну систему філософських уявлень, які допоможуть нам орінтуватися в різноманітних ситуаціях цього світу.

В першому наближенні можна сказати, що філософія вивчає людський погляд на світ. Тобто об’єднує знання про світ і про людину. Філософія вивчає граничні засади, найбільш загальні ідеї і принципи, з котрих людина повинна виходити в своєму житті і дільності в розумінні дійсності, ставленні до неї. Тобто головне питання нашого існування в світі полягає в тому, як нам жити і як нам існувати. Для цього треба спиратися на такі-то принципи установки та ідеї. Фактично філософські проблеми мають найбільш такий вигляд: "вирішення загальних філософських проблем". Знання про загальні проблеми використовуються для вирішення конкретних проблем людського життя.

Тому почнемо з аналізу особливостей, специфіки людського життя. Краще це робити порівнюючи з життям інших розумних, але не людських істот. Нажаль ми з ними не стикнулися, тому можемо порівнювати життя наше з життям тварин. По-перше, що нас обєднує з тваринами (живемо в одному світі), але є суттєва відмінність: тваринам характерне пассивне відношення до навколишнього світу, пасивне пристосування. А ми пристосовуємось до світу іншим способом, ми активно перетворюємо його, прагення пристосувати світ до себе, змінюючи його своєю діяльністю "олюднення світу", тобто робити світ більш придатним до людини. За рахунок чого це нам вдається? Це такі інструменти, як наш розум і наша здатність перетворювати своєю діяльністю. Це дозволяє активно пристосовуватись.

"Не треба втрачати ніть викладання" (с) Охрименко

Але, перед тим, як практично діяти людина спочатку в своїй голові, планує цю діяльність. І тільки тоді людина переходить до практичної діяльності. Ця праця свідомості, яка готує акт практичної діяльності можна поділити на три частини:

1. Навіщо ми перетворюємо? Людина відчуває необхідність в чомусь і формулює цю потребу у вигляді діяльності. Мета полягає в тому, що людина каже "мені потрібно ось що", "а що я маю?". І вся увага переключається на цей фрагмент світу. Як правило те, що бажаєшь не свіпадає з тим, що маєшь, тобто фіксуємо різницю між тим, що бажаєшь и тим, що маєшь.

2. А що я потрібен зробити, щоб перетворити те, що я маю в те, що я хочу.

І тоді людина може переходити до практичної діяльності. Все це означає пізнання людини, пізнання світу, пізнання одночасно.

Висновок: людині, щоб існувати треба перетворювати дійність, але для цього це перетворювання відбувається в голові людини. Усвідомлення йде не так, що ми усвідомлюємо окремо людину від світу і не усвідомлюємо світ окремо від людини, а вся увага на взаємодії людини і світу. Коли ми ставимо якісь перед собою цілі, то ми завжди бажаємло досягти певного результату. "мені потрібен певний ось такий результат і я повинен так-то діяти і моя діяльність повинна бути оптимальна, тобто коли ти щось зробив, то результат співпадає з метою". Якщо поставиви мету і багато працював, то діяльність є неефективною, якщо вона не дає результату, не реалізує ціль.

А при яких умовах діяльність людини буде ефективною. Умовою буде те, що ми добре орієнтуємось в цьому світі, визначається орієнтацією нашою у світі. Ми підійшли до ключового моменту. Якщо орієнтація в світі така важлива, то наша свідомість створює явища, інструмент, який дозволяє нам орієнтуватися в цьому світі. Він називається світоглядом.

Що таке світогляд? – це узагальнення занння, сукупність уявлень про світ, людину та їх взаємодію, світогляд кожної людини задає її орієнтацію в цьому світі, вона є в кожної людини.

Світогляд = світ + погляд (погляд людини на світ, тобто те, що вивчає філософія). Можна сказати покищо так: світогляд - це узагальнений згусток людсьокго досвіду. Формується світогляд і удосконалюється стихійно, ми не помічаємо як він формується, на протязі всієї життєдіяльності людини.

Перше питання все)

Переходимо до другого питання

2.Сутність і призначення світогляду.

В першому наближенні світогляд, його призначаення можна характеризувати і як універсальний алгоритм орієнтації людини в безлічі подій і ситуацій, які людина зустріне напротязі свого життя. Світогляд дозволяє орієнтуватися в будь-якій ситуації, світогляд універсальний.

"Знайди в інтернеті потрібну інформацію" (с) Охрименко

Як же світогляд формується і які форми він приймає. Треба сказати про особливості нашого знання. Люди поступово поглиблюючи своє розуміння світу переходить від індивідуального зання до загального. Яка між ними різниця? Індивідуальні зання - це знання про індивідуальні риси про конкретний предмет, зання відносяться тільки до цього предмету. Загальні знання - особливости загальні, спільні для цілого класу обєктів з цією особливістю, рисою.

Ось ми тут всі сидимо, ми індивідуальності. Але є загальні занння, які нас обєднують: всі ми студенти.

Орієнтуючи функцію мають тільки загальні знання! Ми його знаємо і можемо орієнтуватися в різних проблемах. В цьому його цінність. Завдяки наявності цього загального знання, з його загального знання і формується наш світогляд.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Функції фінансів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.