МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах

Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах?

Результати Нового дослідження складу сім’ї

Марк Регнерус,

Кафедра соціології й центр дослідження населення, Університет Техасу в Остіні, США

Анотація.

Нове дослідження складу сім’ї (New Family Structures Study (NFSS)) – це соціологічний інформаційний проект, де проводилося опитування серед широкого кола випадково відібраних молодих американців (вік 18-39 років), вихованих в сім’ях різного типу. У цій дебютній статті NFSS я порівнюю як повнолітні діти батьків з одностатевими романтичними відносинами є успішними за 40 різними соціальними, емоційними й реляційними вихідними перемінними в порівнянні з 6 іншими типами сімей. Результати демонструють багаточисельні систематичні відмінності, особливо між дітьми жінок, які перебувають у лесбійських стосунках і одруженими (гетеросексуальними) біологічними батьками. Ці результати є так само, зазвичай, стійкими і в багатоваріантних контекстах, допускаючи більшу різнорідність ситуацій у лесбійських сім’ях, ніж висновки, зроблені в результаті досліджень не репрезентативної вибірки лесбійських сімей. NFSS виявився красномовною, багатосторонньою базою даних, здатною надати велику допомогу спеціалістам з питань сім’ї в розуміння глибини впливу складу сім’ї й пов’язаних елементів.

 © 2012 Elsevier Inc. All rights reserved.

Ключові слова: виховання в одностатевих шлюбах, склад сім’ї, раннє дорослішання, проблеми вибірки.

Вступ

Благополуччя дітей вже давно знаходиться в центрі публічних дебатів про політику шлюбу і сім’ї в Сполучених Штатах. Важливість цього питання не зменшилася і зараз, коли законодавчі, судові органи штатів і виборці намагаються визначити юридичні межі шлюбу. Дані соціології залишаються одним із небагатьох джерел інформації, корисної в судових дебатах, що стосуються шлюбу і прав усиновлення, високо цінуються як прихильниками, так і противниками одностатевих шлюбів. За політикою шлюбу й розвитку дітей стоять питання про можливий вплив складу сім’ї на дітей: число батьків, які присутні й беруть активну участь у житті дітей, їхній генетичний зв’язок з дітьми, сімейний стан батьків, їхні гендерні відмінності або подібності, і число змін в устрої сім’ї. У цьому вступі до Нового дослідження складу сім’ї (NFSS) я порівнюю як молоді люди різного сімейного походження мають успіхи за 40 різними соціальними, емоційними й реляційними категоріями. Зокрема, я фокусуюсь на тому, як респонденти, які стверджують, що їхня мати перебуває в одностатевих відносинах з іншою жінкою або батько – з іншим чоловіком – порівнювані з першопочатковими, цілісними гетеросексуальними сім’ями, що перебувають у шлюбі, використовуючи національно репрезентативні дані, отримані в результаті масштабної випадкової вибірки серед американської молоді. Соціологи, які спеціалізуються у сфері частотності зміни складу сім’ї донедавна відмічали закономірність більш високої стабільності й соціальну перевагу повних (гетеросексуальних) сімей порівняно з матерями-одиначками, парами у співжитті, прийомними батьками й розлученими, які здійснюють опіку над дітьми (Brown, 2004; Manning et al., 2004; McLanahan and Sandefur, 1994).

У 2002 році Child Trends – поважна недержавна дослідницька організація – представила детальну інформацію про те, як важливо для розвитку дитини рости в «присутності двох біологічних батьків» (курсив – їхній; Moore et al., 2002, стор. 2). Материнство поза шлюбом, розлучення, співжиття, сім’ї з нерідним одним із батьків широко сприймались як дещо, що є менш успішним у важливих сферах, пов’язаних з розвитком (таких як освіта, проблеми поведінки, емоційне благополуччя), більше через порівняльну крихкість і нестабільність таких відносин.

Однак, коли в 2001 році побачила світ стаття Американський соціологічний огляд [курсив – М.Регнерус], де обговорювалися результати досліджень з сексуальної орієнтації та батьківського виховання, соціологи Джудіт Стейсі (Judith Stacey) та Тім Байблерз (Tim Biblarz) почали відмічати, що хоча між дітьми з одностатевих і гетеросексуальних союзів й присутні деякі відмінності, їх не так багато, як очікували соціологи, а відмінності ці не обов’язково слід тлумачити як недоліки [курсив – М.Регнерус]. З тих пір громадська думка, сформована порівняльними дослідженнями одностатевого виховання, стверджує, що помітних відмінностей у дітях, чиї батьки є геями або лесбійками, є дуже мало (Tasker, 2005; Wainright and Patterson, 2006; Rosenfeld, 2010). Більше того, нещодавні дослідження продемонстрували цілий ряд можливих переваг батьківського виховання лесбійськими парами (Crowl et al., 2008; Biblarz and Stacey, 2010; Gartrell and Bos, 2010; MacCallum and Golombok, 2004). Таким чином, наукова думка з питань батьківського виховання геями й лесбійками почала кидати все більший виклик раннім переконанням про ймовірні переваги виховання в біологічно цілісних, повних гетеросексуальних сім’ях.

1.1. Проблеми вибірки в попередніх дослідженнях

Однак, виникло питання про методологічну якість багатьох досліджень, що стосуються одностатевих батьків. Зокрема, більшість із них засновувалися на невипадкових, не репрезентативних даних, часто отриманих за допомогою обмеженої вибірки, що не дає право на перенесення результатів на загальну сукупність гейських і лесбійських сімей (Nock, 2001; Perrin and Committee on Psychosocial Aspects of Child and Family Health, 2002; Redding, 2008).

Наприклад, багато опублікованих досліджень про дітей одностатевих батьків засновані на даних вибірки за методом «сніжного кому» (напр., Bos et al., 2007; Brewaeys et al., 1997; Fulcher et al., 2008; Sirota, 2009; Vanfraussen et al., 2003). Одним із примітних прикладів є організація Національні лонгітюдні дослідження лесбійської сім’ї (National Longitudinal Lesbian Family Study), чиї аналітичні статті були особливо популярними в мас-медіа у 2011 році (напр., Huf?ngton Post, 2011).

NLLFS використовує «зручну вибірку», куди залучають кандидатів цілком методом самостійного відбору з оголошень, надрукованих «на лесбійських заходах, в жіночих магазинах і лесбійських газетах» в Бостоні, Вашингтоні і Сан-Франциско. При тому, що я не хочу применшити важливість таких лонгітюдних досліджень – власне це є немалою майстерністю – подібний спосіб вибірки є проблемою, якщо мета (або ж, в даному випадку, практичний результат й використання отриманих даних в якості загальноприйнятих) – узагальнення на рівні всього населення. Усі такі вибірки є необ’єктивними, часто за невідомих причин. Один із таких експертів стверджує, що як метод офіційного вибіркового дослідження «вибірка за методом сніжного кома відома наявністю ряду серйозних проблем» (Snijders, 1992, стор. 59). Насправді, такі вибірки легко відхиляються на користь «включення тих, хто має багато взаємостосунків, або пов’язані з великою кількістю інших осіб» (Berg, 1988, стор. 531). Однак, крім як знання ймовірності інклюзії індивідуумів, об’єктивна оцінка є неможливою.

Тепер, як ввічливо просив Нок (Nock (2001)), давайте розглянемо не репрезентативну вибірку, взяту з організацій, присвячених просуванню прав геїв і лесбійок – наприклад, стратегію методу вибірки NLLFS. Припустимо, наприклад, що респонденти мають рівень освіти більш високий, ніж інші лесбійки, які не часто бувають на подібних заходах або книжних магазинах, або живуть в іншій місцевості. Якщо подібні вибірки використовуються з дослідницькими цілями, тоді все, що пов’язано з освітніми досягненнями – краще здоров’я, продумане батьківське виховання, доступність суспільного капіталу й можливостей освіти для дітей – буде необ’єктивним. Будь-які заяви про населення в цілому, засновані на групі, яка не презентує його цілком, будуть спотворені, оскільки вибірка лесбійських сімей з цієї групи є менш різноплановою (виходячи з того, що про неї відомо), ніж вибірка репрезентативної аудиторії (Baumle et al., 2009).

Щоб ускладнити проблему, результати невипадкових вибірок – з яких неможна вилучити повноцінної статистики – регулярно порівнюються з загальнонаціональними вибірками гетеросексуальних сімей, які, безсумнівно, складаються з суміші якісно кращих і гірших батьків. Наприклад, Гартрелл й ін. (Gartrell et al., 2011a,b) вивчали сексуальну орієнтацію й поведінку підлітків, порівнюючи дані Національного опитування росту сім’ї (National Survey of Family Growth (NSFG)) з даними вибірки за методом сніжного кому NLLFS. Порівняння популяційного масштабу вибірки (NSFG) з вибірковою вибіркою молоді з одностатевих шлюбів не дає статистичної достовірності, що вимагається висококласною соціальною наукою. Донедавна все це було основним способом наукового збору й оцінки даних по одностатевим батькам. Це не означає, що вибірка за методом сніжного кому за визначенням [курсив – М.Регнерус] є проблематичною як техніка збору даних – просто вона не підходить для проведення корисних порівнянь з вибірками, кардинально відмінними за характеристиками відбору. Вибірка за методом сніжного кому й багато інших типів нерепрезентативної вибірки – просто не узагальнюються і не порівнюються з широким колом цільової популяції в цілому. Хоча самі дослідники, зазвичай, відмічають це важливе обмеження, воно часто зовсім губиться при перекладі й передачі результатів досліджень засобів мас-медіа публіці.

1.2. Чи існують помітні відмінності?

Парадигма «відсутності відмінностей» припускає, що діти з одностатевих сімей демонструють відсутність помітних негативних особливостей у порівнянні з дітьми з інших форм сім’ї. Дане припущення все частіше вміщує навіть порівняння з цілісними біологічними, повними сім’ями – формою, що найбільше асоціюється з перевагами в стабільності й розвитку дітей (McLanahan and Sandefur, 1994; Moore et al., 2002).

Відповіді на питання про суттєві між групові відмінності так чи інакше, зазвичай, залежать від того, з ким проводять порівняння, які результати вивчали дослідники, чи вважалися результати, що оцінювалися, значимими, несуттєвими або потенційно ризикованими. Деякі наслідки – наприклад, такі як сексуальна поведінка, гендерні ролі, демократичне виховання дітей – в різні періоди часу в американському суспільстві цінувалися по-різному.

Заради стислості – і щоби надати достатньо місця для опису NFSS – я не стану приділяти багато часу характеристиці попередніх досліджень, методологічна проблематика яких вже була розглянута NFSS. Декілька оглядових статей і як мінімум одна книга спробували дати більш ретельну оцінку літератури з даного питання (Anderssen et al., 2002; Biblarz and Stacey, 2010; Goldberg, 2010; Patterson, 2000; Stacey and Biblarz, 2001a). Досить буде сказати, що різні варіанти фрази «відсутність відмінностей» використовуються в множині різноманітних досліджень, доповідей, показів, книг і статей з 2000 року (напр., Crowl et al., 2008; Movement Advancement Project, 2011; Rosenfeld, 2010; Tasker, 2005; Stacey and Biblarz, 2001a,b; Veldorale-Brogan and Cooley, 2011; Wainright et al., 2004).

Більш ранні дослідження одностатевих сімей, як правило, порівнювали результати розвитку дітей розлучених матерів-лесбійок з цим самим у розлучених матерів з гетеросексуальних сімей (Patterson, 1997). Цієї ж стратегії притримувалась психолог Фіона Таскер (Fiona Tasker (2005)), яка порівнювала матерів-лесбійок з розлученими гетеросексуальними матерями й виявила «відсутність систематичних відмінностей у якості сімейних відносин». Вайнрайт з авторами (Wainright et al. (2004)), використовуючи 44 історії з бази даних національно-репрезентативного дослідження Add Health, повідомили, що підлітки, які живуть з одностатевими батьками-жінками, продемонстрували самооцінку, психологічну адаптацію, академічні досягнення, рівень правопорушень, вживання наркотиків і якість сімейних відносин, зіставні з 44 демографічно «підходящими» історіями підлітків батьків протилежної статі. Однак це передбачає, що і в цьому випадку порівняння ледве проводились з респондентами з шлюбів стійких, біологічно цілісних сімей.

Проблема в тому, що немасштабні вибірки можуть сприяти отриманню висновків з «відсутністю відмінностей». Недивно, що статистично значимі відмінності не [курсив – М.Регнерус] з’являються в дослідженнях всього 18, 33 або 44 випадків респондентів з одностатевими батьками відповідно (Fulcher et al., 2008; Golombok et al., 2003; Wainright and Patterson, 2006). Навіть аналіз «підходящих» вибірок, здійснений в багатьох дослідженнях, не може нівелювати проблему виявлення статистично значимих відмінностей, коли масштаби вибірки є малими. Це виклик, що вимагає вирішення в усій соціальній науці, не кажучи вже про подвійно важливих сферах, де може виникнути спонукання ствердити нульову гіпотезу (тобто, що між групами справді спостерігається відсутність статистично значимих відмінностей). Тому одне з найважливіших питань у цих дослідженнях міститься в тому, чи існує достатньо статистичної сили, щоб виявити значимі відмінності, якщо такі існують. Розенфільд (Rosenfeld, 2010) був першим вченим, який використав масштабну, випадкову вибірку населення, щоб порівняти наслідки серед дітей одностатевих батьків і гетеросексуальних батьків, які перебувають у шлюбі. Він прийшов до висновку – після перевірки рівня освіти й доходу батьків, і, вирішивши обмежити вибірку сім’ями, які стабільно проживають разом мінімум 5 років, – що спостерігається відсутність статистично значимих відмінностей між двома позначеними групами в парі критеріїв, що оцінюють успішність дітей за роки початкової школи.

Пов’язані з сексом наслідки стійкіше демонструють явні відмінності, хоча тон стурбованості ними з плином часу знизився. Наприклад, хоча на теперішній час все більше визнають, що дочки матерів-лесбійок більше схильні цікавитися одностатевою сексуальною ідентичністю й поведінкою, стурбованість цими відкриттями загасла, оскільки вчені і публіка в цілому стали більш відкритими до ЛГБ ідентичності (Goldberg, 2010). Таскер і Голомбок (Tasker and Golombok, 1997) відмічали, що дівчата, виховані матерями-лесбійками, мали більшу кількість сексуальних партнерів на початку повноліття, ніж дочки гетеросексуальних матерів. Сини матерів-лесбійок, з іншого боку, схожу, притримувалися протилежної тенденції – менше партнерів, ніж у синів гетеросексуальних матерів.

Нещодавно, однак, тональність щодо «відсутності відмінностей» дещо зсунулася в бік переваги, до того, що одностатеві батьки є більш [курсив – М.Регнерус] компетентними, ніж гетеросексуальні (Biblarz and Stacey, 2010,  Crowl et al., 2008). Кращими можуть бути навіть їхні романтичні відносини: порівняльне дослідження Вермонтських гейських громадянських союзів і гетеросексуальних шлюбів показало, що одностатеві пари демонструють більш високу якість стосунків, сумісності й близькості, і навіть меншу кількість конфліктів, ніж у подружніх гетеросексуальних пар (Balsam et al., 2008). Оглядова стаття Бібларза і Стейсі (Biblarz and Stacey’s, 2010) про гендер і батьківське виховання стверджує, що, строго виходячи з відомих наукових даних можна стверджувати, що коли батьки – дві жінки, це в середньому краще, ніж жінка і чоловік, або, зрештою, жінка і чоловік з традиційним розподілом праці. Лесбійські спів батьки, здається, демонструють кращі показники, ніж порівнювані гетеросексуальні, біологічні батьки, які перебувають у шлюбі, за декількома показниками, хоча їм відмовляють у суттєвих привілеях шлюбу (стор.17).

Навіть тут, однак, автори відмічають, що лесбійські батьки зіштовхуються з «деяким великим ризиком розставання», викликаним, на їхню думку, їхнім «асиметричним біологічним і юридичним статусом, і високими стандартами рівності» (2010, стор.17).

Інший мета-аналіз стверджує, що не-гетеросексуальні батьки в середньому мають значно кращі стосунки зі своїми дітьми, ніж гетеросексуальні батьки, поряд з відсутністю відмінностей у сфері когнітивного розвитку, психологічної адаптації, гендерної ідентичності і переваг сексуальних партнерів (Crowl et al., 2008).

Однак подібний мета-аналіз тільки підкреслює критичну важливість того, хто [курсив – М.Регнерус] надає інформацію – майже завжди це невеликі дослідження волонтерської групи, чиї документально зафіксовані успіхи в батьківському вихованні мають тісне відношення до недавніх законодавчих і судових дебатів про права й легальний статус. Таскер (Tasker, 2010, стор.36) закликає до обережності: «Власні повідомлення про батьківське виховання, звісно, можуть бути упередженими. Є виправданим стверджувати, що в упередженому соціальному кліматі лесбійські й гейські батьки можуть бути дуже зацікавленими представити деяку позитивну картину. Майбутнім дослідженням слід задуматися про те, щоби вдатися до додаткових провідних заходів, щоби усунути потенційну необ’єктивність…»

Слід відмітити, що швидкість, з якою змінюється загальний академічний діалог, що оточує порівняльні компетенції гейських і лесбійських батьків – від дещо менш здатних до буквально ідентичних і навіть більш здатних – примітна й велика. До порівняння, дослідження питання прийомних дітей – частий метод, за допомогою якого одностатеві пари (але ще більш гетеросексуальні) стають батьками – неодноразово й незмінно демонструють важливі й широкомасштабні відмінності, в середньому, між прийомними й біологічними дітьми. Насправді, ці відмінності є настільки поширеними й постійними, що експерти з усиновлення в теперішній час підкреслюють, що при роботі з прийомними дітьми й підлітками «визнання відмінностей» є критично важливим як для батьків, так і для клініцистів (Miller et al., 2000). Це повинно змусити задуматися соціологів, які вивчають наслідки гейського батьківського виховання, особливо в світлі вищевказаних питань про низько масштабні вибірки і відсутності адекватних недавніх, задокументованих покращень в результатах від молоді з прийомних і змішаних сімей.

Крім того, значно більше відомо про дітей лесбійських матерів, ніж про дітей батьків-геїв (Biblarz and Stacey, 2010; Patterson, 2006; Veldorale-Brogan and Cooley, 2011). Байблерз і Стейсі (Biblarz and Stacey, 2010, стор.17) відмічають, що хоча гейські сім’ї залишаються не до кінця вивченими, «їхні складні шляхи до батьківства ймовірно вказують на сильні сторони, ніж на обмеження». Інші є не настільки оптимістичними з цього приводу. Один вчений, який давно займається вивченням дочок батьків-геїв, попереджає про небезпеку недооцінювати сімейну динаміку батьків-геїв, які «з’являються» і які, швидше за все, будуть чисельно переважувати спланованих: «Діти, які народжуються в гетеросексуально організованих шлюбах, де батьки виявляються геями чи бісексуалами, також змушені зіштовхуватися з гіркотою матерів, подружнім конфліктом, можливим розлученням, питаннями опіки й відсутністю батька» (Sirota, 2009, стор.291).

Незалежно від стратегії вибірки, вченим також відомо значно менше про життя молодих повнолітніх [курсив – М.Регнерус] дітей гейських і лесбійських батьків, чи про те, як їхній досвід і досягнення у дорослому віці порівняні з іншими молодими людьми, які в молодості виховувались у сім’ях з іншим облаштуванням. Більшість сучасних досліджень процесів гейського батьківського виховання фокусуються на теперішньому – що відбувається всередині сім’ї, поки діти знаходяться під батьківською опікою (Tasker, 2005; Bos and Sandfort; Brewaeys et al., 1997). Більше того, такі дослідження схильні акцентувати увагу на результатах, повідомлених батьками [курсив – М.Регнерус] – наприклад, на розподіл праці між батьками, близькість між батьком і дитиною, моделі щоденного спілкування, гендерні ролі й дисциплінарні моделі. Хоча отримання подібної інформації є важливим, але це значить, що нам відомо більше про плинний [курсив – М.Регнерус] досвід батьків [курсив – М.Регнерус] у сім’ях з дітьми, ніж про молодих дорослих, які вийшли зі стану дитинства й здатні говорити самі за себе. Дослідження складу сім’ї, однак, найбільш корисні для вчених і сімейних лікарів на етапі переходу в доросле життя. чи дійсно діти гейсько-лесбійських батьків та їхні гетеросексуальні аналоги нічим не відрізняються? NFSS має намір збалансовано розглянути це питання про життя молодих дорослих у віці 18-39 років, але не дітей чи підлітків. Хоча NFSS не дає відповідь на всі методологічні питання з цієї сфери, воно здійснює вагомий внесок у відповідь на багато з них.

1.3. Нові дослідження складу сім’ї

NFSS представляє найактуальніші дані, а також, крім цього, варто відмітити новизну ряду інших аспектів дослідження. По-перше, це оцінка молодих дорослих, а не дітей чи підлітків, де особлива увага приділена масштабному охопленню респондентів, вихованих одностатевими батьками. По-друге, це дослідження є значно масштабнішим від більшості своїх аналогів. NFSS провело опитування трохи менше 3 000 респондентів, включно з 175 тих, хто повідомив, що їхня мати мала одностатеві романтичні зв’язки, і 73 тих, хто сказав те саме про свого батька. По-третє, це – вибірка зваженої ймовірності, з якої можна вилучити значимі статистичні висновки й інтерпретації.  Хоча Американський інтегрований перепис[1] 2000 року (й, ймовірно, 2010 року) припускає найбільшу національно-репрезентативну, отриману методом вибірки, інформацію про молодь в одностатевих сім’ях, цей перепис містить значно менше цікавої для нас інформації за результатами впливу складу сім’ї. NFSS, однак, задавало багаточисельні питання про соціальну поведінку, ставлення до здоров’я і відносинах респондентів. Цей документ дозволяє вперше заглянути в ці результати, припускаючи статистичні порівняння серед 8 різних форм/досвіду складу сім’ї. Відповідно, NFSS пропонує увазі багато, і не лише стосовно конкретних наукових питань цього дослідження. При цьому слід відмітити, чим NFSS не є. NFSS – це не лонгітюдне дослідження, а тому не намагається дати відповіді на питання причинності. Це – між групове дослідження, і містить дані від респондентів тільки в один період часу, коли їм було між 18 і 39. Воно не оцінює нащадків гейських шлюбів, оскільки домінуюча більшість респондентів вийшли з віку до легалізації гейських шлюбів в декількох штатах. Ця наукова робота не може дати питання на політичні питання про одностатеві зв’язки та їх юридичну легітимність. Тим не менше, соціальна наука – це ресурс, що дозволяє людям, які примають політичні та юридичні рішення, краще зрозуміти ситуацію, враховуючи, що існує немало конфліктних тверджень про те, «що свідчать дані» про дітей одностатевих батьків – включаючи судові покази соціологів у важливих судових справах – таким чином таке методологічно сильне дослідження заслуговує на наукову увагу й ретельне вивчення.

2.  Збір даних, критерії й аналітичний підхід

Штаб-квартира проекту збору даних NFSS знаходиться в Остинському центрі дослідження населення (Austin’s Population Research Center) Техаського університету. Команда проектування дослідження складається з декількох провідних дослідників сім’ї в сферах соціології, демографії й розвитку людського потенціалу – з Університету Пенсільванії, Університету Бригхама Янга, Університету Сан-Дієго, Університету Вірджінії й Техаського університету в Остіні. У січні 2011 року вони організували дводенну зустріч для обговорення вибіркової стратегії й масштабів проекту, а також додаткових порад щодо питань, що виникли в процесі збору інформації. Задум був такий, щоб зібрати спеціалістів із різних дисциплін й ідеологічних переконань для роботи в дусі коректності й обґрунтованих пошуків. Декілька зовнішніх консультантів також ретельно вивчили інструмент дослідження й запропонували поради з найкращого вимірювання різних складових. Потім сам протокол дослідження й анкетний бланк були схвалені експертною радою Техаського університету в Остіні. Планується, що дані будуть викладені в публічний доступ до другої половини 2012 року. Частково NFSS отримав підтримку через гранти Інституту Візерспун і фонду Бредлі. Хоча ці організації відомі підтримкою консервативних ідей – подібно до того, як інші приватні організації відомі підтримкою більш ліберальних ідей – процес фінансування не грав зовсім ніякої ролі в розробці або проведенні дослідження, аналізі, інтерпретації даних, чи підготовці цієї публікації.

2.1. Процес відбору даних

Збір даних виконувався Мережею з поширення знань (Knowledge Networks, KN), дослідницькою компанією, що має надійну репутацію в сфері вироблення високоякісних даних для академічних проектів. Knowledge Networks найняла першу дослідницьку онлайн робочу групу, що отримала назву KnowledgePanel® і представляла масштаб населення США. Члени KnowledgePanel® обирались у довільному порядку через телефонні й поштові дослідження, потім сім’ям надавали доступ в Інтернеті і, у випадку необхідності, комп’ютерне устаткування.

На відміну від інших Інтернет-робочих груп, де опитувались лише ті люди, хто добровільно погодився на дослідження з доступом в Інтернет, KnowledgePanel® засновується на вибірці, яка вміщує як зареєстровані, так і не зареєстровані номери, будинки без стаціонарної телефонної лінії, не обмежена існуючими користувачами Інтернет і власниками комп’ютерів і не приймає добровольців. Результатом стала довільна, національна репрезентативна вибірка населення Америки. За останніми підрахунками, матеріали робочих груп Knowledge Networks використовувались у більше ніж 350 робочих документів, презентаціях, опублікованих статтях і книгах, включаючи Національне дослідження сексуального здоров’я й поведінки (National Survey of Sexual Health and Behavior) 2009 року, масштабні результати якого були представлені в окремому випуску Journal of Sexual Medicine, а також у пресі (Herbenick et al., 2010). Більше інформації про KN і Knowledge-Panel®, включаючи набір робочої групи, зв’язок, збереження, завершення й сумарний коефіцієнт реагування можна отримати від самої KN. Зазвичай, в дослідженнях KnowledgePanel® коефіцієнт реагування складає 65%. Додаток А надає порівняння вікових зведених даних з цілого ряду соціо-демографічних змінних в NFSS, разом з найсвіжішими ітераціями Current Population Survey, the National Longitudinal Study of Adolescent Health (Add Health), the National Survey of Family Growth, and the National Study of Youth and Religion – найостанніших опитувань національного рівня. Надані там оціночні дані дуже позитивно порівнюють NFSS з іншими національно-репрезентативними масивами даних.

2.2. Процес скринінгу

Особливо важливий для NFSS той факт, що цільові категорії населення – гейські і лесбійські сім’ї, а також гетеросексуальні сім’ї з прийомними дітьми – часто дуже непросто ідентифікувати й знайти. За даними оцінки National Center for Marriage and Family Research за 2010 рік, у Сполучених Штатах нараховується приблизно 580 000 одностатевих сімей. Серед них вважається, що 17% - або 98 600 – мають дітей. Хоча ця цифра може видатися значимою, у вибіркових стратегіях популяційного рівня вона такою не вважається. Для того, щоб виділити меншість населення, необхідно провести ймовірну вибірку всього населення, зазвичай, за допомогою скринінгу всіх верств населення для виявлення членів груп, які трапляються рідше. Так, щоб збільшити число респондентів, які повідомляють про виховання в прийомних сім’ях або чиї батьки мали одностатеві романтичні стосунки, відбіркове опитування (що виявляє подібних респондентів) було залишено в роботі на декілька місяців між липнем 2011 року і лютим 2012 року, що дало вже наявним членам робочої групи більше часу для скринінгу, а також можливість приєднати нових членів. До того ж, пізно восени 2011 року знову зв’язались з колишніми членами KnowledgePanel® поштою, телефоном й електронною скринькою з метою мотивації скринінгу і цієї групи. Всього скринінгу й опитування пройшли 15 058 теперішніх і колишніх членів KN’s KnowledgePanel®, де, крім всього іншого, їх запитували: «Від вашого народження і до 18 років (або коли ви залишили дім, щоб почати самостійне життя), хто-небудь із ваших батьків мав хоча би раз романтичні стосунки з представниками своєї статі?» Варіанти відповідей: «Так, моя мати мала романтичні стосунки з іншою жінкою», «Так, мій батько мав романтичні стосунки з іншим чоловіком» або «ні». (У респондентів також була можливість вибрати обидві перші відповіді). Якщо вони обирали будь-яку з перших двох, їх запитували, чи жили вони з цим із батьків під час його/її одностатевих романтичних відносин. NFSS виконало повне опитування 2 988 американців у віці від 18 до 39 років. Відбіркова анкета й повний інструментарій опитування є доступними на Інтернет-сторінці NFSS www.prc.utex-as.edu/nfss.

2.3. Як виглядає репрезентативна вибірка гейських і лесбійських батьків (з дітьми молодіжного віку)?

Зважені дані скринінгу – національно-репрезентативна вибірка – показують, що 1,7% всіх американців віком від 18 до 39 років повідомляє, що їхні батько чи мати мали одностатеві стосунки – цифра, порівнювана з іншими оціночними даними по дітям в гейських чи лесбійських сім’ях (наприклад,  Stacey и Biblarz, 2001 a,b повідомляють про допустимий діапазон від 1 до 12%). За повідомленнями, вдвічі більше респондентів стверджують, що їхні матері мали лесбійські відносини, ніж їхні батьки – гейські. (Всього 58% із 15 058 опитаних, які пройшли скринінгу, повідомляють, що всю свою молодість – до досягнення 18 років або коли вони залишили дім – провели з біологічними матір’ю чи батьком).

Хоча гейські і лесбійські американці в наші дні типово стають батьками 4 способами – через участь одного з партнерів в попередньому гетеро сексуальному союзі, через усиновлення, через штучне запліднення, або сурогатне материнство – NFSS з більшим ступенем ймовірності буде складатися з респондентів перших двох позначених категорій, а не останніх. Нинішні діти геїв-чоловіків і лесбійок-жінок є більше «спланованими» (тобто, через усиновлення, штучне запліднення або сурогатне материнство), ніж всього лише 15-20 років тому назад, коли такі діти частіше за все були плодом гетеросексуальних союзів. Наймолодшим респондентам NFSS виповнилось 18 в 2011 році, а найстаршим – в 1990. Беручи до уваги той факт, що незапланована вагітність неможлива серед геїв-чоловіків і рідкість серед лесбійських пар, логічно розуміти, що гейські і лесбійські батьки є більше вибірковими в питаннях батьківства, ніж гетеросексуальне населення, серед яких незапланована вагітність, як і раніше, є широко поширеною й складає близько 50% (Finer and Henshaw, 2006). Доля планування дітей в одностатевих шлюбах, однак, залишається невідомою. Хоча NFSS прямо не запитувало респондентів, чи батьки мали одностатеві романтичні стосунки, про спосіб їх власного народження, невдалий гетеросексуальний союз однозначно здійснює обумовлений вплив: трохи менше половини таких респондентів повідомили, що їхні біологічні батьки одного разу перебували в шлюбі. Це відрізняє NFSS від багаточисельних досліджень (наприклад, NLLFS), що фокусувалися цілком на «спланованих» гейських і лесбійських сім’ях.

Серед тих, хто стверджував, що їхня мати мала одностатеві відносини, 91% повідомляли, що жили зі своєю матір’ю, коли вона знаходилась у романтичних стосунках, а 57% сказали, що жили зі своєю матір’ю і її партнером як мінімум 4 місяці в певний період до досягнення ними 18 років. Менша частина (23%) повідомила, що вони провели як мінімум 3 роки життя в одному домі з романтичним партнером своєї матері.

Серед тих, однак, хто повідомив, що у батька були одностатеві відносини, 42% жили з ним в час одностатевих романтичних стосунків і 23% жили з ним та його партнером, по крайній мірі, 4 місяці (але менше 2% сказали, що провели разом мінімум 3 роки в одному домі) – тенденція, схожим чином відмічена в оглядовій статті Таскера (Tasker, 2005) про гейсько-лесбійське батьківське виховання.

58% тих, чиї біологічні матері мали одностатеві відносини, також повідомили, що їхня біологічна мати на певному етапі юності залишила дім, і трохи менше 14% повідомили, що проживали у прийомних батьків, що свідчить про сімейну нестабільність вище середнього. Додатковий аналіз NFSS дає можливість припустити ймовірність «запланованого» лесбійського походження десь між 17 і 26% таких респондентів – діапазон, виведений з долі таких респондентів, які стверджували, що (1) їхні біологічні батьки ніколи не перебували в шлюбі і не жили разом, і що (2) вони ніколи не жили з партнером батьків протилежної статі або своїм біологічним батьком. Доля респондентів (чиї батьки мали одностатеві відносини), які, ймовірно, вийшли зі «спланованих» гейських сімей в NFSS складає менше 1%.

Ці відмінності між NFSS – вибірки популяційного масштабу – і невеликими дослідженнями запланованих гейських і лесбійських сімей знову підіймають питання про те, наскільки не репрезентативними насправді є вибірки гейських і лесбійських батьків. Використання ймовірнісних вибірок показує, що діти одностатевих батьків (в NFSS), які виросли, менше схожі на дітей сьогоднішніх стереотипних гейських і лесбійських пар – білих, з верхівки середнього класу, добре освічених, працевлаштованих і процвітаючих – негласно або відкрито представлених багатьма дослідниками. Голдберг (Goldberg, 2010, стор. 12–13) влучно підкреслює, що наявні дослідження лесбійських і гейських пар та їхніх сімей головним чином включають «білих громадян середнього класу, які відносно активно обертаються в гейських спільнотах і живуть в міській місцевості», а «сексуальні меншинства з робочого класу, расові або етнічні сексуальні меншини, сексуальні меншини, які живуть у сільській або географічно ізольованій місцевості» обділені увагою, не до кінця вивчені й важкодоступні. Аналіз Розенфільда (Rosenfeld, 2010) даних перепису свідчить, що 37% дітей в домах лесбійських співмешканців чорношкірі й іспаномовні. Серед респондентів NFSS, які повідомили, що їхня мати мала одностатеві стосунки, 43% чорношкірі або іспаномовні. Для порівняння, в NLLFS таких тільки 6%.

Це серйозний недолік: демографічні індикатори того, де в теперішній час живуть гейські батьки [курсив – М.Регнерус], менше вказують на стереотипні місця типу Нью-Йорка й Сан-Франциско, і все більше на місця, де сім’ї більше багаточисельні й загальна народжуваність є вищою, подібно до Сан-Антоніо і Мемфісу. У своєму вичерпному демографічному огляді американського гейського і лесбійського населення Гейтс і Ост (Gates і Ost, 2004, стор. 47) повідомляють: «У штатах і регіонах більших міст з відносно низькою концентрацією гейських і лесбійських пар серед загального населення одностатеві батьки є більш відкритими до того, щоб мати дітей у своєму домі». Нещодавнє оновлене зведення Гейтса (Gates, 2011, стр. F3) підтверджує це: «Географічно, одностатеві пари більш за все схильні мати дітей в багатьох соціально найконсервативніших частинах країни». Більше того, Гейтс відмічає, що серед расових меншин прослідковується непропорційно велика відкритість (серед одностатевих сімей) мати дітей: білі, з другого боку, непропорційно менше схильні мати дітей. Вибірка NFSS свідчить про це. Засновані на перепису населення аналітичні оцінки Гейтса і далі підіймають питання про вибіркові стратегії – і популярному використанні висновків з – досліджень, заснованих цілком на непрезентативних вибірках, для зручності дослідження взятих у батьків, які живуть в прогресивних великих містах.

2.4. Структура і досвід рідних сімей респондентів

NFSS доклало всіх зусиль, аби надати максимально чітке уявлення про склад сім’ї респондентів в час їхнього дитячого і підліткового віку. Під час опитування респондентів питали про сімейний статус їхніх біологічних батьків як у минулому, так і сьогодні. NFSS також зібрало у кожного респондента «календарні» дані про їхні відносини з людьми, які жили з ними в їхньому домі (більше 4-х місяців) з моменту народження до 18 років, а також про тих, хто жив з ними до досягнення 18 років – після того, як вони залишили рідний дім і до сьогодні. Хоча в цьому дослідженні календарні дані використовувались лише епізодично, ця важлива інформація надає дослідникам можливість задокументувати, хто ще жив з респондентом практично все їхнє життя до сьогодні.

У цьому конкретному дослідженні я порівнюю результати 8 різних типів складу сім’ї та/або досвід. Вони були зроблені з відповідей на декілька питань як у скринінговому, так і в повному опитуванні. Тут, однак, слід відмітити, що побудова результатів відображає незвичайну комбінацію інтересів – одностатева романтична поведінка батьків і досвід сімейної стабільності чи розриву. Тут оцінюються 8 груп моделей сім’ї (з акронімом чи короткою описовою назвою), після чого слідує їхня максимально незважена розрахункова величина вибірки:

1. IBF: Жили в цілісній біологічній сім'ї (і з матір'ю, і з батьком) від 0 до 18 років, і батьки досі перебувають у шлюбі (N = 919).

2. LM: Респондент (R) повідомляє, що мати (M) мала одностатеві романтичні (лесбійські) стосунки з жінкою, незалежно від яких-небудь перемін у домі (N = 163).

3. GF: (R) повідомив, що батько (P) мав одностатеві романтичні (гейські) стосунки з чоловіком, незалежно від будь-яких перемін у домі (N = 73).

4. Усиновлення: (R) був усиновлений одним або двома нерідними людьми при народженні чи у віці до 2 років (N = 101).

5. Розлучились пізніше або мали спільну опіку: (R) повідомив, що жив з біологічною матір'ю чи батьком від народження до 18 років, але батьки не перебувають у шлюбі тепер (N = 116).

6. Змішана сім'я: Біологічні батьки або ніколи не перебували у шлюбі, або вже розлучені, а головний батько-пікун (S) вже [курсив – М.Регнерус] перебував у шлюбі з кимось до того як (R) виповнилось 18 (N = 394).

7. Батько/мати-одиночка: Біологічні батьки або ніколи не перебували у шлюбі, або були вже розлучені, а головний батько-опікун (S) не [курсив – М.Регнерус] вступаву шлюб (або повторний шлюб) до того як (R) виповнилось 18 (N = 816).

8. Решта: Вміщує всі інші сімейні моделі/комбінації подій, такі як смерть одного з батьків респондента (R) (N = 406).

Ці 8 груп складають NFSS вибірку в цілому. Насправді ці 8 груп в більшості, але не цілком, є взаємно виключними. Тобто, певна меншість респондентів можуть відповідати більше, ніж одній, групі. У нашій ситуації я нав’язав їхню взаємну виключність з аналітичною метою. Наприклад, респондент, чия мати мала одностатеві відносини, може відповідати параметрам групи 5 чи групи 7, але в цьому випадку мій аналітичний інтерес міститься в тому, щоб максимізувати розмір вибірки груп 2 і 3, тому респондент буде віднесений до групи 2 (LMs). Оскільки група 3 (GFs) є найменшою і найбільш складною для випадкового виокремлення серед населення, її складанню приділяється більше уваги, ніж іншим, навіть LMs. (Ми маємо 12 випадків, коли респонденти повідомляли, що і мати, і батько мали одностатеві відносини; всі вони проаналізовані під категорією GFs, і це після додаткового аналізу, що продемонстрував співмірну залученість і батька, і матері).

Очевидно, що різні вирішення з групування можуть здійснити вплив на результати. NFSS, що прагне зібрати детальну інформацію про рідних сімей респондентів, збалансовано відкрита до влючення альтернативних стратегій групування, включаючи виокремлення тих респондентів, які жили з лесбійським партнером своєї матері декілька років (а не епізодично або зовсім ні), або ж у ранньому дитинстві (порівняно з пізнім). Невеликі розміри вибірки (і наступний незначний статистичний вплив) може, тим не менше, служити перешкод ним фактором для деяких стратегій.

У розділі результатів для кращої зручності я часто використовую акроніми IBF (child of a still-intact biological family/цілісна біологічна сім’я), LM (child of a lesbian mother/дитина матері-лесбійки), і GF (child of a gay father/дитина батька-гея). Однак цілком ймовірно, що одностатеві романтичні стосунки, про які повідомляють респонденти, не [курсив – М.Регнерус] передбачались респондентами як вказівник на своє власне (або своїх батьків) розуміння, що їхні батьки були геями, лесбійками або бісексуалами в своїй сексуальні орієнтації [курсив – М.Регнерус]. Швидше, це є більше вивчення дітей батьків, які мали (а в певних випадках як і раніше) одностатеві відносини, ніж дітей, чиї батьки називали або позиціонували себе геями, лесбійками чи бісексуалами. Респондентів опитували, чи є конкретні батьківські відносини, в яких вони жили, гейськими або лесбійськими за змістом. Заради лаконічності і щоб уникнути втягування в нескінченні дебати про постійні або тимчасові орієнтації, я буду постійно говорити про ці групи, як про респондентів з батьком-геєм або лесбійкою-матір’ю.

2.5. Результати дослідження

Це дослідження діє огляд 40 критеріїв результати, представлених в NFSS. Таблиця 1 дає зведену статистику всіх змінних. Чому ці [курсив – М.Регнерус] результати? Хоча анкета опитування (доступна онлайн) містить декілька десятків питань результатів дослідження, я вирішив викласти тут огляд цих результатів, намагаючись включити базові і часто пізнавані шукані змінні з множини різних предметних областей. Я включив всі часткові індекси, які ми спробували оцінити, і широкий список результатів з емоційної, реляційної і соціальної областей. Наступні аналізи NFSS, безсумнівно, досліджує й інші результати, як і самі результати, причому з багатьох сторін.

Розділювальні вихідні змінні, які сумуються в Таблиці 1, наступні: статус відносин, зайнятість, чи голосував на попередніх президентських виборах і чи користувався соціальною допомогою (в теперішній час і в час дорослішання), причому останнє питання формулюється як «До того як вам виповнилося 18, хто-небудь із ваших найближчих родичів (тобто з вашої сім’ї) отримував соціальну допомогу (наприклад, державну допомогу, продуктові талони, послуги безоплатної медичної допомоги незаможнім, ЖМД (WIC) або безкоштовне харчування)?» Респондентів також опитували про те, чи думали вони серйозно про здійснення самогубства за останні 12 місяців, чи зверталися за консультуванням або психотерапевтичною допомогою у рішенні «будь-яких проблем, пов’язаних з тривогою, депресією, відносинами, тощо».

Використовувалась школа сексуальної поведінки Кінсі (Kinsey), але зі змінами, щоб дозволити респондентам вибрати найкращий опис їхньої сексуальної орієнтації (а не поведінки). Респондентів просили вибрати опис, який краще за все підходить до того, як вони себе представляють: 100% гетеросексуальний, більшою частиною гетеросексуальний, але інколи відчуває потяг до представників своєї статі, бісексуальний (тобто, рівною мірою переживає потяг до чоловіків і жінок), більшою частиною гомосексуальний, але інколи переживає потяг до представників протилежної статі, 100% гомосексуальний, або ж не відчуває потяг ні до чоловіків, ні до жінок. Для спрощення презентації я створюю дихотомічний критерій, що вказує 100% гетеросексуальність (на відміну від всього іншого). До того ж, респондентів, які не перебувають у шлюбі, але в теперішньому часі знаходяться у відносинах, питали, чи чоловік або жінка є їхнім романтичним партнером, дозволяючи формулювати критерій «зараз перебуває в одностатевих романтичних відносинах».

Усіх респондентів питали: «Батько, чи інший дорослий опікун, торкається вас коли0небудь з сексуальними намірами: чи примушував вас торкатися до нього чи до неї з сексуальними намірами; чи примушував вступати в сексуальні стосунки?» Можливими варіантами були: ні, ніколи; так, одного разу; так, більше ніж одного разу; не впевнений. Ширший критерій стосовно сексу з примусу сформульований наступним чином: «Чи піддавалися ви коли-небудь фізичному примусу до яких-небудь сексуальних дій проти вашої волі?» Потім пропонувались ідентичні можливі відповіді; з метою аналізу їх послідовно ділили на пари (респондентів, які були «невпевненими», не включали). Респондентів також питали, чи мали вони коли-небудь інфекції, що передаються статевим шляхом, чи мали статеві відносини з ким-небудь стороннім під час їхнього (респондентів) шлюбу або співжиття.

Таблиця 1

Зважена зведена статистика критеріїв, NFSS

Серед неперервних перемінних я включив 5-категорійний критерій освітніх досягнень, 5-пунктовий самокритерій загального фізичного здоров’я, 5-пунктовий критерій загального щастя, 13-категорійний критерій спільного сімейного доходу (до вирахування податків і відрахувань за минулий рік) і 4-пунктовий (частотний) критерій того, як часто респондент думав про те, що його поточні відносини «переживають складнощі» (жодного разу, одного разу, раз чи два, декілька разів, багато разів). Декілька неперервних перемінних були виведеними з множини критеріїв, включно з 8-критерійною версією шкали депресії CES-D, індекс відомої поточної якості (романтичних) відносин респондента, близькість респондента з біологічною матір’ю й батьком і пара пов’язаних шкал – одна оцінює надійність, а інша – рівень тривоги. Нарешті, пара індексів відображає (1) загальну безпеку і захищеність в їхній сім’ї, які продовжують здійснювати на них вплив. Вони входять до складу багатоаспектного інструменту оцінки відносин (названого RELATE), розробленого виходячи з розуміння, що такі аспекти сімейного життя як якість відносин батьків зі своїми дітьми створюють певну динаміку сім’ї, які можуть бути позначені на відрізку від безпечна/передбачувана/заохочувальна до небезпечна/хаотична/каральна (Busby et al., 2001). Кожний із графіків і пов’язані компонентні критерії представлені в Додатку Б.

Нарешті, я зробив оцінку 9 підрахованих результатів, 7 з яких – частотні критерії, а інші 2 – підрахунки гендер-специфічних сексуальних партнерів. Респондентів запитували: «За минулий рік, як часто ви…» дивились телевізор більше 3 годин підряд, курили марихуану, тютюн, вживали алкоголь, пили, щоб напитися і сп’яніти. Відповіді (0-5) варіювалися від «ніколи» до «кожний день або майже кожний день». Респондентів також запитували, чи знаходились вони під арештом, чи були засуджені або визнані винуватими в будь-яких правопорушеннях, крім незначних порушень ПДР. Відповіді на ці два питання варіювались від 0 (ні, ніколи) до 3 (так, багато разів). Респондентам наступним чином задавали два питання про кількість сексуальних партнерів (чоловіків і жінок): «Зі скількома жінками у вас були сексуальні зв’язки? Це включає кожну жінку, з якою ви мали секс, навіть якщо це було лише одного разу або ви не знаєте її досить добре». Те саме питання було задане про сексуальні відносини з чоловіками. Можна було дати 12 варіантів відповіді: 0, 1, 2, 3, 4–6, 7–9, 10–15, 16–20, 21–30, 31–50, 51–99, та 100+.

2.6. Аналітичний підхід

Моя аналітична стратегія міститься в тому, щоб підкреслити різницю між 8 групами організації/досвіду сім’ї за 40 вихідними змінними, як 2-варіативним методом (використовуючи простий T-test) і багато варіативним методом, використовуючи відповідні змінні техніки регресії – логістичну, PLS, Poisson, негативної регресії або негативно-біномінальну – і використовуючи обмеження (регулятори) за віком респондента, расовою/етнічною приналежністю, статевою ознакою, освітнім рівнем матері й можливим сімейним доходом. Це підхід, порівнюваний з аналізом Розенфельда (Rosenfeld, 2010) різниць в дітях, які нормально навчаються в школах, і оглядом статті, що обговорює результати першої хвилі Add Health study (Resnick et al., 1997).

До того ж, я розглянув питання знущань і погроз, критерій якого був сформульований наступним чином: «Під час дорослішання діти й підлітки зазвичай переживають негативні сторони спілкування з іншими. Ми говоримо, що над кимось знущаються чи погрожують (булінг), коли одна людина чи група словами або вчинками здійснюють щось недоброзичливе або неприємне по відношенню до іншого. Ми не вважаємо булінгом, коли двоє людей сваряться чи б’ються. Чи можете ви згадати випадки булінгу з боку одного чи групи, через що у вас досі присутні яскраві негативні спогади про це?»

Нарешті, дослідження поточної держави, де перебуває резидент, було марковано за шкалою (1-5) у відповідності до того, наскільки відкриті або рестриктивні його закони щодо одностатевих шлюбів і юридичних прав одностатевих пар (станом на листопад 2011р.). нові дослідження показують, що державні політичні реалії по відношенню до прав геїв можуть помітно впливати на життя ЛГБ резидентів (Hatzenbuehler et al., 2009; Rostosky et al., 2009). Ця система кодування була запозичена з проекту газети Los Angeles Times, що покликана побудувати тимчасову шкалу державних прав, направлених на захист гейських спільнот. Я переробив її з 10-пунктової на 5-пунктову шкалу (Times Research Reporting, 2012). Я класифікую поточний стан респондента за однією з наступних категорій:

1 = Конституційні правки, що забороняють одностатеві шлюби та/або інші юридичні права.

2 = Юридична заборона одностатевого шлюбу та/або інших юридичних прав.

3 = Відсутність конкретних законів/заборон та/або громадянське партнерство є легалізованим.

4 = Громадянське партнерство з системним захистом легально та/або визнаються одностатеві шлюби, зареєстровані в інших місцях.

5 = Громадянські союзи є легальними та/або одностатевий шлюб є легальним.

Кожному випадку у вибірці NFSS присвоюється питоме значення, що засновується на плані вибірки й ймовірності вибору, так щоби вийшла національно-репрезентативна вибірка дорослих американців віком 18-39 років. Ці питомі значення вибірки були використані в кожній представленій тут статистичній процедурі, якщо не вказано інакше. Регресивні моделі продемонстрували декілька (N < 15) відсутніх показників з незалежних перемінних.

Цей широкий загальний підхід, доречний для презентації нового пакету даних, формує фундамент для майбутніх, більш сфокусованих аналізів результатів, що досліджуються тут мною. Бо ж існує набагато більше способів окреслити моделі і досвід сім’ї – і зміни, що там відбуваються – ніж тут представлені. Інші будуть оцінювати ці структури по-іншому й створять альтернативні підходи тестування групових відмінностей у великій різноманітності критеріїв результатів.

Було би недбалим заявляти про присутність тут причинного зв’язку, бо ж, щоб задокументувати, що наявність особливого досвіду в рідній сім’ї – або сексуальних відносин батьків – викликає певні наслідки у дорослих дітях, мені знадобилося б не лише задокументувати наявність зв’язку між таким досвідом у рідній сім’ї, але й що ніякі інші ймовірні фактори не можуть служити загальною причиною яких-небудь неблагоприємних результатів. Мої аналітичні наміри є більше скромними: дати оцінку присутності простих групових відмінностей, і – з додаванням ряду регульованих перемінних – оцінити, наскільки сильними є такі групові відмінності.

3. Результати

3.1. Порівняння з цілісними, біологічними сім’ями (IBFs)

Таблиця 2 показує середні бали за 15 дихотомічними вихідними змінними, які можна читати як просте процентне співвідношення і відсортувати за 8 різними групами форми/досвіду сім’ї, описаним раніше. Як в Таблицях 3 і 4, цифри, представлені, жирним шрифтом вказують, що оцінка групи статистично відрізняється від молодих дорослих дітей з 2 IBFs, як показано базовим T-test (p < 0.05). Числа, представлені зі знаком (m) вказують, що дихотомічна перемінна оцінка з моделі логістичної регресії (не показана) статистично значима відрізняється від IBFs після перевірки віку респондента, його статі, расової/етнічної приналежності, рівня освіти матері, ймовірного сімейного доходу, досвіду булінгу в молодості і «дружнього ставлення до геїв» поточної країни проживання респондента.

На перший погляд, число статистично значимих відмінностей між респондентами з IBFs і респондентами з інших 7 типів форм/досвіду сім’ї суттєво, і в переважній більшості випадків оптимальний результат – який можливо легко виділити – свідчить на користь IBFs. Таблиця 2 демонструє 10 (з 15 можливих) статистично значимих відмінностей в простих T-testах між IBFs та LMs (з числа респондентів, які повідомили, що їхня мати мала лесбійські стосунки), що є вищим, ніж число простих відмінностей (9) між IBFs і респондентами з неповних або прийомних сімей. Усі, крім одного з цих зв’язків, є значимі в аналізах логістичної регресії, що порівнює LMs та IBFs (пропущена категорія).

Починаючи згори Таблиці 2, процент шлюбу LMs і GFs (ті, хто повідомив, що їхній батько мав гейські стосунки) статистично порівняний з IBFs, тоді як процент співжиття LMs є значно вищим, ніж у IBFs (24% та 9%, відповідно). 69% LMs і 57% GFs повідомляють, що їхня сім’я отримувала соціальну допомогу на певному етапі їхнього дорослішання, у порівнянні з 17% IBFs; 38% LMs повідомляють, що в теперішній час працевлаштовані з повною зайнятістю, у порівнянні з 26% LMs. Хоча лише 8% респондентів IBF стверджують, що вони в теперішній час є безробітними, те саме кажуть 28% респондентів LM. Статистично менша ймовірність голосування на президентських виборах 2008 року в LM, ніж у IBF (41% проти 57%), і більше ніж вдвічі – 19% проти 8% – в теперішній час (або протягом минулого року) проходять консультування чи терапію «з проблем, пов’язаних з тривогою, депресією, відносинами, тощо» - результат, який суттєво змінився після включення змінних перемінних.

Таблиця 2

Середній бал з вибраних дихотомічних перемінних результату, NFSS (можна читати як проценти: напр., 0.42 = 42%).

Жирний шрифт вказує на середні бали, які статистично значимо відрізняються від IBFs (нз біологічною матір'ю/батьком, колонка 1), без додаткових обмежень.

Знак (^m) поруч із цифрою вказує на статистично значиму відмінність (p < 0.05) між коефіцієнтом даної групи й IBFs, з конкретизацією віку респондента, статі, раси/етнічної приналежності, рівня освіти матері, ймовірного сімейного доходу під час дорослішання, досвіду булінгу в молодості, законодавчої відкритості держави до геїв, виведено з моделей логістичної регресії (не показано).

Знак вставки (^) поруч із цифрою вказує на статистично значиму відмінність (p < 0.05) між середнім значенням даної групи і середнім значенням LM (колонка 2), без додаткових обмежень.

Таблиця 3

Середні бали за вибраними неперервними перемінними результату, NFSS.

Жирний шрифт вказує на середні бали, які статистично значимі відрізняються від IBFs (на даний час цілісна, сім’я з біолог. матір’ю/батьком, колонка 1), без додаткових обмежень.

Знак (^m) поруч із цифрою вказує на статистично значиму відмінність (p < 0.05) між коефіцієнтом даної групи й IBFs, з конкретизацією віку респондента, статі, раси/етнічної приналежності, рівня освіти матері, ймовірного сімейного доходу під час дорослішання, досвіду булінгу в молодості, законодавчої відкритості держави до геїв, виведено з OLS моделей регресії (не показано).

Знак вставки (^) поруч з цифрою вказує на статистично значиму відмінність (p < 0.05) між середнім значенням даної групи і середнім значенням LM (колонка 2), без додаткових обмежень.

Таблиця 4

Жирний шрифт вказує на середні бали, які статистично значимо відрізняються від IBFs (на даний час цілісна, сім’я з біолог. матір’ю/батьком, колонка 1), без додаткових обмежень.

Знак (^m) поруч із цифрою вказує на статистично значиму відмінність (p < 0.05) між коефіцієнтом даної групи і IBFs, з конкретизацією віку респондента, статі, раси/етнічної приналежності, рівня освіти матері, ймовірного сімейного доходу під час дорослішання, досвіду булінгу в молодості, законодавчої відкритості держави до геїв, виведено з моделей Poisson або негативної біноміальної регресії (не показано).

Знак вставки (^) поруч із цифрою вказує на статистично значиму відмінність (p < 0.05) між середнім значенням даної групи й середнім значенням LM (колонка 2), без додаткових обмежень.

Відповідно до деяких недавніх досліджень NFSS демонструє, що діти лесбійських матерів потенційно більш відкриті до одностатевих відносин (Biblarz and Stacey, 2010; Gartrell et al., 2011a,b; Golombok et al., 1997). Хоча статистично вони не відрізняються від більшості інших груп відносно одностатевих відносин на даний час [курсив – М.Регнерус], вони менше схильні вважати себе цілком гетеросексуальними (61% проти 90% з IBFs). Це ж вірно і по відношенню до GF респондентів – тих молодих дорослих, які кажуть, що їхній батько мав стосунки з іншим чоловіком: 71% з них вважають себе повністю гетеросексуальним. Інші сексуальні відмінності примітні також серед LMs: велика доля дочок лесбійських матерів повідомляє, що «для них сексуально не привабливі ні чоловіки, ні жінки», ніж інших груп форм сім’ї, оцінених тут (4,1% дочок LMs порівняно з 0,5% дочок IBFs, не показано в Таблиці 2). Остаточно невідомо, чому молоді дорослі діти лесбійських матерів більш схильні переживати одностатевий потяг і поведінку, так само як і заявлену ними ж асексуальність, але це факт, що ці тенденції прослідковується і в інших дослідженнях. Приймаючи до уваги те, що нижчі рівні гетеросексуальності характеризують інші типи форм/досвіду сім’ї в NFSS, що ясно задокументовано в Таблиці 2, відповідь, швидше за все, міститься не просто в сексуальній орієнтації батьків, але в успішному зразку для наслідування дружнього сексу, його відсутності або рідкості.

Сексуальна поведінка в рамках їхніх романтичних відносин також має свої особливості: хоча 13% IBFs повідомили, що мали сексуальні зв’язки на стороні, коли або перебували в шлюбі, або співжили, те саме сказали 40% LMs. На противагу недавнім, що отримали широке поширення, висновкам Гартрелла (Gartrell et al., 2011a,b) про відсутність сексуальної віктимізації в даних NLLFS, 23% LMs сказали «так», коли їх запитали, «чи торкався до вас сексуально, примушував торкнутися до нього чи до неї сексуально, чи примушував до сексуальних відносин батько або інший дорослий опікун», тоді як з IBFs лише 2% відповіли ствердно. Оскільки такі відгуки частіше зустрічаються серед жінок, ніж чоловіків, я розділив аналізи за статевою ознакою (не показано). Серед респондентів-жінок, 3% з IBFs повідомили про сексуальний контакт/віктимізацію з боку батька/матері/або дорослого опікуна, що кардинально менше 31% LMs, які повідомили те саме. На це питання ствердно відповіли трохи менше 10% дочок GFs, цифра, що не особливо відрізняється від IBFs.

Цілком можливо, однак, що сексуальна віктимізація виходила від біологічного батька LM респондентів, що змусило мати розірвати союз і на певному етапі в майбутньому вступити в одностатеві відносини. Додаткові (незважені) аналізи NFSS, де респондентів запитували, в якому віці вони були, коли відбувся перший інцидент (що можна порівняти з календарем формі сім’ї, який відмічає, хто жив в їхньому домі кожний рік до досягнення 18 років) розкриває таку можливість у відомій мірі: 33% тих LM респондентів, які повідомили, що піддалися сексуальній віктимізації з боку батька/матері чи дорослого опікуна, вказали, що, коли стався перший інцидент, вони також жили зі своїм біологічним батьком. Інші 29% віктимізованих LMs сказали, що ніколи взагалі не жили зі своїм біологічним батьком. Трохи менше 34% LM респондентів, які повідомили, що коли-небудь жили з одностатевим партнером своєї матері, заявили, що перший інцидент відбувся у віці, рівному чи старше коли вони вперше жили з партнером своєї матері. Приблизно 13% віктимізованих LMs вказали, що жили з прийомним батьком в рік, коли відбувся перший інцидент. Іншими словами, відсутня якась очевидна тенденція між прив’язкою до часу першої віктимізації і тим, коли респондент жив зі своїм біологічним батьком чи одностатевим партнером своєї матері; не можемо ми також зробити припущення хто ймовірніше за все ініціював віктимізацію респондента. Подальше дослідження детального календаря форми сім’ї NFSS дає певні шанси на прояснення.

Підвищена цифра сексуальної віктимізації LM є не єдиною оцінкою підвищеної віктимізації. Інше більш загальне питання про секс за примусом, «Чи піддавалися ви фізичному примусу займатися яким-небудь видом сексу проти своєї волі», також демонструє суттєву відмінність між IBFs та LMs (і GFs). Питання про секс за примусом задавали перед [курсив – М.Регнерус] питанням про сексуальний контакт з батьком чи іншим дорослим і він може включати інциденти цього, але за чисельністю явно включає додаткові обставини. 31% LMs вказав, що на певному етапі свого життя вони піддавалися примусу до сексу проти своєї волі – порівняно з 8% IBFs і 25% GFs. Серед респондентів жіночої статі, 14% IBFs заявили про секс за примусом, і це порівняно з 46% LMs і 52% GFs (обидві останні оцінки статистично-значимо відрізняються від свідоцтва IBFs).

Хоча я вже відмітив деякі відмінності між IBFs и GFs – респондентами, які повідомили, що їхній батько мав гейські відносини – існує досить менше статистично-значимих відмінностей між IBFs та GFs, ніж між IBFs і LMs, що може бути, а може й не бути викликано, частково, меншою вибіркою в NFSS респондентів з батьками-геями, і значно меншою ймовірністю жити зі своїм бутьком-геєм, коли в нього були одностатеві відносини. Лише 6 з 15 критеріїв в Таблиці 2 демонструють статистично-значимі відмінності в регресійних моделях (але лише один в біваріативному середовищі). Якщо задіяти фактори, що конкретизують, видно, що діти з батьком-геєм є більш схильними (ніж IBFs) отримувати соціальну допомогу при дорослішанні, голосувати на президентських виборах, думати про суїцид і навіть повідомляти про інфекції, що передаються статевим шляхом, зіштовхуватися з насильницьким сексом і менше схильні вважати себе повністю гетеросексуальним. Хоча інші результати, що повідомляються GFs, часто відрізняються від результатів IBFs, статистично-значимі відмінності регулярно не відмічаються.

Хоча моя увага була сфокусована головним чином на внутрішньо-груповій різниці між IBFs, LMs, і GFs, слід відмітити, що не лише LMs демонструє багаточисельні відмінності від IBFs. Респонденти, які жили в прийомних сім’ях з одним батьком/матір’ю, продемонстрували 9 відмінностей в Таблиці 2. Крім GFs, усиновлені респонденти продемонстрували менше всього простих відмінностей (3).

Таблиця 3 демонструє середні бали за 14 неперервними результатами. Як і в Таблиці 2, жирний шрифт вказує на прості статистично-значимі відмінності результату молодих дорослих респондентів з цілісних, біологічних сімей (IBFs), а знак (m) вказує на коефіцієнт регресії (моделі не вказані), який значимо відрізняється від IBFs після серії обмежень. Як і в Таблиці 2, 8 значень з LMs статистично відрізняються від IBFs. 5 з 8 відмінностей є значимими як показники регресії. Молоді дорослі діти жінок, які мали лесбійські стосунки, мають гірші показники академічних досягнень, безпеки/захищеності в рідній сім’ї, негативного впливу рідної сім’ї, індексу CES-D (депресії), 1 з 2 шкал прив’язаності, повідомляють про гірше фізичне здоров’я, нижчий сімейний дохід – ніж респонденти з цілісних біологічних сімей, – а також вважають, що їх поточні романтичні відносини частіше зіштовхуються зі складнощами.

Молоді дорослі GF респонденти подібним чином статистично відрізняються від IBF респондентів за 7 з 14 неперервних результатів, кожний з яких значимо відрізняється при оцінці в регресивних моделях. Порівнюючи з IBFs, GFs повідомляють про більш скромні освітні успіхи, гірші значення безпеки/захищеності в рідній сім’ї й індексів негативного впливу, меншу близькість зі своєю біологічною матір’ю, більшою депресією, нижчими значеннями якісного індексу поточних (романтичних) відносин, а також вважають, що їхні поточні романтичні відносини частіше зіштовхуються зі складнощами.

Як і в Таблиці 2, респонденти, які повідомили, що жили в змішаних сім’ях чи з батьками-одиночками, також демонструють багаточисельні прості статистичні відмінності від IBFs – за 9 і 10 з 14 результатів, відповідно – більшість з них залишаються значимі в регресивних моделях. Лише 4 з 14 результатів усиновлених респондентів здаються відмітними (3 з них залишаються значимими після введення обмежень).

Таблиця 4 демонструє середні бали за 9 підрахунками подій, розсортованих по 8 групам форми/досвіду сім’ї. NFSS розпитало всіх респондентів про досвід із сексуальними партнерами чоловічої і жіночої статі, але тут я повідомляю про них окремо за статевою ознакою. LM респонденти описують статистично більше вживання марихуани, частіше куріння, частіший перегляд телебачення, частіші арешти, частіше визнання винуватим у не дрібних правопорушеннях, і – серед жінок – повідомляється про велику кількість сексуальних партнерів обох статей, ніж у респондентів IBF. Представники жіночої статі LM описують наявність в середньому більше одного сексуального партнера-жінки протягом життя, поруч з 4 сексуальними партнерами-чоловіками, на відміну від респондентом IBFs (0,22 і 2,79 відповідно). Представники чоловічої статі LMs повідомляють в середньому 3,46 сексуальних партнерів-жінок і 1,48 партнерів-чоловіків, порівняно з 2,7 і 0,2 відповідно, серед чоловіків IBFs. Однак лише одне значення партнерів-чоловіків серед чоловіків демонструє значні відмінності (після включення обмежень).

Серед GFs з’являються лише 3 біваріативні відмінності. Однак після регресійних регуляторів з’являється 6 відмінностей: вони більше схильні, ніж IBFs, до куріння, арешту, звинувачення в не дрібних правопорушеннях, свідчать про більш чисельні сексуальні партнери (крім числа сексуальних партнерів-жінок серед GFs по чоловічій лінії). Усиновлені респонденти демонструють відсутність простих відмінностей від IBFs, тоді як діти зі змішаних шлюбів і батьків/матерів-одинаків демонструють 6 значимих відмінностей з молодими дорослими з цілісних, біологічних сімей, в яких присутні батько і мати.

Хоча я приділяв значно менше уваги більшості інших груп, чиї дані також представлені в Таблицях 2-4, варто відмітити, як рідко дані про молодих дорослих дітей, усиновлених сторонніми людьми (до 2 років) статистично відрізняються від дітей з цілісних біологічних сімей. Вони демонструють найменші прості значимі відмінності – 7 – за оціненими 40 результатами. Беручи до уваги те, що такі випадки усиновлення – це зазвичай результат цілеспрямованого самостійного вибору, незначне число відмінностей з IBFs не повинно дивувати.

Підводячи підсумки, можна сказати, що в 25 з 40 результатів присутні прості статистично-значимі відмінності між IBFs і LMs, чиї матері мали одностатеві зв’язки. Після регуляторів таких відмінностей нараховується 24. Присутні 24 прості відмінності між IBFs і змішаними сім’ями, 24 статистично-значимі відмінності до регуляторів і 21 після регуляторів. Між GFs і IBFs виявляється 11 та 19 таких відмінностей, відповідно.

3.2. Зведення відмінностей між LMs й іншими формами/досвідом сім'ї

Дослідники інколи надають перевагу оцінювати результати дітей гейських і лесбійських батьків, порівнюючи їх не прямо зі стабільними гетеросексуальними шлюбами, але з іншими типами форми сім’ї, тому що часто буває – і це правомірно у випадку з NFSS – що гейський чи лесбійський батько/мати, перед тим як «вийти з підпілля», спочатку створював гетеросексуальний союз і був свідком розпаду цього союзу (Tasker, 2005). Тому порівняння дітей таких батьків з тими, хто не пережив розпаду шлюбу буде, ймовірно, несправедливим. NFSS, однак, надає дослідникам можливість порівняти результати з цілого ряду інших типів з історії сімейної структури. Хоча я не здійснював тут глибокого дослідження всіх статистично-значимих відмінностей між LMs, GFs й іншими групами, крім [курсив – М.Регнерус] IBFs, декілька загальних спостережень заслуговують на увагу.

З 239 можливих тут між групових відмінностей – не рахуючи відмінностей з IBFs, вже описаних раніше – молоді дорослі діти лесбійських матерів демонструють 57 (або 24% з можливих) значимих при p < 0,05 (вказано в Таблицях 2-4 знаком вставки) і 44 (або 44% з можливих), значимих після регуляторів (не показано). Більшість цих відмінностей мають негативну направленість, тобто, що LMs демонструє гірші результати. Молоді дорослі діти чоловіків-геїв, з другого боку, виявляють лише 11 (або 5% з можливих) між групових відмінностей, статистично-значимих при p < 0,05, але все ж 24 (або 10% з можливих) значимих після регуляторів (не показано).

З цього слідує, що в NFSS молоді дорослі діти матері, які мали лесбійські відносини, демонструють більш значимі відмінності від інших респондентів, ніж діти батька-гея. Це може бути результатом справжнього відмінного досвіду змін в сім’ї, меншого розміру вибірки дітей чоловіків-геїв або порівняно більш рідкісного досвіду проживання з батьком-геєм (лише 42% таких респондентів проживали зі своїм батьком, коли він перебував в одностатевих стосунках порівняно з 91% дітей, які проживали зі своєю матір’ю, коли та знаходилася в одностатевих відносинах).

4.  Обговорення

Тож, наскільки відрізняються дорослі діти чоловіків і жінок, які шукали одностатевих романтичних (тобто гейських і лесбійських) стосунків при оцінці з використанням популяційного масштабу оцінювання з вибірки, складеної методом випадкового відбору? Відповідь, як і можна було очікувати, залежить від того, з ким ви їх порівнюєте. При порівнянні з дітьми, які виросли в біологічно (як і раніше) цілісних – мати-батько – сім’ях, діти жінок, які повідомили про одностатеві відносини, помітно відрізняються за множиною результатів, включаючи багато очевидно негативні (в плані освіти, депресії, зайнятості, вживання марихуани). За 25 з 40 результатів (або 63%), оцінених тут, присутні біваріативні статистично-значимі (p < 0.05) відмінності між дітьми з досі цілісних (мати-батько) сімей і тими, чия мати повідомила про лесбійські відносини. За 11 з 40 результатів (або 28%) оцінених тут, присутні біваріативні статистично-значимі (p < 0.05) відмінності між дітьми з досі цілісних (мати-батько) сімей і тими, чий батько повідомив про гейські відносини. Звідси, в обох порівняннях прослідковується відмінності, однак виявляється куди більше відмінностей при використанні будь-якого методу аналізу, порівняно між молодими дітьми IBFs і LMs, ніж між IBFs і GFs.

Хоча NFSS може найкращим чином охоплювати те, що можна назвати «раннім поколінням» дітей одностатевих батьків, і включає багатьох, які пережили розпад гетеросексуального союзу, базові статистичні порівняння між цією групою й іншими, особливо біологічно цілісними (мати-батько) сім’ями, вказують, що суттєві відмінності за багатьма результатами дійсно існують. Це не узгоджується з твердженнями про «відсутність відмінностей», озвученими дослідженнями, що зазвичай використовували більш вузькі вибірки, ніж ця.

Голдберг (Goldberg, 2010) слушно зауважує, що багато існуючих досліджень проводились, головним чином, порівнюючи дітей гетеросексуальних розлучених і лесбійських розлучених матерів, потенційно підштовхуючи спостерігачів помилково приписати сексуальну орієнтацію батька/матері руйнівним наслідкам розлучення. Її застереження добре обґрунтоване, і NFFS не може зовсім відкинути його з рахунків. Все ж при порівнянні з іншими молодими дорослими, які пережили зміни в сім’ї і стали свідками утворення батьками нових романтичних відносин – наприклад, змішані сім’ї – діти лесбійських матерів вигляділи (статистично) значимо по-іншому в трохи менше 25% випадків (і, як правило, в негативному напрямку). Однак діти матерів, які мали одностатеві відносини, менше схильні відрізнятися від змішаних сімей і батьків-одиночок, ніж від як і раніше цілісних біологічних сімей.

Звідки ж розходження між результатами цього дослідження і множиною зроблених раніше? Відповідь часто міститься в малих або детермінованих вибірках, на які часто покладались в практично всіх попередніх дослідженнях – що призводило до дуже ймовірної недооцінці числа й масштабу реальної різниці між дітьми лесбійських матерів (і, меншою мірою, гейських батьків) і дітьми, вихованими в інших формах сім’ї. хоча творці таких досліджень, як правило і доречно, визнавали свої обмеження, практично ж – оскільки це були єдині зроблені дослідження – їхні результати були сприйняті як інформація про досвід гейських і лесбійських сімей в цілому [курсив – М.Регнерус]. Це ж дослідження, засноване на, на рідкість, великій ймовірнісній вибірці, виявляє значно більшу різноманітність в досвіді лесбійського материнства (і, меншою мірою, гейського батьківства), ніж визнавали або розуміли раніше.

Приймаючи до уваги, що характеристики NFSS вибірки по дітям LMs і GFs є близькими за оцінками вибірці, зробленій демографами з використанням American Community Study, заслуговує на увагу один висновок, зроблений з представленого тут аналізу: проблема необ’єктивності у визначенні вибірки в багатьох дослідженнях гейського й лесбійського батьківського виховання є невипадковою і незначною, але досить суттєвою, що, які мінімум, ставить під сумнів здатність більшій частині минулих досліджень запропонувати достовірні інтерпретації середньостатистичного [курсив – М.Регнерус] сімейного досвіду дітей з лесбійськими або гейськими батьками. Замість цього більшість досліджень, заснованих на вибірках за методом «сніжного кому» проливають світло на досвід сім’ї, який є вище середньостатистичного [курсив – М.Регнерус].

Хоча дослідження форм (структури) сім’ї часто знаходять як мінімум найскромніші переваги, що додають дітям біологічних батьків, які перебувають у шлюбі, деякі вчені приписують багато переваг відмінностям соціо-економічного статусу між батьками, які перебувають у шлюбі, і батьками в інших формах відносин (Biblarz and Raftery, 1999). Хоча це ймовірно правильно і у випадку NFSS, представлені тут результати перевірені не лише за відмінностями в соціо-економічному статусі між рідними сім’ями, але також і політико-географічними відмінностями, віком, статтю, расою/етнічною приналежністю, досвідом булінгу (про що повідомляється в 53% LMs, але тільки в 35% IBFs).

Безсумнівно, ті NFSS респонденти, які повідомили, що їхній батько/матір мав/ла романтичні відносини з представником своєї статі, являють собою дуже різнопланову групу: деякі пережили багаторазові зміни в сім’ї, а інші – ні. Деякі батьки могли залишитися в одностатевих відносинах, а інші – ні. Деякі вважають себе лес бійкою чи геєм, а інші – ні. Беручи до уваги природу цього дослідження, я не проводив тут детального вивчення різноплановості сімейного досвіду. Однак багатоманітність NFSS – яка містить річний календар даних зміни батьківського складу в сім’ї від народження до 18 років, та [курсив – М.Регнерус] від 18років до теперішнього часу – надає можливість для дослідження багатьох з цих питань.

Як би то не було, заявляти, що значимих статистичних відмінностей між різними групами, проаналізованими тут мало, означає стверджувати дещо, що є емпірично неправильним. Як мінімум, представлені тут популяційного масштабу підрахунки показують, що необхідно приділяти значно більше уваги реальній багатоманітності сімейного досвіду серед гейських і лесбійських батьків в Америці, що давно вже правильно відносно гетеросексуальних сімей. Дитячі результати в стабільних, «планованих» ЛГБ сім’ях і в тих, які є продуктом попередніх гетеросексуальних союзів, досить ймовірно відрізняються, про що свідчать висновки попередніх досліджень. Однак, як продовжують відмічати демографи геїв і лесбійок Америки – що NFSS лише підкреслює – плановані ЛГБ сім’ї є лише частиною (причому, невідомо якою) всіх ЛГБ сімей з дітьми.

Навіть якщо діти з планованих ЛГБ сімей і демонструють кращі результати, ніж діти з розлучених гетеросексуальних союзів, перші все таки демонструють знижений контекст родинного альтруїзму (типу усиновлення, здатності бути батьком прийомних дітей або позашлюбного дітонародження), які, як зазвичай доведено, представляють собою групу ризику, в середньому, при вихованні дітей – порівняно з біологічними батьками, які перебувають у шлюбі (Miller et al., 2000). Коротше кажучи, якщо одностатеві батьки можуть виростити дітей з відсутністю відмінностей, не дивлячись на родинну різницю, це ймовірно означає, що одностатеві батьки здатні зробити дещо, що гетеросексуальні пари в контекстах прийомного батьківства, усиновлення і співжиття самі виявилися нездатними зробити вибір – відтворити оптимальне середовище виховання дітей з біологічними батьками, які перебувають у шлюбі (Moore et al., 2002). А дослідження, сфокусовані на батьківських ролях або розподілу праці в сім’ї, в запланованих ЛГБ сім’ях не зможуть продемонструвати – тому що не вимірювали цього – як їхні діти будуть мти успіхи в якості дорослих.

Вищеописані між групові порівняння також показують, що респонденти з лесбійською матір’ю і батьком-геєм не завжди виявляють порівняні результати в ранньому дорослому житті. Хоча розмір вибірки батьків-геїв в NFSS був досить скромним, які-небудь монолітні ідеї про одностатевий досвід батьківського виховання в цілому не підтримуються цими розробками.

Хоча NFSS рішуче підтримує уявлення про існування значимих відмінностей серед молодих дорослих, тісно відповідних поведінці батьків, формам сім’ї і сімейному досвіді під час їхньої юності, я ніколи не робив і не стану спекулювати тут про причинність, частково тому, що існуючі дані оптимально не призначені для цього, і тому що каузальний розрахунок такої множини типів результатів значно виходить за рамки того огляду, якого дана робота може спробувати зробити. Сфокусований (і більш складний) аналіз унікальних результатів, виведених з ідіосинкратичних, проблемно-орієнтованих моделей можливо порекомендувати  вченим, які бажають дати ближчу оцінку функціям, де число, стать і сексуальні рішення батьків можуть зіграти певну роль в житі молодих дорослих. Таким чином, я не припускаю, що дорослішання з лесбійською матір’ю або батьком-геєм призводить до негативних результатів через [курсив – М.Регнерус] сексуальну орієнтацію або сексуальну поведінку батька/матері; швидше, я хочу підкреслити дещо більш скромне: групи демонструють багаточисельні, помітні відмінності, особливо порівняно з молодими дорослими, чиї біологічні батько і мати продовжують перебувати в шлюбі.

Є ще багато, чого не розкрила ця стаття, включаючи ближчий розгляд підгруп, розгляд більшої кількості результатів і порівнянь між іншими групами й більш сильні тести статистичної значимості – такі як багаторазова агресія з більш багато чисельними незалежними перемінними або непараметричний метод підбору подібного за коефіцієнтом схильності. Сприяти дослідженню всього цього й покликана NFSS. Ця стаття слугує свого роду закликом до такого роду аналізу, так само як і вступом до даних, їх відбору й вимірюванню їхніх сильних сторін та здатностей. Майбутні дослідження оптимально включають більш значиму долю дітей з планованих гейських сімей, хоча їхня відносна рідкість в NFSS передбачає, що їх наявність навіть у значно більших ймовірнісних вибірках в недалекому майбутньому буде так само незначною. NFSS, не дивлячись на здійснені зусилля зробити випадкову вибірку з запасом по таким групам, все ж було більш здатним досліджувати дітей, чиї батьки демонстрували гейські і лесбійські відносини після [курсив – М.Регнерус] перебування в гетеросексуальному союзі. Ця закономірність може й надалі бути характеристикою більше, ніж це припускає багато вчених.

5.  Висновок

Як доречно відмічають дослідники одностатевого батьківського виховання, одностатеві пари виховують і будуть і далі виховувати дітей. Американські суди знаходять аргументи проти гейських шлюбів все менше переконливими (Rosenfeld, 2007). Мета цієї праці міститься не в тому, щоб підірвати, ні в тому, щоб утвердити юридичні права з цього питання. Загальний зміст академічного дискурсу за останні 10 років про геське і лесбійське батьківство передбачає, що в ньому самому немає практично нічого, що могло би негативно асоціюватися з розвитком дитини, при цьому присутній ряд моментів, які можуть бути унікально позитивними. Результати представленої тут на рідкість великої ймовірної вибірки, однак, документально підтверджують наявність багаточисельних систематичних відмінностей між молодими дорослими, які повідомили про материнську лесбійську поведінку (і менше про батьківську гейську поведінку) у віці до 18 років. Хоча попередні дослідження припускають, що діти в планованих ЛГБ сім’ях, здається, демонструють порівняно високий рівень успішності, їхня дійсна репрезентативність серед усіх ЛГБ сімей в США може бути значно більше скромною, ніж стверджують дослідження, засновані на не репрезентативних вибірках, взятих з міркування зручності дослідження.

Хоча надані тут результати можуть бути частково пояснені різноманітністю сил, що представляють унікальну проблематику для розвитку дітей в лесбійських і гейських сім’ях – включаючи недостатню соціальну підтримку батьків, схильність до стресу через постійне клеймування, убогий або відсутній правовий захист їхнього батьківського статусу й романтичних стосунків – емпіричне твердження про відсутність помітних відмінностей слід відкинути. Хоча, звісно, буде правильним стверджувати, що сексуальна орієнтація або сексуальна поведінка батьків не має нічого спільного зі здатністю [курсив – М.Регнерус] бути хорошим, ефективним батьком/матір’ю, проаналізовані тут дані з використанням популяційного рівня показників, виведених з великої, національно-репрезентативної вибірки, взятої в молодих американців показує, що це може впливати на реальність [курсив – М.Регнерус] сімейного досвіду серед значної кількості людей.

Чи необхідно дитині мати батька й матір, які перебувають у шлюбі, щоб стати успішним дорослим? Ні, якщо спостерігати деякі анекдотичні ситуації, з якими знайомі всі американці. Більше того, в NFSS є багато прикладів, коли респонденти показали себе стійкими й успішними як дорослі, не дивлячись на багаточисельні зміни, чи то, смерть, розлучення, додаткові або різні романтичні партнери, чи повторний шлюб. Однак NFSS також ясно виявляє, що діти, схоже, найбільше схильні бути успішними дорослими – за багатьма підрахунками і в різних областях – коли вони проводять усе своє дитинство зі своїми батьком і матір’ю, які перебувають у шлюбі, і особливо якщо батьки залишаються у шлюбі до теперішнього часу.

Оскільки, фактично, доля цілісних сімей з біологічним батьком і матір’ю продовжує скорочуватися, це позначає зростаючий виклик для сім’ї, але також і зростаючу залежність від організацій охорони здоров’я, державної і регіональної соціальної допомоги, психотерапевтичних ресурсів, програм, що регулюють вживання психоактивних речовин і органів кримінальної юстиції.

Додаток А. Порівняння зважених результатів NFSS з результатами паралельного національного опитування за вибраними демографічними й стилежиттєвими перемінними США (в процентах)

Вік

18–23                                                                                          28.9          28.6          28.2

24–32                                                                                          41.2          40.6          42.1

33–39                                                                                          29.9          30.9          29.8

Раса/етнічність

Білий, NH               54.2          68.3          60.2          69.2          57.7          61.6         59.6

Чорнош., NH          11.0          15.0          13.0          15.9          12.6          13.3         13.2

Іспаномов.             24.9          11.2          20.7          10.8          20.8          18.6         19.5

Інше (або зміш.), NH 10.0          5.5          6.2    4.2       8.9       6.5           7.8

(BA або вища)

Сімейний дохід

Додаток Б. Побудова індексів результатів

B.1. Індекс CES-D (депресії), (8 категорій, a = 0.87)

Респондентів просили подумати про минулі 7 днів і оцінити, як часто кожне з наступних було правильно по відношенню до них. Відповіді варіюються в діапазоні від «ніколи або рідко» (0) до «майже постійно або постійно» (3). Деякі категорії зворотньо-кодифіковані для перемінної індексу (напр., «Ви відчували себе щасливим»):

1. Вас турбували речі, які, зазвичай, вас не турбують.
2. Ви не могли скинути тугу, навіть за допомогою своєї сім’ї і друзів.
3. Ви відчували, що настільки ж хороші як і інші люди.
4. Вам було важко сфокусуватися на тому, чим ви займались.
5. Ви відчували себе пригніченим.
6. Ви відчували себе щасливим.
7. Ви насолоджувалися життям.
8. Вам було сумно.

B.2. Поточна якість романтичних відносин (6 категорій, a = 0.96)

Респондентів просили оцінити свої поточні романтичні відносини. Відповідь варіювалася від «повністю не згодний» (1) до «повністю згодний» (5):

1. У нас гарні відносини.
2. Мої відносини з партнером є дуже здоровими.
3. Наші відносини міцні.
4. Мої відносини з партнером приносять мені щастя.
5. Зі своїм партнером я дійсно відчуваю себе частиною команди.
6. Наші відносини – практично ідеальні.

B.3.  Безпека/захищеність відносин в рідній сім’ї  
(4 категории, a = 0.90)

Респондентів просили оцінити загальну атмосферу в своїй сім’ї під час дорослішання, давши відповідь на 4 твердження, де відповідь може варіюватися від «повністю не згодний» (1) до «повністю згідний» (5):

1. Мої сімейні відносини були безпечними, захищеними і слугували джерелом втіхи.
2. У нашій сім’ї царювала атмосфера любові.
3. Враховуючи все, роки мого дитинства були щасливими.
4. Мої сімейні відносини були заплутаними, непостійними і непередбачуваними.

B.4. Негативний вплив рідної сім’ї (3 категорії, a = 0.74)

Респондентів просили оцінити вплив справжнього досвіду їхньої рідної сім’ї, давши відповідь на три твердження, де відповідь може варіюватися від «повністю не згодний» (1) до «повністю згодний» (5):

1. З досвіду моєї сім’ї збереглись деякі моменти, з якими мені досі важко справитися чи змиритися.
2. З досвіду моєї сім’ї збереглись деякі моменти, які негативно впливають на мої здатності формувати близькі відносини.
3. Я відчуваю себе умиротвореним щодо всього негативного, що трапилось зі мною в сім’ї, в якій я ріс (росла).

B.5. Імпульсивність (4 категорії, a = 0.76)

Респондентів просили відповісти на 4 твердження про прийняття ними рішень, особливо якщо йшлося про щось нове або ризиковане. Відповіді варіювалися від 1 (ніколи або рідко) до 4 (в большості випадків або постійно):

1. Коли я приймаю рішення, я слідую своїм «внутрішнім відчуттям» і не особливо задумуюсь про наслідки кожної альтернативи.
2. Мені подобається новий і захопливий досвід, навіть якщо я змушений/на порушувати правила.
3. Я – імпульсивна людина.
4. Мені подобається йти на ризик.

B.6. Близькість до біологічної матері чи батька (6 категорій, a = 0.89 і 0.92)

Респондентів просили оцінити їхні поточні відносини з батьками, до 4 включно – з якими вони жили, принаймні, 3 роки від 0 до 18 років, повідомивши частоту інтеракцій батько-дитина. По кожному з батьків ці 6 категорій були закодовані й підсумовані в індекс батьківської близькості. З них я вивів показники близькості з біологічною матір’ю і біологічним батьком респондента. Варіанти відповідей варіюються від «ніколи» (1) до «завжди» (5):

1. Як часто ви відкрито говорили зі своїми батьками про важливі для вас питання/предмети?
2. Як часто ваш батько/мати дійсно слухав вас, коли ви хотіли поговорить?
3. Як часто ваш батько/мати відкрито виражає прив’язаність чи любов до вас?
4. Чи допоміг би вам один із батьків, якби у вас виникла проблема?
5. Якби вам потрібні були гроші, чи попросили б їх у своїх батьків?
6. Як часто ваш батько/мати цікавився тим, чим ви займаєтесь?

B.7. Прив’язаність (покладання, 6 категорій, a = 0.80; тривога, 6 категорій a = 0.82)

Для пари показників прив’язаності, респондентів просили оцінити свої загальні почуття про романтичні відносини і в минулому, і в теперішньому, давши відповідь на 12 категорій. Варіанти  відповіді варіювалися від «зовсім не характерно для мене» (1) до «дуже характерно для мене» (5). Категорії 1-6 були закодовані й підсумовані за шкалою «покладатися», де більш високі бали відмічають більшу зручність в тому, щоб покладатися на інших. Категорії 7-12 були закодовані й підсумовані в шкалу тривоги, де більш високі бали відмічають більшу тривогу в близьких відносинах, відповідно до першопочаткової Шкали прив’язаності до дорослих (Adult Attachment Scale), розробленою Коллінсом і Ридом (Collins and Read, 1990). Використовувались наступні категорії:

1. Мені важко дозволити собі покластися на інших.
2. Я відчуваю себе зручно, покладаючись на інших.
3. Я виявив/ла, що коли мені хтось потрібний, його ніколи немає поруч.
4. Я знаю, що люди будуть поруч, коли вони мені знадобляться.
5. Мені важко повністю довіряти іншим.
6. Я не впевнений, що можу завжди розраховувати, що інші будуть поруч, якщо вони мені знадобляться.
7. Я не турбуюсь про те, що мене кинуть.
8. У відносинах я часто хвилююсь, що мій партнер по-справжньому мене не любить.
9. Я знаходжу, що інші неохоче стають зі мною настільки близькими, як мені хотілося б.
10. У відносинах я часто хвилююсь, що мій партнер не захоче залишатися зі мною.
11. Мені хотілося б повністю злитися з іншою людиною.
12. Моє бажання злитися інколи відлякує людей.

Список літератури

Anderssen, Norman, Amlie, Christine, Erling, Ytteroy A., 2002. Outcomes for children with lesbian or gay parents. A review of studies from 1978 to 2000.

Scandinavian Journal of Psychology 43 (4), 335–351.

Balsam, Kimberly F., Beauchaine, Theodore P., Rothblum, Esther D., Solomon, Sondra E., 2008. Three-year follow-up of same-sex couples who had civil unions in Vermont, same-sex couples not in civil unions, and heterosexual married couples. Developmental Psychology 44, 102–116.

Baumle, Amanda K., Compton, D’Lane R., Poston Jr., Dudley L., 2009. Same-Sex Partners: The Demography of Sexual Orientation. SUNY Press, Albany, NY. Berg, Sven, 1988. Snowball sampling. In: Kotz, Samuel, Johnson, Norman L. (Eds.), Encyclopedia of Statistical Sciences, vol. 8. Wiley-Interscience, New York. Biblarz, Timothy J., Raftery, Adrian E., 1999. Family structure, educational attainment, and socioeconomic success: rethinking the ‘pathology of matriarchy’. American Journal of Sociology 105, 321–365.

Biblarz, Timothy J., Stacey, Judith, 2010. How does the gender of parents matter? Journal of Marriage and Family 72 (1), 3–22.

Bos, Henny M.W., Sandfort, Theo G.M., 2010. Children’s gender identity in lesbian and heterosexual two-parent families. Sex Roles 62, 114–126.

Bos, Henny M.W., van Balen, Frank, van den Boom, Dymphna C., 2007. Child adjustment and parenting in planned lesbian parent families. American Journal of Orthopsychiatry 77, 38–48.

Brewaeys, Anne, Ponjaert, Ingrid, Van Hall, Eylard V., Golombok, Susan, 1997. Donor insemination: child development and family functioning in lesbian mother families. Human Reproduction 12, 1349–1359.

Brown, Susan L., 2004. Family structure and child well-being: the signi?cance of parental cohabitation. Journal of Marriage and Family 66 (2), 351–367. Busby, Dean M., Holman, Thomas B., Taniguchi, Narumi, 2001. RELATE: relationship evaluation of the individual, family, cultural, and couple contexts. Family Relations 50, 308–316.

Collins, Nancy L., Read, Stephen J., 1990. Adult attachment, working models, and relationship quality in dating couples. Journal  of  Personality  and  Social Psychology 58, 644–663.

Crowl, Alicia L., Ahn, Soyeon, Baker, Jean, 2008. A meta-analysis of developmental outcomes for children of same-sex and heterosexual parents. Journal of GLBT Family Sciences 4 (3), 385–407.

Finer, Lawrence B., Henshaw, Stanley K., 2006. Disparities in rates of unintended pregnancy in the United States, 1994 and 2001. Perspectives on Sexual and Reproductive Health 38, 90–96.

Fulcher, Megan, Sut?n, Erin L., Patterson, Charlotte J., 2008. Individual differences in gender development: associations with parental sexual orientation, attitudes, and division of labor. Sex Roles 57, 330–341.

Gartrell, Nanette K., Bos, Henny M.W., 2010. US national longitudinal lesbian family study: psychological adjustment of 17-year-old adolescents. Pediatrics 126 (1), 1–11.

Gartrell, Nanette K., Bos, Henny M.W., Goldberg, Naomi G., 2011a. Adolescents of the U.S. national longitudinal lesbian family study: sexual orientation, sexual behavior, and sexual risk exposure. Archives of Sexual Behavior 40, 1199–1209.

Gartrell, Nanette K., Bos, Henny M.W., Goldberg, Naomi G., 2011b. New trends in same-sex sexual contact for American adolescents? Archives of Sexual Behavior. http://dx.doi.org/10.1007/s10508-011-9883-5.

Gates, Gary J., 2011. Family formation and raising children among same-sex couples. NCFR Report 56 (4), F1–F3. Gates, Gary J., Ost, Jason, 2004. The Gay and Lesbian Atlas. The Urban Institute Press, Washington, DC.

Goldberg, Abbie E., 2010. Lesbian and Gay parents and Their Children: Research on the Family Life Cycle. APA Books, Washington, DC.

Golombok, Susan, Perry, Beth, Burston, Amanda, Murray, Clare, Mooney-Somers, Julie, Stevens, Madeleine, Golding, Jean, 2003. Children with lesbian parents: a community study. Developmental Psychology 39, 20–33.

Golombok, Susan., Tasker, Fiona., Murray, Clare., 1997. Children raised in fatherless families from infancy: family relationships and the socioemotional development of children of lesbian and single heterosexual mothers. Journal of Child Psychology and Psychiatry 38, 783–792.

Hatzenbuehler, Mark L., Keyes, Katherine M., Hasin, Deborah S., 2009. State-level policies and psychiatric morbidity in lesbian, gay, and bisexual populations. American Journal of Public Health 99 (12), 2275–2281.

Herbenick, Debby, Reece, Michael, Schick, Vanessa, Sanders, Stephanie A., Dodge, Brian, Fortenberry, J.Dennis, 2010. Sexual behavior in the United States: results from a national probability sample of men and women ages 14–94. Journal of Sexual Medicine 7 (Suppl. 5), 255–265.

Huf?ngton Post: Healthy Living, 2011. Child Abuse Rate at Zero Percent in Lesbian Households, New Report Finds. The Huf?ngton Post. <http:// www.huf?ngtonpost.com/2010/11/10/lesbians-child-abuse-0-percent_n_781624.html> (accessed 01.13.12).

Times Research Reporting, 2012. Interactive: Gay Marriage Chronology. Los Angeles Times. <http://www.latimes.com/news/local/la-gmtimeline- ?,0,5345296.htmlstory> (accessed 01.03.12).

MacCallum, Fiona, Golombok, Susan, 2004. Children raised in fatherless families from infancy: a follow-up of children of lesbian and single heterosexual mothers at early adolescence. Journal of Psychology and Psychiatry 45, 1407–1419.

Manning, Wendy D., Smock, Pamela J., Majumdar, Debarun, 2004. The relative stability of cohabiting and marital unions for children. Population Research and Policy Review 23, 135–159.

McLanahan, Sara, Sandefur, Gary, 1994. Growing Up with a Single Parent: What Hurts, What Helps. Harvard University Press, Cambridge.

Miller, Brent C., Fan, Xitao, Christensen, Matthew, Grotevant, Harold, van Dulmen, Manfred, 2000. Comparisons of adopted and nonadopted adolescents in a large, nationally representative sample. Child Development 71 (5), 1458–1473.

Moore, Kristin Anderson, Jekielek, Susan M., Emig, Carol, 2002. Marriage from a Child’s Perspective: How Does Family Structure Affect Children, and What Can We Do About It? Child Trends Research Brief, Child Trends, Washington, DC.

Movement Advancement Project, Family Equality Council and Center for American Progress, 2011. All Children Matter: How Legal and Social Inequalities Hurt LGBT Families, Full Report.

National Center for Family and Marriage Research, 2010. Same-Sex Couple Households in the US, 2009. Family Pro?les, FP-10-08.

Nock, Steven L., 2001. Af?davit of Steven Nock. Halpern et al. v. Canada and MCCT v. Canada. ON S.C.D.C. <http://marriagelaw.cua.edu/Law/cases/Canada/ ontario/halpern/aff_nock.pdf> (accessed 12.20.11).

Patterson, Charlotte J., 1997. Children of lesbian and gay parents. In: Ollendick, Thomas H., Prinz, Ronald J. (Eds.), Advances in Clinical Child Psychology, vol.

19. Plenum, New York.

Patterson, Charlotte J., 2000. Family relationships of lesbians and gay men. Journal of Marriage and the Family 62, 1052–1069. Patterson, Charlotte J., 2006. Children of lesbian and gay parents. Current Directions in Psychological Science 15 (5), 241–244.

Perrin, Ellen C., Committee on Psychosocial Aspects of Child and Family Health, 2002. Technical report: coparent or second-parent adoption by same-sex partners. Pediatrics 109, 341–344.

Redding, Richard R., 2008. It’s really about sex: same-sex marriage, lesbigay parenting, and the psychology of disgust. Duke Journal of Gender Law and Policy 16, 127–193.

Resnick, Michael D., Bearman, Peter S., Blum, Robert W., Bauman, Karl E., Harris, Kathleen M., Jones, Jo, Tabor, Joyce, Beuhring, Trish, Sieving, Renee E., Shew, Marcia, Ireland, Marjorie, Bearinger, Linda H., Udry, J.R., 1997. Protecting adolescents from harm: ?ndings from the national longitudinal study on adolescent health. Journal of the American Medical Association 278 (10), 823–832.

Rosenfeld, Michael, 2007. The Age of Independence: Interracial Unions, Same-Sex Unions and the Changing American Family. Harvard University Press, Cambridge, MA.

Rosenfeld, Michael J., 2010. Nontraditional families and childhood progress through school. Demography 47, 755–775.

Rostosky, Sharon Scales, Riggle, Ellen D.B., Horne, Sharon G., Miller, Angela D., 2009. Marriage amendments and psychological distress in lesbian, gay, and bisexual (LGB) adults. Journal of Counseling Psychology 56 (1), 56–66.

Sirota, Theodora, 2009. Adult attachment style dimensions in women who have gay or bisexual fathers. Archives of Psychiatric Nursing 23 (4), 289–297. Snijders, Tom A.B., 1992. Estimation on the basis of snowball samples: how to weight? Bulletin de Méthodologie Sociologique 36, 59–70.

Stacey, Judith, Biblarz, Timothy J., 2001a. (How) does the sexual orientation of parents matter? American Sociological Review 66 (2), 159–183.

Stacey, Judith, Biblarz, Timothy, 2001b. Af?davit of Judith Stacey and Timothy Biblarz. Halpern et al. v. Canada and MCCT v. Canada. ON S.C.D.C. <http:// www.samesexmarriage.ca/docs/stacey_biblarz.pdf> (accessed 12.20.11).

Tasker, Fiona, 2005. Lesbian mothers, gay fathers, and their children: a review. Developmental and Behavioral Pediatrics 26 (3), 224–240.

Tasker, Fiona, 2010. Same-sex parenting and child development: reviewing the contribution of parental gender. Journal of Marriage and Family 72, 35–40. Tasker, Fiona L., Golombok, Susan, 1997. Growing Up in a Lesbian Family. Guilford, New York.

Vanfraussen, Katrien, Ponjaert-Kristoffersen, Ingrid, Brewaeys, Anne, 2003. Family functioning in lesbian families created by donor insemination. American Journal of Orthopsychiatry 73 (1), 78–90.

Veldorale-Brogan, Amanda, Cooley, Morgan, 2011. Child outcomes for children with LGBT parents. NCFR Report 56 (4), F15–F16.

Wainright, Jennifer L., Patterson, Charlotte J., 2006. Delinquency, victimization, and substance use among adolescents with female same-sex parents. Journal of Family Psychology 20 (3), 526–530.

Wainright, Jennifer L., Russell, Stephen  T., Patterson, Charlotte  J.,  2004. Psychosocial  adjustment, school outcomes,  and romantic relationships  of adolescents  with same-sex parents. Child Development 75 (6), 1886–1898. 

Переглядів: 36008

Повернутися до змісту: Новини освіти і науки

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.