АПВ з наростаючою кратністю

Спільне використання неселективних захистів в сполученні з пристроями АПВ різної кратності дозволяє також здійснити селективне відключення пошкодження, як і при почерговому АПВ, але вже без недоліку, який є в попередньому рішенні.

З цією метою найбільш віддалена дільниця обладнується однократним АПВ. Кратність дії пристроїв АПВ збільшується в міру наближення до джерела живлення. Так, для магістралі на рис.2.1 потрібно встановити на вимикачі Q1 трикратне АПВ, на вимикачі Q2 – двократне, а на вимикачі Q3 – однократне.

Вибір захистів здійснюється так як і для почергових АПВ. Витримки часу однойменних циклів пристроїв АПВ різних дільниць приймаються однаковими.

При пошкодженні в зоні дії захистів суміжних дільниць (лінія W3, рис.2.1) відключаються і повторно по АПВ включаються лінії W2 та W3. Якщо пошкодження зникло, то живлення ліній W2 та W3 відновлюється. Але якщо пошкодження стійке, то обидві дільниці знову відключаються своїми захистами, після цього живлення непошкодженої дільниці W2 відновлюється за рахунок того, що кратність дії АПВ цієї ділянки більше ніж ділянки W3.

Таким чином, порівняно з почерговим АПВ розглянутий спосіб дозволяє скоротити перерву живлення споживачів у випадках нестійких пошкоджень, але ж у випадках стійких пошкоджень тривалість перерви живлення збільшується, тому що тривалість другого і особливо третього циклів АПВ значна, - це є суттєвим недоліком цього способу. До недоліків відноситься також велике число операцій включення – відключення вимикачів при КЗ, в результаті збільшується ймовірність розвитку аварії при відмові будь-якого вимикача чи пристрою АПВ. В зв’язку з цим в експлуатації розглянутий спосіб доцільно використовувати з пристроями АПВ одно- і двократної дії для захисту магістралі, що складається з двох дільниць.

2.3. Розрахунок уставок пристроїв трифазного АПВ ліній з одностороннім живленням

Вище було сказано, що найбільш поширеним є спосіб пуску АПВ від “невідповідності”. Таким чином, залишається вибирати тільки час спрацювання АПВ, бо інших спеціальних пускових органів АПВ ліній з одностороннім живленням не мають.

Часом дії пристрою АПВ називається час з моменту пуску пристрою АПВ до моменту подання імпульсу на включення вимикача. Цей час повинен бути достатнім, щоб вимикач після відключення КЗ був готовий для повторного включення з наступним відключенням КЗ у випадку неуспішного АПВ.

Час дії пристроїв АПВ визначається низкою умов[1, 16].

1. Необхідності де іонізації середовища в місці пошкодження (погашення дуги КЗ);

t_АПВ³ t_дс + Dt (2.2)

2. Необхідності відновлення готовності привода вимикача до роботи на повторне включення;

t_АПВ³ t_гп + Dt₁ (2.3)

3. Необхідності відновлення відключаючої можливості вимикача:

t_АПВ³ t_від_Q + Dt (2.4)

4. Необхідності забезпечення повернення реле захисту, що встановлений зі сторони джерела живлення по відношенню до місця встановлення пристрою АПВ:

t_АПВ³ t_пз + Dt (2.5)

де t_дс - час де іонізації середовища;

t_гп – час готовності приводу;

t_від_Q – час відновлення відключаючої можливості вимикача після відключення неуспішного КЗ після АПВ. Якщо вимикач повітряний, необхідно щоб відновився тиск, а якщо в якості діелектрика використовується олива, то необхідно, щоб осіли продукти горіння, вийшов газ та ін.;

t_пз– час повернення захисту, що встановлений зі сторони джерела живлення до місця встановлення АПВ;

Dt – час запасу, що враховує похибки уставок реле часу, рекомендється Dt = 0,3 – 0,5с.

За умовою (2.2) вибираються уставки для ШАПВ. Визначальною є умова (2.3) для однократних АПВ. За умовою (2.4) вибираються уставки багатократних АПВ. Причому, час першого циклу вибирається за умовою (2.3), а нступних циклів – за умовою (2.4).

За умовою (2.5) вибирається час спрацювання АПВ при необхідності узгодження дії АПВ лінії та захисту силового трансформатора підстанції.

Розрахунок часу повернення АПВ в стан готовності до дії визначається за двох умов:

· необхідно забезпечити, щоб після АПВ на стійке КЗ захист, що діє з максимально можливим часом, встиг знову відключити вимикач раніше, ніж пристрій АПВ повернеться в стан готовності до нової дії. Щоб не допустити багатократного включення на КЗ, цей час повинен бути:

t_п = t_АПВ + t_в_Q + t_змах + t₀_Q + Dt, (2.6)

де t_змах– максимальний час дії захисту після включення на стійке пошкодження;

Dt – ступінь селективності захисту лінії;

t₀_Q – час відключення вимикача;

· необхідно, щоб після успішного АПВ нова дія пристрою проходила не раніше, ніж це допускається за умови роботи вимикача.

Досвід експлуатації показав, що для однократного трифазного АПВ цей час складає [16]:

t_п ³ t_від_Q = 15 – 25с. (2.7).

Читайте також:

Кодова відстань і її зв'язок із кратністю помилок що виявляються й або, що виправляються.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Почергове АПВ	\|	Розрахунок уставок пристроїв трифазного АПВ ліній з двостороннім живленням

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.