Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Накопичувач DVD (Digital Video Disk)

Накопичувач CD-RW (CD-ReWritable)

Накопичувач CD-R (CD-Recordable)

Накопичувач CD-ROM

Основними характеристиками CD-ROM є:

§ швидкість передачі даних - вимірюється в кратних долях швидкості програвача аудіо компакт-дисків (150 Кбайт/сек) і характеризує максимальну швидкість з якою накопичувач пересилає дані в оперативну пам'ять комп'ютера, наприклад, 2-швидкісний CD-ROM (2x CD-ROM) буде зчитувати дані зі швидкістю 300 Кбайт/сек., 50-швидкісний (50x) - 7500 Кбайт/сек.;

§ час доступу - час, потрібний для пошуку інформації на диску, вимірюється у мілісекундах.

Основний недолік стандартних CD-ROM - неможливість записування даних, але існують пристрої однократного записування CD-R та багаторазового записування CD-RW.

Зовні схожі на накопичувачі CD-ROM і сумісні з ними за розмірами диска та форматами запису. Дають змогу виконати одноразовий запис і необмежену кількість зчитувань. Запис даних здійснюється за допомогою спеціального програмного забезпечення. Швидкість запису сучасних накопичувачів CD-R складає 4х-8х.

Використовуються для багаторазового запису даних, причому можна як просто дописати нову ін-формацію на вільний простір, так і повністю перезаписати диск новою інформацією (попередні дані знищуються). Як і у випадку з накопичувачами CD-R, для запису даних необхідно встановити в системі спеціальні програми, причому формат запису сумісний зі звичайним CD-ROM. Швидкість запису сучасних накопичувачів CD-RW складає 2х-4х.

Пристрій для читання цифрових відеозаписів. Зовні DVD-диск схожий на звичайний CD-ROM (діаметр - 120 мм, товщина 1,2 мм), однак відрізняється від нього тим, що на одній стороні DVD-диску може бути записано до 4,7 Гбайт, а на обох - до 9,4 Гбайт. У разі використання двошарової схеми запису на одному його боці можна розмістити вже до 8,5 Гбайт інформації, відповідно на обох боках - близько 17 Гбайт. DVD-диски допускають також перезапис інформації.

Найважливішим чинником, що стримує широке застосування накопичувачів CD-R, CD-RW та DVD, є висока вартість як їх самих, так і змінних носіїв.

Пристрої введення / виведення

Процес взаємодії користувача з персональним комп'ютером (ПК) неодмінно включає процедури введення вхідних даних та отримання результатів обробки ПК цих даних. Тому обов'язковою частиною типової конфігурації ПК є різноманітні пристрої введення-виведення, серед яких можна виділити стандартні пристрої, без яких сучасний процес діалогу взагалі неможливий, та периферійні, тобто додаткові. До стандартних пристроїв введення-виведення відносяться монітор, клавіатура та маніпулятор "миша".

Монітор

Монітор (дисплей) - це стандартний пристрій виведення, призначений для візуального відображення текстових та графічних даних. В залежності від принципу дії, монітори поділяються на:

§ монітори з електронно-променевою трубкою;

§ дисплеї на рідких кристалах.

Монітор може працювати в одному з двох режимів: текстовому або графічному.

Текстовий режим. У текстовому режимі екран монітора умовно розбивається на окремі ділянки - знакомісця, найчастіше на 25 рядків по 80 символів (знакомісць).У кожне знакомісце може бути виведений один з 256 заздалегідь заданих символів. У число цих символів входять великі і малі латинські букви, цифри, символи, а також псевдографічні символи, використовувані для виведення на екран таблиць і діаграм, побудови рамок навколо ділянок екрана.
 
Графічний режим. У графічному режимі екран монітора складається з крапок (пікселів), кожна з яких світиться відповідним кольором. Звичайно, у графічному режимі кольори насичені, а картинка яскрава і якісна. При графічному режімі роботи монітора на так швидко втомлюються очі.
 

Види моніторів.

(ЕПТ). У свій час це був найбільш розповсюджений тип моніторів - це стандартний тип монітора, на основі електронно - променевій трубці (ЕПТ). Такий вид монітора по принципу роботи нічим не відрізняється від звичайного телевізора: пучок променів який викидається єлектронною гарматою, потрапляє на поверхню кінескопа, покриту особливою речовиною - люмінофором. Під дією цих променів, кожна крапка (піксель) екрану світиться одним з трьох кольорів - червоним, зеленим, синім. Саме монітори типу ЕПТ спроможні видавати яскраві та контрастні зображення, тим більше у них низька ціна, а зничить - доступність. Технологія ця стара, "відшліфована з усіх боків", тому монітори типу ЕПТ -хороший та недорогий вибір. Хороший (з плоски екраном) монітор цього типу на сьогоднішній день коштує до 150$. Але є і мінуси - вага та габарити ЕПТ монітора ну ніяк не влізають у сьогоднішнє поняття про комп'ютер - "як мініатюрний пристрій". Додайте сюди ще колосальне енергоспоживання, а також шкідливу дію випромінювання на користувача (навіть якщо воно у малих кількостях), то вам одразу стане зрозуміло, що весь світ потребує альтернативи.
 
TFT-LCD - Рідкокристалічні. У рідкокристалічному моніторі світиться не люмінофор, а мініатюрний рідкокристалічний елемент, який міняє свої кольорові характеристики під дією електроенергії, яка на нього подається. Шар цих чудо - кристалів, володіючих властитостями і твердих тіл, і рідини одночасно, може бути зовсім тонким - а значить, і товщина монітора зменшиться всього до декількох сантиметрів! В залежності від способу керування мінімальними елементами екранного зображення матриці рідкокристалічних моніторів поділяють на активну та пасивну. § Активна матриця (TFT). Монітори з активною матрицею (TFT) - найякісніші і, розуміється, найдорожчі. В TFT моніторах використана спеціальна система контролю кольорів, при якій кожний рідкокристалічний елемент екрана (піксель) має при собі "контролера" - спеціальний транзистор, який віддає команди тільк йому. Це призводить до того, що зображення на TFT моніторах змінюється миттєво, на залишаючи на екрані притаманні для моніторів з пасивною матрицею сліди попереднього зображення. § Пасивна матриця (DSTN). Монітори з пасивною матрицею (DSTN) не мають такого "контролера". Саме тому зображення на цих моніторах дещо бліде, порівняно з TFT, та й міняється воно з явним запізненням. Через цю причину DSTN монітори дешевше за TFT приблизно на 35 - 40%, що й робить їх більш привабливими для масового ринку. Та не дивлячись на це, будь - який тип рідкокристалічного монітора, чи то - TFT, чи то - DSTN має більше переваг, аніж традиційний ЕПТ.

Переваги TFT-LCD моніторів над ЕТП моніторами:

  • По - перше: вони компактніші та легкі
  • По - друге: їх товщина приблизно до 5-7 см
  • По - третє: безпечні у медичному та екологічному плані
  • По - четверте: вони потребують у декілька разів менше електроенергії
  • По - п'яте: у рідкокристалічних моніторів цифровий метод передачі відеосигналу. Адже в традиційних моніторах, на основі ЕПТ для передачі відеосигналу з комп'ютера використовувався аналоговий метод. Це призводило до неточної передачі відеосигналу.
  • Низьке енергоспоживання, відсутність шкідливого випромінювання, зниження навантаження на очі, мала вага, малий об'єм!!! Що здавалося б ще потрібно, щоб монітори TFT стали альтернативою для всього світу? Але є декілька "але":

Мінуси TFT-LCD моніторів:

  • По - перше: по контрасту і по точності відображення рідкокристалічні монітори ще трішки не "дотягують" до ЕПТ. І вже тим більше - по корекції відображення кольорів.
  • По - друге: навіть якщо з такими параметрами TFT монітор підійде для офісної роботи і для домашнього користувача, то для ігроманів, для професійних дизайнерських робіт, web - дизайну, відеоопрацювання, найбільш оптимальним вибором є монітори типу ЕПТ.

 

Так, на сьогоднішній день технологія TFT-LCD моніторів настільки здешевилася, шо за 1000 - 1300 грн. можна купини непоганий монітор. І навіть при всіх його мінусах, переважна більшість користувачів все ж вибирає їх.

Та, власне кажучи, з кожним місяцем кількість вироблених TFT-LCD моніторів у світі знижується. З гігантських гравців на цьому ринку залишилися лише дві компанії: LG i Samsung.

З поширенням стандарту Full HD 1080 на світі з'явилися не лише широкоформатні телевізори, а й широкоформатні монітори. Такі монітори набирають шаленої популярності. Вони зручні для перегляду широкоекранних фільмів та відемонтажу.

Співвідношення сторін (ширини до висоти) у звичайних моніторах становить 4:3. Співвідношення сторін у широкоформатних моніторів становить 16:10 або 16:9.

Основними характеристиками монітора є:

 

Вид. Ви повинні визначитися, який вид монітора вам потрібен: на основі електронно - променевої трубки (ЕПТ) чи рідкокристалічний. Якщо рідкокристалічний, то визначити його тип: з активною матрицею (TFT) чи з пасивною матрицею (DSTN).
 
Діагональ. Чим більша діагональ екрана, тим зручніше працювати на комп'ютері, адже на екрані "вміщується" велике зображення, не виникиють вертикальні та горизонтальні смуги прокручування (скролінги). На сьогоднішній день використовуються монітори з діагоналлю екрана 15, 17, 19, 21, 24 дюйми (1 дюйм = 2,54 см).
 
Величина пікселя. Інший важливий показник - величина мінімальної крапки (або, як кажуть самі комп'ютерщики - "піксель") екрана, яка вимірюється в сотих частинах міліметра. Ця величина напряму впливає на якість зображення: чим піксель більший, тим "грубіше" зображення. І навпаки, чим піксель менший, тим зображення "м'якше", чіткіше. Як правило, для моніторів з розміром діагоналі екрана 15 дюймім нормальною меличиною пікселя являється 0,28 мм. Величина пікселя для моніторів, діагональ екрана яких становить 17 дюймів, нормальною величиною пікселя являється 0,24 мм. Для 19 - ти дюймових моніторів, нормальною величиною пікселя являється 0,22 - 0,20 мм.
 
Розподільча здатність. Розподільча здатність - це величина яка показує, зі скількох пікселів побудоване зображення на моніторі. Зрозуміло, що з чим більшою кількістю пікселів побудоване зображення, тим менш зернисте та більш якісне воно буде. Розподільча здатність описує дві величини - кількість пікселів по горизонталі та вертикилі (адже екран монітора, як правило, не квадратний, а прямокутний). Для нормальної роботи розподільча здатність повинна бути не неншою за 800 х 600. Сучасні монітори підтримують наступні варіанти розподільчої здатності: 640 х 480, 800 х 600, 1024 х 768, 1152 х 864, 1280 х 720, 1280 х 768, 1280 х 960, 1280 х 1024, 1360 х 768, 1600 х 900, 1600 х 1024, 1600 х 1200 пікселів.
 
Частота оновлення. Частота оновлення - це величина, яка показує скільки разів за секунду поновлюється зображення на моніторі. Чим більша частота оновлення, тим менше екран вашого монітора буде "блимaти". Для комфортної роботи за ЕПТ монітором потрібно, щоб частота оновлення була не меншою за 85 Гц (герц), тобто зображення повинно поновлюватися не менше, ніж 85 разів за секунду. Більш низька частота шкідлива для ваших очей. "Блимання" монітора швидко стомлює очі і це може призвести до передчасного втрачення зору. Що стосується TFT-LCD моніторів, то ця величина не має смислу. Оскільки пікселі на такому моніторі ввесь час світяться, а частота лише визначає, з якою частотою буде мінятися відображення, яке віддають пікселі.
 

Відеоадаптер

Роботою монітора керує спеціальна плата, яка називається відеоадаптером (відеокартою). Разом із монітором відеокарта створює відеопідсистему персонального комп'ютера. У перших комп'ютерах відеокарти не було. В оперативній пам'яті існувала екранна ділянка пам'яті, в яку процесор заносив дані про зображення. Контролер екрана зчитував дані про яскравість окремих точок екрана з комірок пам'яті і керував розгорткою горизонтального променя електронної пушки монітора.

При переході від монохромних моніторів до кольорових і із збільшенням роздільної здатності екрана, ділянки відеопам'яті стало недостатньо для збереження графічних даних, а процесор не встигав обробляти зображення. Всі операції, що пов'язані з керуванням екрану були відокремлені в окремий блок - відеоадаптер.

Відеоадаптер має вигляд окремої плати розширення, яка вставляється у певний слот материнської плати (у сучасних ПК це є слот AGP). Відеоадаптер виконує функції відеоконтролера, відеопроцесора та відеопам'яті. За час існування ПК змінилося декілька стандартів відеоадаптерів: MDA (Monochrom Display Adapter) -монохромний, CGA(Color Graphics Adapter) - 4 кольори, EGA(Enchanced Graphics Adapter) -16 кольорів, VGA (Video Graphics Array) - 256 кольорів, SVGA(Super VGA) - до 16,7 млн. кольорів. На ці стандарти розраховані всі програми, призначені для IBM-сумісних комп'ютерів.

Сформоване графічне зображення зберігається у внутрішній пам'яті відеоадаптера, яка називається відеопам'яттю. Необхідна ємність відеопам'яті залежить від заданої роздільної здатності та палітри кольорів, тому для роботи в режимах із високою роздільною здатністю та повноцінною кольоровою гаммою потрібно якомога більше відеопам'яті. Якщо ще недавно типовими були відеоадаптери з 2-4 Мбайт відеопам'яті, то вже сьогодні нормальним вважається ємність в 16-32 Мбайт. Більшість сучасних відеокарт володіє можливістю розширення об'єму відеопам'яті до 64 Мбайт, а також властивістю, так званої, відеоакселерації. Суть цієї властивості полягає в тому, що частина операцій з побудови зображення може відбуватися без виконання математичних обчислень в основному процесорі, а чисто апаратним шляхом - перетворенням даних у спеціальних мікросхемах відеоакселератора. Відеоакселератори можуть входити до складу відеоадаптера, а можуть поставлятися у вигляді окремої плати розширення, що встановлюється на материнській платі і під'єднується до відеокарти. Розрізняють два типи відеоакселераторів: плоскої (2D) та тривимірної (3D) графіки. Перші найбільш ефективні для роботи з прикладними програмами загального призначення і оптимізовані для ОС Windows, другі орієнтовані на роботу з різними мультимедійними та розважальними програмами.

Клавіатура

Клавіатура- це стандартний клавішний пристрій введення. Клавіатура відноситься до стандартних засобів ПК, тому для реалізації її основних функцій не вимагається наявність спеціальних системних програм (драйверів).

Клавіатури мають по 101-104 клавіші.

Усю сукупність клавішів клавіатури розбито на декілька функціональних груп:

§ алфавітно-цифрові;

§ функціональні;

§ керування курсором;

§ службові;

§ клавіші додаткової панелі.

Основне призначення алфавітно-цифрових клавіш - введення знакової інформації і команд, які набираються по буквах. Кожна клавіша може працювати у двох режимах (регістрах) і, відповідно, може використовуватися для введення декількох символів. Переключення між нижнім регістром (ввід малих символів) і верхнім регістром (ввід великих символів) здійснюється при натисненні клавіші <SHIFT> (нефіксоване переключення) або за допомогою клавіші <CAPS LOCK> (фіксоване переключення).

Група функціональних клавіш включає дванадцять клавіш, позначених від F1 до F12, і розташованих у верхній частині клавіатури. Функції цих клавіш залежать від конкретної, працюючої у даний момент часу програми, а в деяких випадках і від операційної системи. Жорсткого закріпленого значення клавішів немає.

Клавіші керування курсором подають команди на пересування курсору по екрану монітора відносно поточного зображення. Курсором називається екранний елемент, що вказує на місце введення знакової інформації. Ці клавіші дозволяють керувати позицією введення даних. Конкретне значення клавіш керування курсором може залежати від програми. Проте найчастіше клавіші зі стрілками служать для переміщення курсору в напрямку вказаному стрілкою або прокручування списків чи тексту по екрану, клавіші <Page Up> і <Page Down> прокручують текст відразу на сторінку вгору або вниз, відповідно, клавіша <Home> встановлює курсор на початок рядка, а клавіша <End> - на кінець.

Службові клавіші використовуються для різних допоміжних цілей, таких як, зміна регістру, режимів вставки, утворення комбінацій "гарячих" клавіш і т.д. До цієї групи відносяться такі клавіші, як <SHIFT>, <CAPS LOCK>, <Enter>, <Ctrl>, <Alt>, <Esc>, <Del>, <Insert>, <Tab>, <BackSpace> та інші.

Група клавіш додаткової панелі дублює дію цифрових клавіш, клавіш керування курсором та деяких службових. Основне призначення - введення чисел, тому ці клавіші розміщено у порядку, найзручнішому для цієї роботи. Перехід у режим дублювання клавіш керування курсором і, навпаки, здійснюється натисненням на клавішу <Num Lock>. Крім цього, клавіші додаткової панелі використовуються для введення символів, що мають розширений код ASCII, але не мають відповідної клавіші на клавіатурі.

Клавіатури ПК володіють властивістю повторення знаків, яка використовується для автоматизації процесу введення. Вона полягає в тому, що при тривалому натисненні клавіші починається автоматичне введення символу, який пов'язаний з цією клавішею. При цьому, параметрами, які можна налаштовувати є: інтервал часу після натиснення, з завершенням якого починається автоматичне повторення символу та темп повторення (кількість знаків за секунду).

Маніпулятор "миша"

Миша - це пристрій керування маніпуляторного типу. До числа параметрів миші, якими може керувати користувач, належать: чутливість (характеризує величину переміщення курсору миші на екрані при заданому переміщенні миші), функції лівої та правої клавіш, а також чутливість до подвійного кліку (визначає максимальний проміжок часу, протягом якого два окремих кліки клавіші розглядаються як один подвійний клік).

 

Периферійні або зовнішні пристрої - це пристрої, розміщені поза системним блоком і задіяні на певному етапі обробки інформації. Передусім - це пристрої фіксації вихідних результатів: принтери, плотери, модеми, сканери і т.д. Поняття "периферійні пристрої" досить умовне. До їх числа може віднести, наприклад, накопичувач на компакт-дисках, якщо він виконаний у вигляді самостійного блоку і приєднується спеціальним кабелем до зовнішнього рознімного з'єднання системного блока. І навпаки, модем може бути вбудованим, тобто конструктивно виконаний як плата розширення, і тоді немає підстав відносити його до периферійних пристроїв.


Читайте також:

  1. Der Videorekorder, — відеомагнітофон
  2. Накопичувач CD-ROM
  3. Призначення, конструкція і характеристики пристроїв персональних комп’ютерів: накопичувачі, адаптери
  4. Тема 10. Накопичувачі інформації




Переглядів: 1205

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Процесор | Сканери

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.