Другий закон термодинаміки. Цикли Карно.

Змістовні ознаки особистості

Особистість має такі змістовні (ключові) ознаки – цілісність, унікальність, активність, вираження, відкритість, саморозвиток і саморегуляція.

Цілісність. Особистість являє собою утворення, яке складається з окремих психічних явищ( процесів, станів, властивостей). Але вона ніколи не є лише сума цих явищ. Цілісність особистості насправді не визначається лише її складовими. Кожна частина ніколи не існує окремо і самостійно, вона є носієм усієї особистості, а також її відбиттям. Особистість живе , розвивається і формується лише вся разом, як цілісність.

Таким чином, цілісність особистості специфічно охоплює всі структурні і динамічні вияви життя людини. Вона зумовлена не сумою окремих складових, а інтегрованою єдністю трьох витоків існування особистості – біологічною, соціальною та духовною. У кожної окремої людини цілісність своя, чимось схожа на інших, а чимось принципово відмінна. Так виходить на світло інша фундаментальна ознака особистості – її унікальність ( індивідуальна неповторність).

Унікальність. Г . Олпорт: «Кожна людина – унікальне творіння сил природи. .Точно такої ж, як вона, ніколи не було й не буде». Унікальність цілісної структури особистості людини зумовлена такими факторами :

1)своєрідністю динамічної взаємодії трьох основних витоків особистості ( біологічного, соціального, духовного); 2) постійним саморухом, саморозвитком особистості, в процесі якого, весь час змінюється індивідуальний візерунок особистісних проявів , набуваючи все більш своєрідної і завершеної форми; між тим, особистість завжди залишається незавершеною, відкритою до нових змін.

Активність – фундаментальна якість особистості. Особистість відрізняється саме тим, що поряд з реактивною, переважною стає активна поведінка , тобто поведінка, що спонукається власними усвідомленими цілями і мотивами.

Суттєвою ознакою особистості є її здатність до вираження власного внутрішнього змісту . Мова йде про принципово творчу сутність особистості і її становлення. Виразне існування, особистісне існування є завжди синтезом двох планів буття – внутрішнього і зовнішнього. Зовнішнє буття особистості - це її вигляд, лик, те, що сприймається іншими. Внутрішнє ж – це сутнісне, осмислююче і те, що припускається. Ми сприймаємо особистість , але вже в цьому акті якось охоплюємо і враховуємо те, чого «не видно», але що виражається з глибини. Термін «вираження» вказує на певне активне спрямування внутрішнього у бік зовнішнього, на деяке активне само перетворення внутрішнього у зовнішнє.

Другий закон термодинаміки. Основні визначення і аналітичний вираз другого закону термодинаміки. Прямий і обернений цикли Карно. Реальні гази, суміші реальних газів.

Предметом дослідження другого закону термодинаміки є термодинамічний цикл.

Другий закон термодинаміки встановлює напрямок перебігу циклу або якісний розподіл між видами енергій. Другий закон має ряд визначень.

1. Довільно, сама собою теплота не передається від тіл з нижчою температурою до тіл з вищою, тобто передача теплоти здійснюється до досягнення рівності температур.

2. Перетворення теплоти в корисну роботу у теплових машинах відбувається лише при переході теплоти від нагрітого тіла до холодного.

3. Неможлива робота вічного двигуна другого роду, в якому вся підведена теплота перетворювалася б у зовнішню корисну роботу; частина теплоти обов’язково передається нижньому джерелу теплоти.

4. Неможливий цикл, для якого теплота самостійно переходила б від холодних до нагрітих тіл (термотрансформатори). Для здійснення цього циклу необхідно затратити або підвести енергію ззовні.

Отже, в результаті здійснення прямого циклу отримується зовнішня корисна робота. Прямий перебіг циклу зображається за годинниковою стрілкою. Цикл, для здійснення якого необхідно затратити роботу ззовні—називається оберненим, зображається і протікає проти годинникової стрілки. За прямим циклом працюють усі теплові машини, за оберненим—термотрансформатори (холодильні машини, теплові насоси) і компресори.

На основі другого закону термодинаміки формулюється термодинамічний аналіз циклів машин, тобто ефективність перетворення теплоти в роботу. Основною частиною аналізу є поняття термічного коефіцієнта корисної дії і холодильного коефіцієнта. Аналітичним виразом другого закону термодинаміки є рівняння Клаузіуса:

де знак „=” для ідеальних циклів, а знак „<” для реальних.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Самосвідомість та «Я-концепція» особистості	\|	Термічний ККД та холодний коефіцієнт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.