МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Другий закон термодинаміки. Цикли Карно.Змістовні ознаки особистості Особистість має такі змістовні (ключові) ознаки – цілісність, унікальність, активність, вираження, відкритість, саморозвиток і саморегуляція. Цілісність. Особистість являє собою утворення, яке складається з окремих психічних явищ( процесів, станів, властивостей). Але вона ніколи не є лише сума цих явищ. Цілісність особистості насправді не визначається лише її складовими. Кожна частина ніколи не існує окремо і самостійно, вона є носієм усієї особистості, а також її відбиттям. Особистість живе , розвивається і формується лише вся разом, як цілісність. Таким чином, цілісність особистості специфічно охоплює всі структурні і динамічні вияви життя людини. Вона зумовлена не сумою окремих складових, а інтегрованою єдністю трьох витоків існування особистості – біологічною, соціальною та духовною. У кожної окремої людини цілісність своя, чимось схожа на інших, а чимось принципово відмінна. Так виходить на світло інша фундаментальна ознака особистості – її унікальність ( індивідуальна неповторність). Унікальність. Г . Олпорт: «Кожна людина – унікальне творіння сил природи. .Точно такої ж, як вона, ніколи не було й не буде». Унікальність цілісної структури особистості людини зумовлена такими факторами : 1)своєрідністю динамічної взаємодії трьох основних витоків особистості ( біологічного, соціального, духовного); 2) постійним саморухом, саморозвитком особистості, в процесі якого, весь час змінюється індивідуальний візерунок особистісних проявів , набуваючи все більш своєрідної і завершеної форми; між тим, особистість завжди залишається незавершеною, відкритою до нових змін. Активність – фундаментальна якість особистості. Особистість відрізняється саме тим, що поряд з реактивною, переважною стає активна поведінка , тобто поведінка, що спонукається власними усвідомленими цілями і мотивами. Суттєвою ознакою особистості є її здатність до вираження власного внутрішнього змісту . Мова йде про принципово творчу сутність особистості і її становлення. Виразне існування, особистісне існування є завжди синтезом двох планів буття – внутрішнього і зовнішнього. Зовнішнє буття особистості - це її вигляд, лик, те, що сприймається іншими. Внутрішнє ж – це сутнісне, осмислююче і те, що припускається. Ми сприймаємо особистість , але вже в цьому акті якось охоплюємо і враховуємо те, чого «не видно», але що виражається з глибини. Термін «вираження» вказує на певне активне спрямування внутрішнього у бік зовнішнього, на деяке активне само перетворення внутрішнього у зовнішнє.
Другий закон термодинаміки. Основні визначення і аналітичний вираз другого закону термодинаміки. Прямий і обернений цикли Карно. Реальні гази, суміші реальних газів.
Предметом дослідження другого закону термодинаміки є термодинамічний цикл. Другий закон термодинаміки встановлює напрямок перебігу циклу або якісний розподіл між видами енергій. Другий закон має ряд визначень. 1. Довільно, сама собою теплота не передається від тіл з нижчою температурою до тіл з вищою, тобто передача теплоти здійснюється до досягнення рівності температур. 2. Перетворення теплоти в корисну роботу у теплових машинах відбувається лише при переході теплоти від нагрітого тіла до холодного. 3. Неможлива робота вічного двигуна другого роду, в якому вся підведена теплота перетворювалася б у зовнішню корисну роботу; частина теплоти обов’язково передається нижньому джерелу теплоти. 4. Неможливий цикл, для якого теплота самостійно переходила б від холодних до нагрітих тіл (термотрансформатори). Для здійснення цього циклу необхідно затратити або підвести енергію ззовні. Отже, в результаті здійснення прямого циклу отримується зовнішня корисна робота. Прямий перебіг циклу зображається за годинниковою стрілкою. Цикл, для здійснення якого необхідно затратити роботу ззовні—називається оберненим, зображається і протікає проти годинникової стрілки. За прямим циклом працюють усі теплові машини, за оберненим—термотрансформатори (холодильні машини, теплові насоси) і компресори. На основі другого закону термодинаміки формулюється термодинамічний аналіз циклів машин, тобто ефективність перетворення теплоти в роботу. Основною частиною аналізу є поняття термічного коефіцієнта корисної дії і холодильного коефіцієнта. Аналітичним виразом другого закону термодинаміки є рівняння Клаузіуса: де знак „=” для ідеальних циклів, а знак „<” для реальних. Читайте також:
|
||||||||
|