В підсобних господарствах

Ветеринарно-санітарні і профілактичні заходи

Догляд за сукрільними самками й проведення окролів

Діагностика сукрільності самок проводиться на 12-14 день після парування промацуванням ембріонів через черевну стінку. Утримувати сукрільну самку потрібно в спокійній обстановці. Переносячи самку в іншу клітку, не слід її брати за вуха, а обережно треба взяти за складку на холці, підтримуючи знизу рукою.

За 6-7 днів до окролу слід продезинфікувати клітку й інвентар. Якщо в клітці немає гніздового відділення, ставлять маточники, а в гніздові відділення підкладають чисту, м'яку солому або сіно. Найчастіше окріл у самок відбувається вночі або рано вранці.

Після окролу самка з'їдає послід, облизує кроленят, годує їх і вкладає в гніздо, накриваючи пухом. В клітці обов'язково повинна бути вода і коренеплоди.

Щоб мати ущільнені окроли, самок спаровувати на 1-4 день після окролу, а кроленят-смоктунів попереднього окролу відсаджують у 30-денному віці, за 2-3 дні до нового окролу. У цей період потрібно забезпечити повноцінну годівлю, догляд і утримання. Молодих самок, і старше 3 років не слід допускати для одержання ущільнених окролів.

4. Організація ветеринарного забезпечення в підсобних господарствах ДПтС України.

Ветеринарно-санітарні і профілактичні заходи в підсобних господарствах. Заходи служби ветеринарної медицини щодо охорони особового складу від хвороб, спільних для людей і тварин. Загальні протиепізоотичні заходи, які проводяться

в підсобному господарстві. Хвороби тварин. Хвороби молодняка великої рогатої худоби. Хвороби свиней.

Успішне ведення тваринництва в підсобному господарстві установи нерозривно пов'язано з ефективною організацією і своєчасним проведенням ветеринарних заходів.

Вони включають комплекс організаційно-господарських і спеціальних заходів, які проводяться з метою:

o охорони особового складу та засуджених від хвороб, які передаються людині від тварин;

o забезпечення виробництва продуктів харчування в господарствах, благополучних в ветеринарному відношенні;

o попередження заразних і незаразних хвороб тварин, а також ліквідація їх у разі виникнення.

Ветеринарне забезпечення у підсобному господарстві проводиться через місцеві органи ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу в відповідності з законом України “Про ветеринарну медицину”.

Успішне ведення підсобного господарства установи в великій мірі залежить від благополуччя щодо інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб.

Першочергове значення має своєчасне і якісне проведення загальних і спеціальних профілактичних заходів.

Основою профілактики захворювань тварин є створення необхідних умов годівлі і утримання з врахуванням кліматичних, природно-економічних умов і факторів, які сприяють максимальній продуктивності тварин.

Основні ветеринарно-профілактичні заходи включають:

o підтримання належного ветеринарно-санітарного стану тваринницьких приміщень і території підсобного господарства;

o постійну боротьбу з мухами і гризунами;

o систематичне очищення і дезинфекція приміщень;

o проведення планових профілактичних щеплень і обробок, діагностичних досліджень тварин і птиці;

o регулярний клінічний огляд тварин і птиці.

o ізоляцію хворих тварин і проведення заходів щодо ліквідації хвороб.

Підсобне господарство утримують в чистоті, на його територію не допускаються особи, бродячі і дикі тварини.

Персонал, який обслуговує підсобне господарство, входить на його територію через ветеринарно-санітарний пропускник, із зміною повсякденного одягу на спеціальний.

Транспорт заїжджає на територію підсобного господарства через ворота, які обладнані дезбар'єром.

При вході в тваринницькі приміщення обладнують дезінфекційні килимки, які утримують постійно заправленими дезінфекційним розчином.

З метою охорони підсобного господарства від занесення інфекції і профілактики захворювань важливо комплектувати його здоровими тваринами із господарств, благополучних щодо інфекційних захворювань.

На придбаних в господарствах тварин представники установ отримують ветеринарне свідоцтво, в якому вказані основні діагностичні дослідження і профілактичні щеплення тваринам, підтверджується благополуччя місцевості стосовно заразних захворювань.

Тварин, які надходять в господарство, ставлять на карантин, тривалість карантину – 30 днів. В період карантину тварин досліджують на інфекційні хвороби і роблять щеплення та дегельмінтизацію.

Стан здоров’я тварин в підсобному господарстві перевіряє спеціаліст ветеринарної медицини, проводячи періодичні клінічні огляди або диспансеризацію.

У разі загибелі тварин, негайно повідомляється лікар (фельдшер) ветеринарної медицини, який проводить огляд та розтин трупів тварин, дає вказівки щодо утилізації трупів і оформляє відповідні документи.

Працівники підсобного господарства періодично проходять медичні обстеження.

Не рідше одного разу на тиждень в підсобному господарстві проводять санітарний день. На території підсобного господарства і в тваринницьких приміщеннях роблять механічну очистку. Стіни, станки, після миття білять 15 – 20 % свіжогашеним вапном.

Профілактичну дезінфекцію тваринницьких приміщень проводять два рази на рік – весною і восени, а у відгодівельних господарствах – після кожного вивезення тварин на забій і перед комплектуванням підсобного господарства тваринами, що завозяться.

Поточну дезинфекцію проводять негайно, при виявленні в господарстві інфекційного захворювання, а в подальшому – періодично до повної ліквідації інфекції.

Загальну дезинфекцію проводять безпосередньо перед зняттям карантину (обмежень) після ліквідації в господарстві інфекції.

В підсобному господарстві необхідно систематично проводити боротьбу з мишовидними гризунами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розведення кролів	\|	Календар вагітності сільськогосподарських тварин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.